03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/14504/13-ц
провадження № 61-9999 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року позов публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором
від 18 травня 2007 року розмірі 168 109,64 доларів США, що становить 1 343 196 грн 02 коп., заборгованості по процентам - 104 131,23 доларів США, що становить 832 008 грн 53 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 144 906 грн 16 коп. штраф (процентна складова) - 143 988, 25 доларів США, що становить 1 150 466 грн 18 коп., штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, що становить 250 грн., а всього 3 470 826 грн 89 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 29 січня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
03 липня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (передано 05 липня 2023 року), у якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2023 року справу № 761/14504/13-ц (провадження № 61-9999ск23) призначено судді-доповідачеві Хопті С. Ф., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2023 року заяву про самовідвід судді Хопти С. Ф. задоволено. Відведено суддю Хопту С. Ф. від участі у розгляді справи № 761/14504/13-ц (провадження 61-9999ск23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2023 року справу 761/14504/13-ц (провадження 61-9999ск23) призначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
1. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.
До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки постанову суду апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не отримувала, з повним її текстом ознайомились 30 червня 2023 року, подавши відповідну заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Також зазначено, що 10 квітня 2022 року виїхала за межі України, у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану. Не мала можливості і достатніх знать у сфері права для того, щоб дізнатись про рух справи, перебуваючи за кордоном.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вищезазначені доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як ОСОБА_1 подавала апеляційну скаргу і зобов'язана слідкувати за рухом справи, обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений
статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи,
а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. При цьому ухвала суду апеляційної інстанції
у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена
03 квітня 2023 року. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони
в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року
у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду
в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та відповідних доказів.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, до касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан. Зазначаючи, що є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи, загальний розмір її доходу за період 2022 - 2023 роки становить 24 846 грн 11 коп., а згідно з довідкою Пенсійного фонду України станом на 31 травня 2023 року - 24 627 грн, надавши відповідні докази.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано суду касаційної інстанції докази реального майнового стану відповідача (наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн, то особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити 536 грн 80 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько