Справа № 1- 871 за 2010 рік
10 вересня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бобкової Н.В.
при секретарі - Єрмійчук А.В.
за участю прокурора - Савченка В.О.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, учня 10 класу Білоцерківської ЗОШ №6, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Білої Церкви, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 10 класу Білоцерківської ЗОШ №6, не працюючого, не одруженого, прож. в АДРЕСА_2, раніше не судимого -
обох в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Злочин скоєно за наступних обставин.
28.05.2010 р. близько 11 год. 30 хв. неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рухалися від ЗОШ №6 на вул. Я.Мудрого в м. Білій Церкві. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побачили у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Нокіа 3250» та за пропозицією ОСОБА_4 вирішили його викрасти. Проходячи біля залізничного мосту по вул. Я.Мудрого, ОСОБА_3, з метою викрадення вищевказаного телефону, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5 і яке виразилося в тому, що ОСОБА_7 схопив ОСОБА_5 за праву руку, закрутив її за спину останньому, чим завдав короткочасний фізичний біль, а ОСОБА_4 в цей час відкрито викрав - забрав з кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки " Нокіа 3250" вартістю 580 грн., зі стартовим пакетом оператора «Лайф» . Після Цього ОСОБА_4 з мобільного телефону дістав стартовий пакет та повернув його ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця події втекли. Діями підсудних матері неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 було завдано матеріальний збиток на суму 580 грн.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого слідством злочину визнали повністю, ствердили суду обставини скоєння злочину, зазначені в обвинуваченні. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що дійсно 28.05.2010 р. близько 11 год. 30 хв. разом з ОСОБА_5 рухалися від ЗОШ №6 на вул. Я.Мудрого в м. Білій Церкві. При цьому за пропозицією ОСОБА_4 вирішили пограбувати ОСОБА_5 - забрати у останнього мобільний телефон. Проходячи біля залізничного мосту по вул. Я.Мудрого, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_5 за праву руку, закрутив її за спину останньому, а ОСОБА_4 в цей час відкрито викрав - забрав з кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки " Нокіа 3250". Потім стартовий пакет з телефону віддав потерпілому, а телефон забрали та мали намір в подальшому продати.
У скоєному підсудні чистосердечно розкоюються, просять суворо не карати та не позбавляти волі. Вказали, що телефон потерпілій повернуто, збитки повністю відшкодовано.
Визнаючи себе повністю винними у скоєнні зазначеного злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в силу ст.299 ч.3 КПК України просили суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюють, при цьому права та наслідки вказаної відмови їм та їх законним представникам детально роз'яснено.
Враховуючи вищенаведене суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються.
Таким чином суд рахує, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину доведена повністю і їх дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України, оскільки вони скоїли відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особи підсудних, обставини справи.
Обтяжуючих відповідальність обставин по справі стосовно обох підсудних суд не вбачає.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чистосердечно розкоюються у вчиненому і сприяли розкриттю злочину, раніше не судимі і вперше притягуються до кримінальної відповідальності, скоїли злочин будучи неповнолітніми, збитки потерпілій повністю відшкодовані, як особи в основному характеризуються позитивно - наведені обставини суд розцінює як пом 'якшуючі відповідальність.
З врахуванням наведених обставин, думки прокурора, законних представників неповнолітніх підсудних, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, з випробуванням.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон, який передано на зберігання потерпілій /а.с.28/, підлягає залишенню їй по-приналежності.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,445-446 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і, призначити покарання - 4(чотири) роки позбавлення волі кожному.
На підставі ст.ст.75,104,76 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо вони протягом іспитового строку - 2/два/ роки не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця навчання та проживання.
Контроль за поведінкою засуджених покласти на відділ виконання покарань Білоцерківського МВВС за місцем проживання засуджених.
Речовий доказ по справі - телефон, який передано на зберігання ОСОБА_8 залишити їй по приналежності.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб після проголошення - всіма учасниками процесу.
Суддя: Н.В.Бобкова