24 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/116/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.№1060Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2023
у справі №905/116/23 (суддя Величко Н.В., повний текст рішення підписано 15.05.2023)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ,
до Державного підприємства «Торецьквугілля», Донецька обл., м. Торецьк
про стягнення 30.934.894,21 грн
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява №01/4632 від 25.01.2023 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ДП «Торецьквугілля», м. Торецьк про стягнення боргу за договором №1861-01031 від 13.10.2020, а саме: заборгованість по штрафним санкціям за невиконання грошових зобов'язань за червень 2022 року у розмірі 3.035.788,06 грн (у тому числі: 2.575.447,35 грн. - інфляційне збільшення, 460.310,71 грн - 3% річних), а також заборгованість за фактично надані послуги (основний борг) за червень 2022 року у розмірі 27.899.106,15 грн, що разом складає 30.934.894,21 грн, крім того судові витрати за розгляд справи (вх.№1158/23 від 08.02.2023). Нормативно вимоги обґрунтовані Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.05.2023 у справі №905/116/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Торецьквугілля» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» основний борг в розмірі 27.899.106,15 грн, інфляційне збільшення в розмірі 2.425.030,01 грн, 3% річних у розмірі 460.310,71 грн, а також судовий збір в розмірі 461.766,70 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про часткове стягнення інфляційних витрат, та прийняти нове рішення, в якому задовольнити позовні вимоги в частині стягнення різниці в розрахунку інфляційних витрат, які нараховані позивачем у позові та перераховані судом при постановленні рішення по справі у розмірі 150.417,34 грн, задовольнивши позовні вимоги про нарахування та стягнення інфляційних витрат в повному обсязі на користь НЕК "Укренерго", а в іншій частині залишити рішення без змін. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що відповідні розрахунки судом робились після 16.01.2023, тому розрахунковий коефіціент було змінено, але підставами для застосування вищого за той, який було застосовано судом, що є помилковим, тому позиція позивача полягає у тому, що він вірно застосував на момент розрахунку коефіціенту інфляції та розрахував суму заборгованості по інфляційним витратам.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишено без руху, в з'вязку з відсутністю відповідних доказів направлення апеляційної скарги іншому учаснику справи.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»; встановлено строк до 12.07.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 12.07.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 24.07.2023; зупининено дію рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2023.
Державне підприємство «Торецьквугілля» (відповідач по справі) не скористався наданим статтею 263 ГПК України процесуальним правом, відзиву на апеляційну скаргу не надіслав, в судове засідання Східного апеляційного господарського суду уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Явка учасників справи до судового засідання судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, якою визначено порядок розгляду апеляційної скарги, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач так як і відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Згідно з ч.1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
ПАТ «НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії).
Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Відповідно до частини 1 статті 4, частини 3 статті 3 «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Торецьквугілля» направило позивачу заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомленням повідомило відповідача про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку.
13.10.2020 між ДП «Торецьквугілля» та ПАТ «НЕК «Укренерго» укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №1861-01031 (договір), в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Умовами даного договору передбачено таке:
- між Державним підприємством «Торецьквугілля» як СВБ та ПАТ "НЕК "Укренерго" як ОСП, АР договору про врегулювання небалансів електричної енергії (станом на початок спірного періоду) сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ за цим договором, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку). Врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5);
- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п.2.1);
- порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2).
- при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом України «Про ринок електричної енергії» та чинним законодавством України (п. 3.1);
- ОСП має право, зокрема, на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п. 3.2 );
- ОСП зобов'язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ в порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п.3.3 );
- СВБ зобов'язана, зокрема, здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку (п.3.5);
- за невиконання або неналежне виконання його умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.4.1).
- у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 4.2);
- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору (п. 5.1);
- СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, зазначений у реквізитах договору (п.5.3);
- подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6);
- якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП (п.5.7);
- надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку (п. 5.8).
- ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано (п.5.9);
- СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п. 5.10);
- договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п. 9.1);
- якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим не наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2);
- цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (п.10.1-10.3).
Матеріали справи містять рахунки-фактури (INVOICE) за спірним договором за червень 2022 року, які виставлені відповідачу у електронному вигляді, а саме:
- №1606202200067 від 16.06.2022 на суму 10.001.301,74 грн з ПДВ, розрахунковий період 01.06.2022-10.06.2022 (строк оплати 4 дні з моменту отримання рахунку);
- №2406202200069 від 24.06.2022 на суму 9.037.583,51 грн, розрахунковий період 11.06.2022-20.06.2022 (строк оплати 4 дні з моменту отримання рахунку);
- №0607202200067 від 06.07.2022 на суму 8.860.220,90 грн, розрахунковий період 21.06.2022-30.06.2022 (строк оплати 4 дні з моменту отримання рахунку).
Проте, відповідачем вказані рахунки оплачено не було, що і стало підставою для звернення ПАТ “НЕК “Укренерго” до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Торецьквугілля” про стягнення заборгованості з оплати за врегулювання небалансів електричної енергії, а також 3% річних та інфляційних витрат.
Рішенням Господарського суду Донецької області у даній справі позовні вимоги задоволено частково з підстав наявності прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості, 3% річних та інфляційного збільшення, але перевіркою наданих розрахунків судом встановлено, що позивачем допущені помилки під час нарахування останніх.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по кожному рахунку-фактурі окремо, суд зазначив, що розмір інфляційного збільшення боргу інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 2.425.030,01 грн за загальний період липень 2022 - січень 2023 року.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2023 у справі №905/116/23
- в межах доводів та вимог апеляційної скарги ПАТ “НЕК “Укренерго”, а саме: в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 150.417,34 грн (різниця між заявленими інфляційним збільшенням в позові та задоволеним судом).
Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови Договору в частині своєчасної оплати виставлених рахунків для врегулювання небалансів електричної енергії.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 та інші).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначені ч.2 ст.625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Господарським судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що виставлення та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Порушення строків оплати виставлених рахунків вбачається з платіжних доручень та визнається відповідачем. Отже, згідно з статтею 75 ГПК України ці факти (факти пропуску строків платежів) не підлягають доказуванню, як такі, що визнаються усіма учасниками справи.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції наведені обставини, а саме, порушення строків оплати виставлених рахунків, є порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Інформація про індекс споживчих цін (індекс інфляції) є відкритою та публікується центральним органом виконавчої влади.
Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат.
Перевіркою наданих розрахунків інфляційних втрат господарським судом правомірно встановлено, що позивачем допущені помилки під час їх нарахування, з урахуванням приписів статті 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок інфляційних втрат по кожному рахунку-фактурі окремо, вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить саме 2.425.030,01 грн. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 150.417.34 грн відмовлено судом першої інстанції правомірно.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника в апеляційній скарзі, що у матеріалах справи та у розрахунку, який здійснено судом першої інстанції, не містяться доказів на підтвердження встановленого індексу інфляції з огляду на те, що індекс інфляції є статистичною, загальнодоступною, загальновідомою інформацією і під час розгляду даної справи та ухвалення рішення суд міг самостійно здійснити перерахунок заявлених позивачем сум інфляційних втрат для визначення правильного їх розміру.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення господарського суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.
Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 15.05.2023 у справі №905/116/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02.08.2023
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка