Справа № 740/1447/23
Провадження № 2/740/531/23
01 серпня 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області, в складі головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Ващенко А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Ніжині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» (далі - ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП») звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 56 353,27 грн. за договором 1 та заборгованість у розмірі 26 191,71 грн. за договором 2.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.02.2022 між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200229535 (далі - договір1), відповідно до положень якого відповідач, як клієнт системи ПлатиПізніше, отримала на умовах прямого лізингу від постачальника товар - «Вітрина холодильна кондитерська Полюс ВХСв-1,3д Carboma», загальною вартістю 47 713,33 грн.
Оплата вартості отриманого відповідачем товару, відповідно до умов договору 1 повинна здійснюватись поетапно з розбивкою на 10 платежі, при цьому перший платіж відповідач мала здійснити в день укладення договору, а подальші 9 платежів здійснювати до 20 числа кожного місяця рівними частинами по 4771,33 грн.
Крім того, 17.02.2022 між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про отримання товарів у системі ПлатиПізніше № 60200229957 (далі - договір2), відповідно до положень якого відповідач, як клієнт системи ПлатиПізніше отримав на умовах прямого лізингу від постачальника товар «Термос (21л) GoodFood SM20T2V380», загальною вартістю 22129,41 грн.
Оплата вартості отриманого відповідачем товару, відповідно до умов договору 2 повинна здійснюватись поетапно з розбивкою на 6 платежі, при цьому перший платіж відповідач мала здійснити в день укладення договору, а подальші 5 платежів здійснювати до 20 числа кожного місяця рівними частинами по 3688,23 грн.
В момент підписання указаних договорів всі існуючі та майбутні права постачальник відступив на користь ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП».
Відповідач не виконала взятих на себе відповідно до умов договорів зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих товарів, внаслідок чого утворилась заборгованість за договорами, яка станом на 10.03.2023 склала 82544,98 грн.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.03.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Олійником Б.І. 16.05.2023 подано відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач не ухилялась від виконання зобов'язань за договорами, проте внаслідок повномасштабного вторгнення рф на території України позбулась можливості отримувати дохід, і, як наслідок, сплачувати боргові зобов'язання. Оскільки порушення зобов'язань сталося внаслідок форс-мажорної обставини, якою є збройна агресія рф, вважає, що відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань перед позивачем.
У відповіді на відзив від 01.06.2023 представник позивача ОСОБА_3 вказав, що посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин є необґрунтованим, оскільки нею не надано доказів, що саме введення воєнного стану в державі призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договорами. Крім того, у зв'язку з повним погашенням Москаленко Т.В. заборгованості за договором-2, заявив клопотання про зменшення суми позовних вимог і просив стягнути з відповідача 29 160,40 грн. заборгованості за договором-1. Справу просив розглянути без його участі.
23.05.2023 від представника відповідача адвоката Олійника Б.І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності його та відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.
Враховуючи, що відповідач зменшив позовні вимоги, у зв'язку з повним погашенням відповідачем заборгованості за договором № 60200229957 від 17.02.2022, докази щодо зобов'язання сторін за вказаним договором судом не досліджуються.
Судом встановлено, що 15.02.2022 між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200229535, відповідно до якого відповідач отримала на умовах прямого лізингу від постачальника товар - «Вітрина холодильна кондитерська Полюс ВХСв-1,3д Carboma», загальною вартістю 47 713,33 грн. (а.с. 8).
Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно.
Згідно з п. 8.1 договору клієнт отримує товари (послуги)від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування , а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг центра (ТОВ «ФК «Фангарант-Груп».
Відповідно до п. 8.2 договору, порядок отримання товарів клієнтом визначається договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм , що є невід'ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з правилами в електронній формі на сайті www.payplater.com.ua, а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису.
Пунктом 9.1 договору визначено, що якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів відбувається в момент підписання цього договору сторонами. Підпис клієнта в договорі свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Оплата вартості отриманого товару повинна здійснюватись поетапно з розбивкою на 10 платежів, при цьому на виконання умов договору та пакету фінансування в день укладення договору відповідач повинна була сплатити 4771,33 грн., а подальші 9 платежів повинні здійснюватись нею рівними частинами по 4771,33 грн. в строк до 20 числа місяця, відповідно до п. 14 договору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Відповідач не виконала прийнятих на себе, відповідно до положень умов пакету фінансування та п.10.4.2. договору-1, зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару.
Як вбачається із розрахунку суми заборгованості за договором № 60200229535 від 15.02.2022, станом на 25.05.2023 заборгованість ОСОБА_1 склала 29160,40 грн., при цьому штрафні санкції відповідачу позивачем не нараховувались (а.с. 68).
Не заперечуючи самого факту невиконання зобов'язань за договором, представник відповідача у відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неможливість виконання грошових зобов'язань відповідачем, внаслідок форс-мажорних обставин, якими є повномасштабне вторгнення рф.
Частиною першою статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до положень статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань однією зі сторін, незалежні від її волевиявлення і контролю, а також непереборні при вживанні всіх розумних заходів щодо їх запобігання. Визначення обставин непереборної сили наведено у статті 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (укладена у Відні 11 квітня 1980 року). Для визначення яких-небудь обставин форс-мажорними необхідна обов'язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини; неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов'язання.
Положеннями частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Із урахуванням положень частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» і пункту 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України и18 грудня 2014 року № 44(5), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені пунктом 6.11 Регламенту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19 (провадження № 12-56гс21) зазначила, що «Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина перша статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Разом з цим, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (статті 75 ГПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів».
Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України засвідчило форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладене абстрактний та загальний лист ТПП від 28.02.2022 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати). Тому твердження представника відповідача про те, що причиною невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 60200229535 від 15.02.2022 є настання форс-мажорних обставин є необґрунтованим.
Посилаючись на форс-мажор, як на підставу для звільнення від відповідальності, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що у конкретному випадку між позивачем та відповідачем виникли обставини, які відповідач не могла передбачити чи відвернути.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договорів, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань.
Оскільки умови договору № 60200229535 від 15.02.2022, укладеного між сторонами відповідач не виконала, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП»» є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» ЄДРПОУ 38922870, місцезнаходження: 04072, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, б.21, заборгованість за договором від 15.02.2022 в розмірі 29160 (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Т.О.Гагаріна