Справа № 462/4045/22 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.
Провадження № 22-ц/811/679/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
01 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Матяш С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року в складі судді Кирилюк А.І. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
встановив:
У серпні 2022 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.07.2010 розмірі 10 384,52 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 9000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві ОСОБА_2 підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що в сукупності складає договір про надання банківських послуг.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складає 10384,52 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
12.05.2021 АТ КБ «ПриватБанк» направлена претензія кредитора до Другої Львівської державної нотаріальної контори, яка в подальшому переадресована приватному нотаріусу Кваснікевич Л.І., а 25.09.2021 отримана відповідь.
28.09.2021 АТ КБ «ПриватБанк» направлена претензія кредитора до відповідача, проте заборгованість на даний час не сплачена.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовлено.
Рішення суду оскаржив АТ КБ «Приватбанк», в особі адвоката Білоуса А.В., вважає, що таке прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписав заяву №б/н від 19.07.2010. На підставі вказаної заяви позичальнику відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку з встановленим лімітом. Після отримання картки позичальник її активував, користувався такою, а також отримував кредитні кошти. Вказані обставини, зокрема підтверджуються розрахунком-заборгованістю, анкетою-заявою, випискою по рахунку позичальника, довідкою банку про видані кредитні картки та про зміну умов кредитування.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком становила 10 384,52 грн, з яких 9898,63 заборгованість за тілом кредиту (прострочена) та 485,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Встановлено, що спадкоємцем померлого позичальника є ОСОБА_1 (відповідач).
Банк у встановленому законом порядку звернувся до спадкоємця з вимогами про стягнення заборгованості, проте суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи судове рішення тим, що позивачем не надано доказів, які підтверджують вартість прийнятого у спадщину майна. Вважає, що суд безпідставно поклав обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача. Натомість відповідач не надала належних доказів, що спадкове майно відсутнє, або розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця по кредиту.
Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до вимог ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
В судове засідання 01 серпня 2023 року учасники справи не прибули, представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншій справі, а відповідачка ОСОБА_1 не повідомила суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано строки встановлені ст.1281 ЦК України щодо пред'явлення вимоги до спадкоємця померлого боржника, проте сума заборгованості не може бути стягнута, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вартість одержаного у спадщину ОСОБА_1 майна, відповідно відсутні будь-які підстави для покладення на відповідача обов'язку задовольнити вимоги кредитора померлого.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що 19.07.2010 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №б/н, згідно із умовами якого останній отримав кредит у розмірі 9000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 26-27).
У заяві зазначено, що ОСОБА_2 згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 58).
Згідно із наданим банком розрахунком, станом на день смерті заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором становить 10 384,52 грн (а.с.8-19).
28.04.2021 АТ КБ «Приватбанк» в порядку вимог ст. 1281 ЦК України направив до Другої львівської державної нотаріальної контори претензію кредитора, яка в подальшому скерована за належністю Приватному нотаріусу Кваснікевич Л.І., в якого була заведена спадкова справа.
Відповідно до листа №68/01-16 від 20.09.2021 приватного нотаріуса ЛМНО Кваснікевич Л.І., остання повідомила про те, що 23.02.2021 спадкоємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.62).
24.09.2021 АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 лист-претензію про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 (а.с. 63).
З дослідженої судом копії спадкової справи №16/2020 вбачається, що 14.09.2020 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2
23.02.2021 на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого остання складається з 1/4 частки у квартири АДРЕСА_1 (а.с.131).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Відповідно до змістуст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з вимогами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. Уразі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року у справі № 6-2962цс16.
Саме на підставі норм ст. 1282 ЦК України позивач і заявив вимоги до відповідача у цій справі.
Зважаючи на наведене, кредитор вправі вимагати з відповідача стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця.
Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 577/650/21.
Спадкування, тобто перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників. Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі учасників цивільного обороту.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких ), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.
ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При цьому, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки його відповідальність зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого (ВС/КЦС, № 640/6274/16-ц,18.09.19).
Верховний суд в постанові від 18.09.2019 року по справі № 640/6274/16-ц зазначив: враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який був закріплений у статті 60 ЦПК України 2004 року на час розгляду справи, та передбачав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Встановивши, що боржник ОСОБА_2 помер, а його спадкоємець ОСОБА_1 отримала у власність в порядку спадкування 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі статей 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця повинен спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
За доводами Банку, позичальник свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту та відсотками, наявність та розмір якої встановлюється з наданих Банком розрахунку та виписки.
Відповідачкою у справі, яка є спадкоємцем позичальника, не заперечувалися обставини наявності заборгованості спадкодавця перед позивачем, не оспорювався визначений позивачем розмір та не надано доказів на його спростування.
Враховуючи те, що відповідачка заперечень на позов та апеляційну скаргу не надала, зокрема, доказів, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця по кредиту також не надала, отже обов'язок щодо відшкодування боргу слід покласти на відповідачку.
За викладеного, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги Банку щодо обов'язку відповідачки задовольнити вимоги кредитора.
Висновок суду про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують яка є вартість успадкованого майна відповідачкою, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача.
Отже, не надавши належної оцінки встановленим фактичним обставинам, суд першої інстанції розглянув справу не у відповідності до положень законодавства, а тому з необґрунтованих підстав позбавив кредитора права на задоволення своїх вимог щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором зі спадкоємця боржника.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому враховуючи положення ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за подачу позову у розмірі 2481,00 грн та апеляційної скарги у розмірі 3721, 50 грн.
Керуючись ст. ст.367, 368, 369, 372, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.07.2010 в сумі 10384 грн. 52 коп., в межах вартості майна, отриманого в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 6202 (шість тисяч двісті дві) гривень 50 копійок сплаченого судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2023 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді С.М. Бойко
С.М. Копняк