25 липня 2023 року м. Харків Справа №922/206/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - Черкасов І.Р. (в залі суду) - ордер 1137303 від 26.06.202, свідоцтво 834 від 05.06.1998.
відповідача, апелянта - Дідук О.В. (поза межами приміщення суду) - свідоцтво 7543/10 від 14.03.2019.
треті особи по справі - не з'явилися
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустова Т.В. (поза межами приміщення суду) - довіреність 60-12795/22 від 22.12.2022, свідоцтво ІФ 001263 від 26.01.2018.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх.№5918Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023
у справі №922/206/23 (суддя Ємельянова О.О., повний текст складено 03.04.2023)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", м. Харків
до Акціонерного товариства "Мегабанк", 04053, Київ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Приватне підприємство "Діплоденія", м. Харків
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нота Бенне", м.Харків
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Варант ЛТД 10", м.Харків
4) Приватне підприємство "Вектор -2010", м. Харків
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - будівельна компанія "Мегабуд", м. Харків
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тектон - Строй", м.Харків
7) Приватне підприємство "Кей-С",м.Харків
8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаінвестбуд", м.Харків
9) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ
про спонукання виконати певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Мегабанк" про:
- застосування наслідків відмови ТОВ “ТЕЯ” від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №6556, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами: 62469821 від 21.12.2021 та 62471124 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення 1-ого поверху №20-31, 31а,31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-ого поверху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху №1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху №1-31, загальною площею 878,5 кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101;
- застосування наслідків відмови ТОВ “ТЕЯ” від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №6552, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62472733 від 21.12.2021 та 62472876 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101; Нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; Нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101;
- застосування наслідків відмови ТОВ “ТЕЯ” від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 6550, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62471397 від 21.12.2021 62471625 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.23 у справі № 922/206/23 позов задоволено.
Застосовано наслідки відмови ТОВ “ТЕЯ” (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №6556, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами: 62469821 від 21.12.2021 р. та 62471124 від 21.12.2021р. на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 20-31, 31а,31б, 32, 33, 33а, 34-49, 49а, 49б, 50-53, 53а, 54-56, 56а, 57-59, 62, 63, загальною площею 1 162,6 кв.м., 2-ого поверху № 1-7, 21-32, 32а, 33-37,40, загальною площею 2479,5 кв.м., 3-ого поверху № 1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м., 4-огоповерху № 1а, 1б, 1в, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,0 кв.м., 5-ого поверху №1-11, загальною площею 940,7 кв.м., 6-го поверху № 1-31, загальною площею 878,5кв.м. (загальна площа усіх зазначених нежитлових приміщень 9540,8 кв.м.) в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245321163101.
Застосовано наслідки відмови ТОВ “ТЕЯ” (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-33/2017/20-29в/2020-з, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №6552, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62472733 від 21.12.2021 та 62472876 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1д, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245332563101;Нежитлові приміщення 1-ого поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245328163101; Нежитлові приміщення 1-ого поверху № 5, 5а, 5б, 5в, 5г, 5д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім) Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245330563101.
Застосовано наслідки відмови від ТОВ “ТЕЯ” (61001, Харківська обл., м.Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) від подальшого виконання зобов'язань за Іпотечним договором №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, посвідчений 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №6550, шляхом скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію обтяжень речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 62471397 від 21.12.2021 62471625 від 21.12.2021 на нежитлові приміщення підвалу № 1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-6”, що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок №6/8 (шість дріб вісім). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1245326863101.
Стягнуто з АТ "Мегабанк" (04053, Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17, поверх 7, ЄДРПОУ 09804119) на користь ТОВ "ТЕЯ" (61001, Харківська обл., м.Харків, проспект Московський, буд. 97, ЄДРПОУ 33291879) 16.104,00 грн судового збору.
Відповідач - АТ "Мегабанк", не погодився з даним рішенням та подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- судом першої інстанції помилково враховано надіслане ТОВ “ТЕЯ” “повідомлення про відмову від подальшого виконання зобов'язань в якості належного підтвердження повідомлення АТ “Мегабанк” про настання форс-мажорних обставин, адже в даному випадку позивачем не була дотримана процедура повідомлення про початок дії щодо нього форс-мажорних обставин належним чином, що позбавляє його права посилатися на форс-мажор;
- судом не було враховано, що позивач, у якості підтвердження настання форс-мажорних обставин зобов'язаний надати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видається ТПП України та довести, що такі обставини об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань (про які зазначено у тексті позовної заяви самим позивачем) передбачених умовами договору, зокрема, підтвердити документально понесені збитки та інше;
- звертаючись до суду з позовом, позивач обрав такий спосіб захисту, який порушує співвідношення майнових інтересів сторін як суб'єктів господарювання;
- судом першої інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах та не встановлено: чи було можливим та чи мало місце здійснення підприємницької діяльності позивачем в період дії форс-мажорних обставин, чи мали конкретні форс-мажорні обставини непереборний характер для позивача при виконанні ним конкретних договірних зобов'язань; чи дотримався позивач порядку повідомлення відповідача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 7.2 Іпотечних договорів.
ТОВ “ТЕЯ”, позивач по справі, направив апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач наголошує, що звернувся до суду з позовом саме про застосування наслідків відмови від іпотечних договорів, а не про звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за іпотечними договорами в зв'язку з форс-мажорними обставинами і суд першої інстанції з огляду на предмет спору, правомірно наголосив що у даному випадку суд встановлює наявність чи відсутність права позивача відмовитися від виконання іпотечних договорів як передбаченого пунктом 7.2 та на застосування правових наслідків такої відмови. Позивачем було доведено наявність у нього права і підстав відмовитися від виконання іпотечних договорів та застосування правових наслідків такої відмови.
Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб також надав відзив на апеляційну скаргу АТ “Мегабанк”, в якому повністю її підтримав, просив задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23. Фонд також наполягає на тій позиції, що позивачем не було доведено існування форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, що в свою чергу не дає права застосовувати наслідки передбачені п.7.2 іпотечних договорів. А виданий ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 лист не може вважатись повноцінним підтвердженням форс-мажорної обставини, в силу діючого законодавства, оскільки форс-мажорні обставини підтверджуються сертифікатом ТПП України, що видається за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Проте, і сам сертифікат не є індивідуальним актом, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків, оскільки такий сертифікат не має для суду наперед визначеної сили. Тож, при вирішенні судом питання звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, має враховуватись не лише факт наявності форс-мажорної обставини, а і конкретні заходи (чи події), які були впроваджені на час воєнного стану, неможливість виконання стороною своїх конкретних зобов'язань, і причинно-наслідковий зв'язок між ними.
Позивач направив пояснення по справі, в яких підтримав доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, які на його думку підтверджують необгрунтованість та недоведеність апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення. Так позивач зазначає, що предметом даного спору є застосування наслідків відмови від виконання іпотечних договорів і позивач не просить звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за іпотечними договорами в зв'язку з форс-мажором. ТПП 28.02.2022 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України. Документ про засвідчення форс-мажору розміщено на офіційному сайті ТПП (https://ucci.orq.ua/) за реєстраційним номером № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Отже, з урахуванням предмету спору, засвідчення ТПП форс-мажорних обставин, наявних правовідносин та загальновідомим і нормативно-врегулюваним фактом існування форс-мажорних обставин, в даній справі відсутня правова необхідність в отримані сертифікату ТПП. В даному випадку необхідно лише встановити наявність підстави для відмови, а не причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання, оскільки позивач не просить звільнити його від відповідальності за не виконання договорів.
03.07.2023 через систему Електронного суду ТОВ “ТЕЯ” було подано додаткові пояснення по справі, в яких позивачем зазначено, що з аналізу Регламенту ТПП слідує, що ТПП видає сертифікати окремо по кожному договору, зобов'язання по якому не може бути виконано в зв'язку з форс-мажором заявнику, який не може виконати ці зобов'язання у встановленні договором терміни. Метою отримання такого сертифікату є звільнення від відповідальності за не виконання зобов'язань, в зв'язку з настанням форс-мажорних обставин. Саме про звільнення від відповідальності йдеться і в статті 617 ЦК України якою визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відтак, вказане вище безумовно підтверджує відсутність обов'язку в отриманні ТОВ «ТЕЯ» сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини.
Додатково 21.07.2023 через систему Електронного суду позивачем було подане клопотання на підтримку своєї правової позиції по справі, в якому останній зазначив, що цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин. Саме спираючись на умови укладених договорів позивачем повідомлено про відмову від їх виконання. Враховуючи, що форс-мажорні обставини, які є загальновідомим доведеним фактом, про що позивачем попередньо надано окремі пояснення, ТОВ «ТЕЯ» скористалася саме варіантом щодо відмови від подальшого виконання іпотечних договорів. Всі умови договору є обов'язковими для сторін та не можуть кваліфікуватися на пріоритетні (виконувані) та не виконувані, тому і умова про відмову від подальшого виконання підлягає виконанню.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Тарасова І.В., судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Мегабанк”; призначено її до розгляду на 08.06.2023.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.
З огляду на наведене, колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В. приймає справу №922/206/23 до провадження.
Відповідно до абз.2 п. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 призначено справу №922/206/23 до розгляду на 27.06.2023 о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131.
25.07.2023 в судове засідання з'явилися представник відповідача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23, а також представник позивача, який підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Від третіх осіб по справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "Діплоденія", ТОВ "Нота Бенне", ТОВ "Варант ЛТД 10", ПП "Вектор -2010", ТОВ"Архітектурно - будівельна компанія "Мегабуд", ТОВ "Тектон - Строй", ПП "Кей-С", ТОВ "Мегаінвестбуд" - на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників відповідно.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників третіх осіб по справі у даному судовому засіданні.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
між АТ «Мегабанк» (надалі - Банк, Відповідач, Іпотекодержатель) та ТОВ «ТЕЯ» укладено:
- Кредитний договір №20-29в/2020 від 24.09.2020 за умовами якого Банком було надано ТОВ «ТЕЯ» кредитні кошти у сумі 1.000.000,00 дол.США строком з 24.09.2020 по 31.12.2022;
- Кредитний договір №20-33/2017 від 16.08.2017 за умовами якого Банком було надано ТОВ «ТЕЯ» кредитні кошти у сумі 35.000.000,00 грн строком з 31.05.2018 по 28.02.2023; кредитній кошти у сумі 8.000.000,00 строком з 26.07.2018 по 28.02.2023; кредитні кошти у сумі 1.315.000,00 грн строком з 09.08.2018 по 28.02.2023; кредитні кошти у сумі 15.000.000,00 грн строком з 21.12.2021 по 28.02.2023.
В якості забезпечення виконання ТОВ «ТЕЯ» взятих на себе зобов'язань за вищевказаними Кредитними договорами, 21.12.2021 між ТОВ «ТЕЯ» (Іпотекодавець) та АТ «Мегабанк» (Іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-3, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. та зареєстрований у реєстрі за №6556. Предметом іпотеки за даним договором є: нежитлові приміщення 1-го поверху №20-31, З1а, 316, 32, 33, 33За, 34-49, 49а, 496, 50-53, 53а, 54-56, 5ба, 57-59, 62, 63 загальною площею 1 162,6 кв.м, 2-го поверху Ле1-7, 21-32, 32а, 33-37, 40, загальною площею 2 479,5 кв.м, 3-го поверху №1-32, 43-56, 59, загальною площею 2 303,5 кв.м, 4-го поверху №1а, 16, Ів, 2-21, 28-41, 43, загальною площею 1 776,00 кв.м, 5-го поверху №1-11, загальною площею 940,7 кв.м, 6-го поверху №1-31, загальною площею 878,5 кв.м, що розташовані у будівлі літ. «А-6» за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8. Загальна площа усіх переданих в іпотеку приміщень складає 9540,8 кв.м.
Іпотечний договір №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-3 від 21.12.2021, також, забезпечує виконання:
- ПП «Діплоденія» зобов'язань за Договором про переведення боргу №20-15/2015/2 від 30.08.2019, за умовами якого Іпотекодержателем було переведено борг ПП «Діплоденія» у розмірі 10.000.000,00 грн строком з 30.08.2019 по 29.12.2023;
- ТОВ «Нота Бенне» зобов'язань за Договором про переведення боргу №20-15/2015/1 від 30.08.2019 укладеному між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Нота Бенне», згідно умов якого Іпотекодержателем було переведено борг ТОВ «Нота Бенне» у розмірі 10.000.000,00 грн строком з 30.08.2019 по 29.12.2026;
- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов'язань за договором кредитування шляхом купівлі- продажу цінних паперів з зобов'язанням зворотного викупу (репо) №07-365 від 26.03.2014 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Варант ЛТД 10» грошові кошти шляхом купівлі цінних паперів на суму 190.584,90 євро з зобов'язанням ТОВ «Варант ЛТД 10» викупити цінні папери у строк з 10.12.2019 до 27.09.2022;
- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов'язань за договором про переведення боргу №20- 102/2014/1 від 27.12.2019 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Варант ЛТД 10», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було переведено борг ТОВ «Варант ЛТД 10» у розмірі 932.699,11 євро строком з 30.06.2020 до 26.09.2022;
- ТОВ «Варант ЛТД 10» зобов'язань за кредитним договором Л920-77/2013 від 24.04.2013 року та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Варант ЛТД 10» згідно з умовами якого Ішотекодержателем було надано ТОВ «Варант ЛТД 10» кредит у розмірі 49.396,00 євро строком з 30.06.2020 до 28.01.2022; у розмірі 138.058,61 євро строком з 30.06.2020 до 28.01.2022;
- ПП «Вектор-2010» зобов'язань за кредитним договором №20-79/2016 від 06.12.2016 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ПП «Вектор-2010» згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ПП «Вектор-2010» кредит: у розмірі І.180.779,14 грн строком з 06.12.2016 до 31.01.2022; у розмірі 14.700.000,00 грн строком з 26.06.2018 до 22.06.2022; у розмірі 16.804.363,90 грн строком з 28.10.2020 до 22.06.2022;
- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов'язань за кредитним договором №20-37/2014 від 03.04.2014 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 4.056.657,00 грн строком з 03.04.2014 до 25.11.2022;
- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов'язань за кредитним договором №20-16/2018 від 30.03.2018 та/"або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надаю «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 10.000.000,00 грн строком з 30.03.2018 до 28.01.2022;
- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов'язань за кредитним договором №20-18/2019 від 07.03.2019 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано «АБК «Мегабуд» кредит у розмірі 3.000.000,00 грн строком з 07.03.2019 до 28.01.2022;
- ТОВ «АБК «Мегабуд» зобов'язань за Договором про переведення боргу №20- 40/2017/1 від 30.03.2020 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «АБК «Мегабуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було переведено борг ТОВ «АБК «Мегабуд» у розмірі 25.000.000,00 грн, строком з 30.03.2020 до 26.09.2022;
- ТОВ «Тектон-Строй» зобов'язань за кредитним договором №136/2011 від 16.12.2011 року та/"або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Тектон-Строй», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Тектон-Строй» кредит: у розмірі 766.697,33 долСША строком з 21.06.2016 до 27.05.2022 року а у розмірі 347.451,98 евро строком з 19.05.2020 до 28.06.2022;
- ТОВ «Тектон-Строй» зобов'язань за кредитним договором №20-46/2018 від 03.09.2018 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Тектон-Строй», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Тектон-Строй» кредит у розмірі 18.973.507,54 грн строком з 03.09.2018 до 01.08.2022;
- ПП «Кей-С» зобов'язань за кредитним договором №20-128/2012 від 24.12.2012 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ПП «Кей-С», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ПП «Кей-С» кредит: у розмірі 69.000,00 дол США строком з 24.07.2017 до 31.12.2022 та у розмірі 430.000,00 долСША строком з 29.09.2020 до 31.12.2022.
Іпотечним договором №20-33/2017/20-29в/2020-з3, посвідченим 21.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим №6552 забезпечується виконання ТОВ «ТЕЯ» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №20-29в/2020 від 24.09.2020 року та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, згідно з умовами якого Іпотекодержатєлем було надано ТОВ «ТЕЯ» кредит у розмірі І.000.000,00 долСША, строком з 24.09.2020 до 31.12.2022; за кредитним договором №20-33/2017 від 16.08.2017 та/або будь-яких додаткових угодах до нього. укладеному між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «ТЕЯ» кредит: у розмірі 35.500.000,00 грн строком з 31.05.2018 до 28.02.2023; у розмірі 8.000.000,00 грн строком з 26.07.2018 до 28.02.2023; у розмірі 1.315.000,00 грн строком з 09.08.2018 до 28.02.2023; - у розмірі 15.000.000,00 грн строком з 21.12.2021 до 28.02.2023.
Предметом іпотеки за вищевказаним Іпотечним договором є нежитлові приміщення 1- го поверху №Ід, 7в загальною площею 47,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розташована за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, буд. №6/8. Нежитлові приміщення 1-го поверху №6б загальною площею 77,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розташована за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Донця- Захаржевського, буд. №6/8. Нежитлові приміщення І-го поверху № 5, 5а, 50, 58, 5Г, 5Д загальною площею 78,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-б», що розтащована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. №6/8.
Іпотечним договором №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-3-1, посвідченим 21.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим №6550 забезпечується виконання зобов'язань ТОВ «Мегаінвестбуд» за кредитним договором №20-94/2012 від 06.07.2012 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит у розмірі 520.822,47 євро строком з 19.05.2020 до 28.01.2022.
За кредитним договором №10/2009 від 23.03.2009 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит у розмірі 819.956,59 дол. США строком з 25.11.2019 до 28.01.2022.
За кредитним договором №20-105/2014 від 25.09.2014 та/або будь-яких додаткових угодах до нього, укладеному між Іпотекодержателем та ТОВ «Мегаінвестбуд», згідно з умовами якого Іпотекодержателем було надано ТОВ «Мегаінвестбуд» кредит: у розмірі 17.100.000,00 грн строком з 24.03.2017 до 28.01.2022; у розмірі 40.220.000,00 грн строком з 26.06.2018 до 23.06.2022; у розмірі 347.330,76 євро, строком з 19.05.2020 до 23.06.2022.
Предметом іпотеки є нежитлове приміщення підвалу №1-27, 33-40, 42-50, 50а, 51-61 загальною площею 2741,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що розташована за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, буд. №6/8.
За твердженням позивача, умовами укладених Іпотечних договорів передбачено можливість односторонньої відмови від договору, а саме в пункті 7.2. визначено, що період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором».
02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних».
На підставі вказаного рішення 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №383 «Про запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації.
У подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 №362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації АТ «Мегабанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Мегабанк» з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Мегабанк» провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.
Починаючи з 22.07.2022 АТ «Мегабанк» знаходиться в процесі ліквідації. Наразі АТ «Мегабанк» здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах проведення процедури виведення з ринку та ліквідації неплатоспроможного банку.
24.02.2022 відбулося масштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, наслідком чого стало засвідчення 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України військових дій, як обставини непереборної сили («форс-мажорні» обставини).
За твердженнями позивача, норми Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» не передбачали настання в Україні такої невідворотної обставини, як війна, саме тому зважаючи на обставини збройної агресії, ТПП спростила порядок засвідчення форс-мажору та 28.02.2022 видала Лист №2024/02.0-7.1, у якому вказала, що військова агресія РФ проти України є обставинами непереборної сили, які, в свою чергу, стали підставою для введення воєнного стану на території країни.
Також позивач зазначає, що на офіційному сайті ТПП зазначено: «З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується».
З огляду на те, що станом на дату звернення позивача до суду зазначені «форс-мажорні» обставини тривають більше 6 (шести) місяців, у позивача є право на відмову від подальшого виконання зобов'язань за укладеними з відповідачем іпотечними договорами, що стало причиною звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про застосування наслідків відмови від подальшого виконання іпотечних договорів.
В свою чергу, АТ “Мегабанк” заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що на законодавчому рівні не змінено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Норми Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є діючими, а видача відповідних сертифікатів особам, які звернулись до ТПП за їх видачею здійснюється безупинно, та посилається на постанову Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 (3-216гс15) відповідно до якої для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором тає підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні. У правовідносинах що виникли між сторонами, невиконання взятих на себе зобов'язань допущено Позичальником до введення воєнного стану.
За твердженнями відповідача, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання. Вище викладене на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив позовні вимоги, мотивував його тим, що умовами спірних іпотечних договорів сторони погодили, що у разі наявні форс-мажорних обставин кожна із сторін має право на відмову від подальшого виконання зобов'язань за іпотечними договорами. Торгова-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.-7.1 засвідчила такі форс-мажорні обставини, які з врахуванням пунктів 7.1., 7.2. іпотечних договорів сторони визначили як форс-мажорні обставини, які є підставою для відмови кожної із сторін від договорів іпотеки в односторонньому порядку, якщо зазначені обставини тривають більше ніж 6 (шість) місяців. Позивач скористався своїм правом визначеним пунктом 7.2. іпотечних договорів, а саме правом відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договорами, якщо обставини форс-мажорні обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців і це не суперечить приписами статей 525-526 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст.193 Господарського кодексу України.
На підставі ст. ст. 627 - 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В даній справі причиною звернення із відповідним позовом стала необхідність судового врегулювання між сторонами питання виконання зобов'язань за іпотечними договорами, зокрема наявності чи відсутності прав відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за іпотечними договорами.
При цьому, позивач неодноразово наполягав на тому, що скористувався умовами, передбаченими пунктом 7.2 договорів, які передбачають відмову від подальшого виконання від зобов'язання та застосування наслідків такої відмови, а не звільнення від відповідальності за невиконання.
Відповідно до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно ст. І, 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Як вже зазначалось, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечні договори, посвідчені 21.12.2021 Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом ХМНО:
- №20-15/20-33/20-102/20-79/20-37/136/2011/20-128/2012-з, за реєстровим №6556 ,
- №20-33/2017/20-29в/2020-з, за реєстровим №6552,
- №20-105/2014/20-94/2012/10/2009-з-1, за реєстровим № 6550.
При цьому, пунктом 7.1. іпотечних договорів сторони погодили, що сторони звільняються від відповідності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, окрім грошового зобов'язання, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін. Такі причини включають: стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя і таке інше (далі «форс-мажор») але не обмежуються ними.
Відповідно до пункту 7.2. період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором».
Отже, сторони у вищезазначених іпотечних договорах погодили, що у разі наявні форс-мажорних обставин кожна із сторін звільняється від відповідності за невиконання положень цього договору, а якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 (шість) місяців - кожна із сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором, має право на відмову від подальшого виконання зобов'язань за іпотечними договорами.
За твердженням Банку, введення воєнного стану на території України є форс-мажором, однак, наслідком настання форс-мажорних обставин є саме звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Проте, суд першої інстанції не прийняв даної позиції відповідача, визначивши, що у даній справі суд не вирішує питання звільнення позивача від відповідальності саме за порушення умов іпотечних договорів, а лише встановлює наявність чи відсутність права у позивача відмовитися від виконання іпотечних договорів як передбаченого пунктом 7.2., та на застосування правових наслідків такої відмови.
Щодо доведеності наявності фіорс-мажорних підстав колегія суддів зазначає наступне.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
28.02.2022 ОСОБА_1 повідомила, що на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
Зазначена обставина визнається судом загальновідомою та не потребує доказування.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
13.05.2022 Торгова Промислова Палата України опублікувала на сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі б Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.
Водночас, частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 14 вказаного Закону ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
На законодавчому рівні не змінено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тобто, норми Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є діючими, а видача відповідних сертифікатів особам, які звернулись до ТТП за їх видачею - здійснюється ТПП безупинно.
Так, у постанові Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Керуючись наведеними правовими висновками суду касаційної інстанції, при розгляді форс-мажорних спорів наразі (як і раніше) суди виходять з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.
Таким чином, лист ТПП не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону, та разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини. Вказаний лист має загальний характер та безпосередньо не доводить обставини, які можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Отже, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення в частині дослідження виникнення та впливу форс-мажорних обставин на правовідносини, що виникли між сторонами, помилково обмежився посиланням на лист ТПП України №2024/02.-7.1 від 28.02.2022, як на єдиний та беззаперечний доказ підтвердження форс-мажорних обставин.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.
Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Отже, як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства та практики суду касаційної інстанції щодо їх застосування, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов'язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 23.03.2023 у справі №920/505/22 тощо.
Позивачем на виконання пунктів 7.1., 7.2. договору на адресу відповідача було направлено повідомлення, у якому останній зокрема повідомив відповідача про форс-мажорні обставини, та зазначив, що дані обставини тривають більше ніж 6 місяців, та у відповідності до пункту 7.2. іпотечних договорів позивач має право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за договорами. У зв'язку із чим, позивач повідомив про відмову від подальшого виконання зобов'язань за іпотечними договорами 1-3.
Також, позивач вимагав у відповідача протягом п'яти днів подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень, зареєстрованих на підставі іпотечних договорів і подальше вилучення відповідних записів з Державного реєстру. Відповідне повідомлення про відмову від іпотечних договорів позивачем було направлено на адресу відповідача Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Ірині Білій 23.12.2022 про що свідчить чек «Укрпошти» та опис вкладення у цінний лист.
Саме з цієї дати, позивач вважає, що іпотечні договори припинили свою дію, внаслідок відмови позивача від виконання зобов'язань за іпотечними договорами у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з чим погодився суд першої інстанції та дійшов висновку що спірні договори іпотеки - є розірваними в односторонньому порядку з 31.12.2022, що відповідає положенням частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Проте, слід зазначити, що вищезазначене повідомлення за його змістом є «повідомленням про відмову від подальшого виконання зобов'язань» не може вважатися “повідомленням про настання форс-мажорних обставин”, яке, відповідно до п.7.2 Іпотечних договорів, має надсилатися сторонами договору одна одній - невідкладно. А будь-яких інших листів/повідомлень на адресу АТ «Мегабанк» від Іпотекодавця не надходило.
Тож господарським судом помилково враховано надіслане ТОВ «ТЕЯ» «Повідомлення про відмову від подальшого виконання зобов'язань», у якості належного підтвердження повідомлення АТ «Мегабанк» про настання форс-мажорних обставин, оскільки у даному випадку позивачем не була дотримана процедура повідомлення про початок дії щодо нього форс-мажорних обставин, що позбавляє його права посилатися на форс-мажор.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості доводів позивача про те, що загальний лист ТПП від 28.02.2022 підтверджує настання для останнього форс-мажорної обставини за іпотечними договорами.
Крім того, як вже зазначалось форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
При зверненні позивача до суду, той зазначив, що основним видом його діяльності є - організація будівництва будівель. В зв'язку з чим, наявні певні чинники і тенденції, які під час війни безумовно вплинули на можливість провадження господарської діяльності. зокрема: радикальна зміна потенційних покупців; обмаль робочої сили; вартість будівництва. Разом з тим, укладаючи Іпотечні договори позивач взяв на себе зобов'язання, частина з яких по причинам, незалежним від його волі, не може бути виконана, зокрема, зобов'язання щодо страхування предметів іпотеки на користь іпотекодержателя; не припускати погіршення стану предметів іпотеки та зменшення його вартості та інших зобов'язань передбачених у п. 3.1.2 - 3.1.7 Іпотечних договорів.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом. що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
В той же час, колегія суддів бере до уваги, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс- мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Сама по собі війна з РФ не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Також слід зазначити, що введення в Україні воєнного стану та пов'язані із ним обмеження, а також активні бойові дії вплинули не тільки на позивача, але й на відповідача.
Всі суб'єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В свою чергу позивачем не було надано суду доказів, що він не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти; що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом; що працівники, керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України чи тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
Отже, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач обрав такий спосіб захисту, який порушує співвідношення майнових інтересів сторін як суб'єктів господарювання.
Щодо наявності чи відсутності підстав для застосування наслідків відмови позивача від подальшого виконання зобов'язань, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. І ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин.
У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс- мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.
Якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.
Отже, іпотека нерозривно пов'язана із основним зобов'язанням, при цьому позивач не зазначає у зв'язку із чим відмовляється від подальшого виконання зобов'язань виключно за Іпотечними договорами, при цьому не зазначає, яким чином будуть виконуватись основні зобов'язання, які забезпечує Іпотека, враховуючи, наявність заборгованості за ними, а також те, що порушення взятих на себе зобов'язань допущено до введення в Україні воєнного стану.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах та не встановлено: чи було можливим та чи мало місце здійснення підприємницької діяльності позивачем в період дії форс-мажорних обставин, чи мали конкретні форс-мажорні обставини непереборний характер для позивача при виконанні ним конкретних договірних зобов'язань; чи дотримався позивач порядку повідомлення відповідача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 7.2 Іпотечних договорів, а також встановити наслідки такого повідомлення/неповідомлення; у випадку встановлення несвоєчасного повідомлення/неповідомлення з'ясувати чи існували об'єктивні перешкоди щодо здійснення такого повідомлення та чи були вони безпосереднім наслідком дії форс-мажорних обставин.
В даному випадку недоведеність позивачем впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на неможливість належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за Іпотечними договорами 1-3, а також невиконання вимог п.7.2. вказаних договорів щодо повідомлення АТ «Мегабанк» про форс-мажорні обставини - виключає можливість застосування до правовідносин, що виникли між сторонами положень п. 7.2 Іпотечних договорів у частині права відмови від виконання Іпотечних договорів, та, як наслідок - застосування ч. 3 ст. 651 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23 підлягає задоволенню, а вказане рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову.
Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 у справі №922/206/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ" (61001, Харківська обл., м.Харків, проспект Московський, буд.97, ЄДРПОУ 33291879) на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 17, поверх 7, ЄДРПОУ 09804119) витрати по сплаті судового збору в сумі 24.156,00 грн.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.08.2023
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка