91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.10 Справа № 11/211.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-Продукт”, м. Луганськ
до Приватного підприємства “Делом”, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 793 грн. 57 коп.
суддя Москаленко М.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Пенькова І.І., ліквідатор, постанова господарського суду Луганської області у справі № 12/57б від 17.08.2009;
від відповідача - не прибув;
до початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлений згідно видаткових накладних товар в сумі 793 грн. 57 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини
Підставою позовних вимог по стягненню заявленої суми є несплата за товар, переданий за такими накладними:
1. №РН-000002295 від 20.02.2009 на суму 669 грн. 32 коп.;
2. №РН-000002635 від 27.02.2009 на суму 335 грн. 70 коп.;
3. №РН-000002971 від 06.03.2009 на суму 88 грн. 55 коп.
В накладних не вказані реквізити довіреностей, на підставі яких здійснюється передача-отримання товару, відсутні печатки відповідача або штампи його структурних підрозділів.
Довіреності про уповноваження певних працівників підприємства відповідача на прийняття товару за вказаними накладними позивачем під час судового розгляду справи не надано.
У графі «отримувач»містяться підписи фізичних осіб, повноваження яких на отримання товару не доведені.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи учасників судового процесу та надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, за визначеними позивачем підставами позову, не підлягають задоволенню з таких підстав.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Під час судового розгляду справи позивач не довів факту передачі відповідачу товару за вищевказаними накладними.
Крім того, у накладних не міститься відомостей про те, що товар отримав уповноважений відповідачем представник.
В усіх накладних, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не зазначено посади та прізвища осіб позивача, відповідальних за надання дозволу та безпосереднє здійснення господарської операції і складання накладних.
Також, не зазначено посади та прізвища працівників відповідача, уповноважених на одержання товару. Таким чином, фактично товар отриманий невідомими особами.
Печатка відповідача на накладних також не міститься.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95р. первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також у п. 2.4 даного Положення зазначено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача тощо.
У зазначених накладних не вказано реквізити довіреності суворої звітності, що в даній ситуації повинна обов'язково складатися, за якою відповідачем на отримання товарно -матеріальних цінностей повинна уповноважуватися особа, що підписала накладну на одержання товару.
Такі довіреності суворої звітності не надано сторонами до справи.
Саме довіреність разом з відповідною накладною є належним доказом, що має підтверджувати передачу та прийняття товару уповноваженою особою відповідача.
Згідно п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 N 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Довіреність залишається у постачальника.
Згідно п. 15 зазначеної вище Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.
Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем під час судового розгляду справи не доведено належними засобами доказування факту отримання товару відповідачем (через уповноважених працівників) за зазначеними у позові накладними.
За таких обставин позовні вимоги, що ґрунтуються на факті невиконання відповідачем договірних грошових зобов'язань з оплати товару, переданого за вищевказаними, чітко визначеними позивачем накладними, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при подачі позову до суду покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
В судовому засіданні 16.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене та підписане 20.09.2010.
Суддя М.О. Москаленко