03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 521/18751/18
провадження № 51-4607 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року про повернення їх апеляційної скарги,
встановив:
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року відмовлено засудженому ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_5 у задоволенні їх клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Малиновського районного суду м. Одесивід 18 липня 2019 року та, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України,скаржникам повернуто їх апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції захисник та засудженийзвернулися із спільною касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Порушуючи питання про перегляд оскаржуваного судового рішення засуджений і захисник у своїй спільній касаційній скарзі зазначають, що відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження, суд необґрунтовано відхилив доводи наведені у клопотанні про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому безпідставно повернув їх апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи спільної касаційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження з наведених у ній мотивів не вбачається, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на вирок протягом тридцяти днів з дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно із положеннями ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, засуджений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись з вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2019 року, подали спільну апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення їм строку апеляційного оскарження, посилаючись на юридичну необізнаність засудженого та ненадання, на їх думку, належної правової допомоги іншим захисником.
Перевіривши порядок та строки апеляційного оскарження колегія суддів апеляційного суду встановила, що копію вироку засуджений отримав 25 липня 2019 року, захист прав та інтересів ОСОБА_4 в суді першої інстанції здійснював адвокат ОСОБА_7 .
Строк апеляційного оскарження для ОСОБА_4 закінчувався 27 серпня 2019 року.
Однак, апеляційну скаргу разом із захисником ОСОБА_5 засуджений подав 02 листопада 2021 року.
Тобто засуджений, разом із іншим захисником - ОСОБА_5 звернулися до апеляційного суду із апеляційною скаргою більше ніж через два роки після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Тому, не встановивши у клопотанні поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для поновленні строку апеляційного оскарження вироку немає, а посилання засудженого на неналежну правову допомогу з огляду на те, що засуджений звернувся із апеляційною скаргою разом із захисником ОСОБА_5 через тривалий термін після закінчення цього строку, не навівши інших причин його пропуску, колегія суддів визнала необґрунтованими. У зв'язку із чим, апеляційний суд відмовив скаржникам у задоволенні їх клопотання та, керуючись положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, постановив рішення про повернення апеляційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПКУкраїни апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з наведеними в ухвалі Одеського апеляційного суду висновками та вважає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Отже, спільна касаційна скарга засудженого та захисника не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за спільною касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року про повернення їх апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3