91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.09.10 Справа № 1/128пд.
За позовом Луганської міської ради Луганської області
до Селянського (фермерського) господарства “АГРО-ТЕК”, смт. Новоайдар Луганської області
про внесення змін до договору
С у д д я Зюбанова Н.М.
від позивача - Шинкарьова О.А., довіреність №И 01/03-30/6931/0/2-09 від 10.12.09;
від відповідача -не прибув;
Суть пору: про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.07.05.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 10.06.10 № 7 проти позову заперечує з посиланням на те, що п. 3.1. договору про оренду земельної ділянки передбачено, що позивач має право змінювати орендну плату в разі економічної оцінки земель та ставки земельного податку, але про те до матеріалів справи ним не залучені відповідні докази, тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідач у доповненнях до відзиву вважає, що порядок зміни орендної плати, встановлений ст. 23 Закону України "Про оренду землі" та п. 4.6. договору оренди землі, не містить такої підстави, як зміна розміру орендної плати в розумінні ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов до наступного.
Так, 30.11.04 Луганською міською радою було прийняте рішення № 27/291 "Про передачу Селянському (фермерському) господарству "АГРО-ТЕК " в оренду земельної ділянки під благоустрій прилеглої території з улаштуванням стоянки тимчасового перебування автотранспорту за адресою: вул. Краснодонська, 11".
На підставі вказаного рішення 22.07.05 між Луганською міською радою /позивачем/ та Селянським (фермерським) господарством "АГРО-ТЕК" /відповідачем/ було укладено договір оренди землі (зареєстр. 14.09.05 за № 040540200099), за умовами якого відповідачу було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4978 га за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 11.
У відповідності до акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.01.05 орендарю відведено в натурі земельну ділянку, що підтверджено підписами відповідних представників.
У відповідності до умов п. 2.4 договору оренди землі, укладеного сторонами, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 128616 грн. 38 коп., а п. 4.1 договору встановлено, що розмір річної орендної плати дорівнює земельному податку (річному), збільшеному на коефіцієнт 2,5 за відповідною довідкою Управління Луганської міської ради з питання регулювань земельних відносин.
Також сторони дійшли згоди, що щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п. 4.3 договору).
У пункті 4.4 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п. 4.4 договору.
Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" від 02.10.03 № 1211 /далі -Закон України № 1211/ та умов договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та державної реєстрації у встановленому порядку.
Договір оренди земельної ділянки укладений сторонами на 49 років.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень діючого законодавства, яке регулює порядок внесення змін до договору, позивач у встановленому порядку (з урахуванням рішення Луганської міської ради від 27.11.09 № 58/81) надіслав на адресу відповідача проект договору про внесення змін до договору оренди землі, за змістом якого запропонував умови п. 4 розділу "Орендна плата" договору викласти в наступній редакції:
- п. 4.1 -"Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях";
- у п. 4.6 - слова "земельного податку" замінити на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська";
- розділ 4 доповнити п. 4.8 -"У разі зміни нормативної грошової оцінки протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну нормативної грошової оцінки орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації".
Як вбачається зі змісту проекту вказаного договору, від Луганської міської ради його підписано начальником Управління нерухомим майном Луганської міської ради Сотніковою Л.В., повноваження якої підтверджуються нотаріально оформленою довіреністю від 17.0708 № 1139.
Відповідачем у справі було отримано проект договору про внесення змін та листом від 25.05.09 № 46 відмовлено у її укладанні з мотивів відсутності згоди та правових підстав для внесення змін до договору.
З наведеного вбачається, що фактично предметом спору є внесення змін до договору оренди землі № 040540200099 від 22.07.05.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.16 Закону України „Про оренду землі” та ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 ЗК України).
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України).
Частиною 1 ст. 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним, а відповідно до ч. 3 ст.2 Закону України „Про плату за землю” за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Матеріалами справи підтверджено факт укладення сторонами у справі договору оренди земельної ділянки № 040540200099 від 22.07.05.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 4.6 договору оренди земельної ділянки передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 11.1 договору оренди землі сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
У відповідності до ст. 21 Закону України № 1211 /в редакції Закону від 03.06.08/ орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди; річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).
Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, визначається у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Тому позивач наполягає, що орендна плата за користування земельною ділянкою комерційного призначення, розташованою в межах населеного пункту, по землях якого проведена та затверджена нормативна грошова оцінка земель, повинна складати 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Але господарський суд, відхиляючи доводи позивача, виходить з того, що правовідносини щодо оренди землі, у т.ч. зобов'язання щодо оплатної передачі і зобов'язання щодо користування і сплати орендної плати виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.
Остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2006 році, а тому на них неможливо розповсюдити дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тому положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів, які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.
Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та за підставами передбаченими договором або, якщо законом прямо передбачена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.
У спірних правовідносинах, укладений між позивачем і відповідачем договір оренди містить п. 4.6, який передбачає підстави перегляду один раз на рік орендної плати. До таких підстав договором віднесено: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Порядок зміни орендної плати встановлений статтею 23 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст. 21 цього закону граничних розмірів орендної плати.
Не містять приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору оренди так і приписами закону також не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає позивач.
Крім того, правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним Кодексом України і актами цивільного законодавства, до яких відноситься і Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Стаття 5 Цивільного Кодексу України встановлює дію актів цивільного законодавства у часі і передбачає :
- акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності;
- акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
- якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно зі ст. 651 ЦК України підставами для зміни або розірвання договору є :
- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;
- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У спірних правовідносинах ні договором, ні законом не встановлено обов'язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 3% від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.
За приписами ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Позивачем не доведено наявність підстав для зміни договору оренди землі, передбачених законодавцем згідно ст. 652 ЦК України.
Щодо доповнення договору п. 4.8, то у цій частині вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки вони суперечать ст. 30 Закону України „Про оренду землі", а також пункту 4.6 Договору оренди землі, оскільки фактично йдеться про односторонню зміну умов договору оренди землі.
Аналогічну правову позицію висловлено також у постановах Вищого господарського суду України від 17.12.09 по справі № 41/7пд, від 22.12.09 № 2-1/10068-2008.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення -20.09.10.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова