27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 756/6816/18
провадження № 61-10791ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» про зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» (далі - ОСББ «ГС10А-Гармонія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 26 412,54 грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до
ОСББ «ГС10А-Гармонія», у якій просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих платежів та надати суду документи, що підтверджують правові підстави та фактично здійснені витрати на спожиті власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , послуги за обґрунтованими цінами і порядком формування тарифів залежно від їх функціонального призначення та частки у загальному майні.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року, позовні вимоги ОСББ «ГС10А-Гармонія» задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ГС10А-Гармонія», заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 26 412,54 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББ «ГС10А-Гармонія» про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
19 липня 2023 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 21 червня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом спору за первісним позовом є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 26 412,54 грн, за зустрічним позовом -зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, ціна позову в цій справі у частині вимог майнового характеру станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00х250=671 000,00). Справа
№ 756/6816/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, у касаційній скарзі представник заявника посилається на підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте вказані посилання є безпідставними.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 21 червня 2023 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
А. Ю. Зайцев
М. Є. Червинська