Іменем України
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа №05-216 к 2000
провадження № 51-2839зно19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали касаційного суду від 25 травня 2000 року за нововиявленими або виключними обставинами і
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із вказаною заявою, в якій порушує питання про перегляд судового рішення щодо нього за нововиявленими або виключними обставинами.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2023 року заяву засудженого було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 462 КПК і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У межах наданого строку засуджений повторно звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі Касаційного кримінального суду, не усунув.
Зокрема, заява засудженого знову не містить вказівки на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду та не наведено обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених чи виключних обставин, вичерпний перелік яких визначено ст. 459 КПК.
При повторному зверненні засудженим у заяві так і не наведено доводів на обґрунтування наявності нововиявлених обставин, які б були підставою для перегляду судового рішення на умовах, що визначені ст. 459 КПК.
Також засудженим повторно зазначено про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що не є згідно зі ст. 459 КПК нововиявленими та ці обставини не можуть бути підставою для відкриття провадження.
Засудженим ОСОБА_4 так і не вказано конкретної обставини, що в розумінні кримінального процесуального закону є нововиявленою для перегляду судового рішення саме Верховним Судом. Конкретні аргументи на обґрунтування своєї позиції останнім не наведено, а лише формальна вказівка на наявність, на його думку, підроблених доказів не може слугувати підставою для твердження про необхідність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Поряд з цим всупереч положенням ч. 1 ст. 467 КПК, про які було зазначено в ухвалі ККС ВС від 05 липня 2023 року, засуджений так і не сформулював належним чином своїх вимог, які він ставить перед судом касаційної інстанції. Зокрема, касаційний суд не має повноважень за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами порушувати кримінальне провадження проти суддів, які розглядали кримінальну справу, чи звільняти засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вказану заяву слід повернути засудженому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали касаційного суду від 25 травня 2000 року за нововиявленими або виключними обставинами, а також додані до неї матеріали, повернути особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3