ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 вересня 2010 року 09:52 № 2а-8872/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Власенкової О.О., суддів Амельохіна В.В., Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі -позивач)
до відповідачаДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -відповідач, Держфінпослуг)
провизнання протиправним і скасування припису від 19 квітня 2010 року № СК-421/10-391, скасування акту від 23 березня 2010 року № 902/11
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним і скасувати припис Держфінпослуг від 19 квітня 2010 року № СК-421/10-391 та скасувати акт від 23 березня 2010 року № 902/11.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду скарги страхувальника про невиплату позивачем страхового відшкодування відповідач неповно з'ясував усі обставини настання страхового випадку, не взяв до уваги усі докази, надані позивачем, не застосовував положення законодавства та договору страхування, що передбачають підстави для відмови виплати страхового відшкодування, внаслідок чого прийшов до неправильних висновків про порушення позивачем законодавства про фінансові послуги, які відображені в акті, на підставі якого позивачеві надано припис про усунення виявлених порушень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмове заперечення, у якому стверджує про обґрунтованість та правомірність оскаржуваних акта та припису. Водночас зазначив, що акт про порушення вимог законодавства про фінансові послуги не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути оскарженим до адміністративного суду.
У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 10 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін Окружний адміністративний суд міста Києва,
Як вбачається з виписки із протоколу № 32 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»від 22 квітня 2010 року, шляхом внесення відповідних змін до Статуту змінено найменування згаданого товариства на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».
Згідно зі статтею 4 Статуту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»предметом його безпосередньої діяльності є страхування, перестрахування і фінансова діяльність пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управління
22 травня 2008 року позивач уклав договір страхування № 300106133 з ТОВ «Ньюко»(далі -Договір страхування), відповідно до якого позивач є страховиком, ТОВ «Ньюко»- страхувальником. Предметом Договору страхування (пункти 3.1 та 12) є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням, розпорядженням будівлею за адресою: Україна, м.Одеса, вул.Середня, 83 ж.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2008 року із застрахованим майном трапилась подія, яка мала ознаки страхового випадку -пожежа.
Факт пожежі підтверджується актом пожежної бригади про пожежу від 25 липня 2008 року, у якому ймовірною причиною пожежі вказано занесення джерела вогню на дах застрахованого майна ззовні.
15 липня 2008 року ТОВ «Ньюко»звернулось до позивача із заявою про настання страхового випадку із застрахованим майном -пожежі та виплату у зв'язку із цим страхового відшкодування.
Того ж дня позивачем заведено страхову справу щодо виплати ТОВ «Ньюко»страхового відшкодування.
Серед документів, поданих ТОВ «Ньюко»разом із заявою, позивачеві надано висновок спеціалістів Дослідно-випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Одеській області від 06 серпня 2008 року по дослідженню технічної причини виникнення пожежі та постанову першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси Бершавського Р.В. від 06 серпня 2008 року.
Згідно з указаним висновком осередок пожежі знаходився на даху торгівельно-побутового центру, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83 ж, на відстані 15 м від східної стіни у центральній її частині. Найімовірнішою причиною виникнення пожежі вказано підпал невідомою особою (особами) на попередньо розлиту легкозаймисту речовину.
Постановою першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси Бершавського Р.В. від 06 серпня 2008 року, зокрема, скасовано постанову дільничного інспектора Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кармазиновського В.Б. від 14 липня 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинив майнові збитки в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України.
В очікуванні виплати страхового відшкодування ТОВ «Ньюко»звернулось до позивача з претензією від 26 вересня 2008 року № 26/09/08.
У відповідь на цю претензію позивач листом від 23 жовтня 2008 року № 2371 повідомив ТОВ «Ньюко»про прийняте рішення щодо продовження строку розгляду страхової справи стосовно виплати страхового відшкодування до закінчення розслідування або винесення судом відповідного рішення у вищевказаній кримінальній справі. Вказаний лист 23 жовтня 2008 року особисто отримав директор ТОВ «Ньюко», про що свідчить його підпис на копії листа.
Листом від 23 грудня 2008 року № 3116 позивач відмовив ТОВ «Ньюко»у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з невиконанням пункту 2 статті 21 Закону України «Про страхування», пункту 18.1.3 Договору страхування, пунктів 9.1.3 та 9.1.9 Особливих умов. Відмова обґрунтовувалась тим, що згідно з висновком спеціаліста від 12 грудня 2008 року по встановленню причини пожежі, яка сталася 11 липня 2008 року на покрівлі торгівельного-виставкового центру «Декор-Сервіс»за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83, причиною пожежі є порушення протипожежних норм при проведенні вогневих робіт на застрахованому майні.
Зазначену відмову ТОВ «Ньюко»в лютому 2010 року оскаржило до Держфінпослуг.
За результатами розгляду скарги ТОВ «Ньюко»Держфінпослуг складено акт від 23 березня 2010 року № 902/11 про порушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги (далі -Акт про порушення), а саме: пункту 3 частини 2 статті 20, частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування», пунктів 2.15, 2.16 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28 серпня 2003 року № 4. Суть цих порушень зводиться до невиплати позивачем страхового відшкодування ТОВ “Ньюко”.
Не погоджуючись із указаним актом позивач подав відповідачеві заперечення від 16 квітня 2010 року № 1268.
Із заперечення вбачається, що відповідачу надані матеріали страхової справи ТОВ «Ньюко», в тому числі й висновок спеціаліста від 12 грудня 2008 року по встановленню причини пожежі, яка сталася 11 липня 2008 року на покрівлі торгівельного-виставкового центру «Декор-Сервіс»за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83, який, однак, до уваги не взятий. Також зазначалося про передчасність висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги, з огляду на те, що прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу, у якій з метою встановлення причин та обставин виникнення пожежі застрахованого ТОВ «Ньюко»майна призначено пожежну експертизу, а також те, що Господарським судом міста Києва розглядається справа № 34/497 за позовом ТОВ «Ньюко»до ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»про стягнення страхового відшкодування та пені, провадження у якій зупинено до проведення судової пожежно-технічної експертизи.
На підставі Акту про порушення Держфінпослуг винесено припис від 19 квітня 2010 року № СК-421/10-391 про усуненням позивачем виявлених порушень законодавства про фінансові послуги (далі -Припис про усунення порушень).
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини у сфері страхування врегульовані Законом України «Про страхування»(далі - Закон).
Положеннями пунктів 2-5 частини 1 статті 37 Закону визначені повноваження спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, до яких в тому числі віднесено проведення перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність, проведення тематичних перевірок діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, видання приписів страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -Положення-1), затвердженого Указом Президента України від 04 квітня 2003 року № 292, відповідач є центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законом.
До завдань Держфінпослуг, визначених підпунктом 3 пункту 4 Положення-1 передбачено, віднесено державне регулювання і нагляд за діяльністю, зокрема, страхових компаній. Таким чином відповідач є спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю
Відповідно до підпунктів 8 та 9 пункту 5 Положення-1 в межах повноважень Держфінпослуг має право: проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні перевірки, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність, а також видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень законодавства про страхову діяльність.
Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125 (далі -Положення-2), визначено умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.
Згідно з пунктом 1.5 Положення-2 Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Дані та інформація про ознаки порушення можуть міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Держфінпослуг.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Положення-2 відповідач може застосувати такі заходи впливу як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушень. За змістом підпункту 5 пункту 1.1 та пункту 3.1 Положення-2 від імені Держфінпослуг справи розглядають уповноважені особи, яким надано право застосовувати відповідні заходи впливу до порушників.
Зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення - це письмове розпорядження (припис), що надається особі для усунення у визначений у ньому строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги (пункт 2.2 Положення-2).
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відповідач в межах повноважень провів перевірку позивача, за результатами якої склав Акт про порушення та надав позивачу Припис про усунення порушень.
Водночас суд вважає, що висновки, викладені відповідачем в Акті про порушення, який став підставою для надання позивачу Припису про усунення порушень, не відповідають дійсним обставинам страхової справи, що обґрунтовується наступним.
Положеннями статті 9 Закону визначено, що страхове відшкодування -страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страхувальник бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 991 ЦК України та частиною 2 статті 26 Закону України «Про страхування»встановлено, що договором страхування можуть передбачатися підстави для відмови у страховій виплаті.
Відповідно до пункту 16.5 Договору страхування строк прийняття рішення відносно виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування складає двадцять днів з дня надання страхувальником страховику останнього з необхідних документів.
Пунктом 16.6 Договору страхування визначено, що страховик має право відкласти рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування у випадку якщо органами внутрішніх справ порушена кримінальна справа проти посадових осіб страхувальника, уповноважених ним осіб або його представників та/або ведеться розслідування обставин, які спричинили настання страхового випадку -до закінчення розслідування або винесення судом відповідного рішення (припинення або призупинення цієї справи), але не більше, ніж на два календарних місяці.
Беручи до уваги викладене та постанову першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси Бершавського Р.В. від 06 серпня 2008 року, зокрема, в частині порушення кримінальної справи за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинив майнові збитки в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України, позивач обґрунтовано продовжив строку розгляду страхової справи ТОВ «Ньюко»на 2 місяці.
Відповідно до положень частини 4 статті 25 Закону у разі необхідності страховик може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
У процесі такого самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку позивач отримав висновок спеціаліста від 12 грудня 2008 року по встановленню причини пожежі, яка сталася 11 липня 2008 року на покрівлі торгівельно-виставкового центру «Декор-Сервіс»за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83, згідно з яким причиною пожежі є порушення протипожежних норм при проведенні вогневих робіт на застрахованому майні.
Таким чином, у страховій справі ТОВ «Ньюко»містились суперечливі висновки щодо причин виникнення пожежі застрахованого майна, які були надані відповідачеві під час перевірки.
Суд вважає, що з'ясування відповідачем причин виникнення пожежі застрахованого майна має важливе значення для вирішення питання стосовно правомірності відмови позивача виплати ТОВ “Ньюко” страхове відшкодування.
Зазначене обґрунтовується тим, що за змістом пункту 7.1.6 Договору страхування в усіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки або втрати, які сталися внаслідок навмисних дій або грубої недбалості страхувальника щодо застрахованого майна. Що призвело до настання страхового випадку. Груба недбалість -непроявлення елементарної обачливості та турботи що виконання обов'язків по нагляду за застрахованим майном з боку страхувальника -такої, яку можна вимагати від будь-якої дієздатної особи внаслідок її майнових прав та обов'язків або посадових повноважень.
Згідно з пунктом 7.2.4 Договору страхування не покриваються знищення, пошкодження або втрата майна внаслідок будівельних або монтажних робіт, реконструкції, пусконалагоджувальних робіт, технічного обслуговування, ремонтних робіт. Тестування тощо.
Серед підстав для відмови у страховій виплаті, визначених пунктом 17.1.3 Договору страхування, є, зокрема, навмисне або з грубої необережності здійснення страхувальником/власником (або будь-яким із його керівників, працівників, агентів або інших відповідальних осіб) навмисне або з грубої необережності здійснення або допущення дій, що ведуть до виникнення збитку.
Проте, як вбачається з Акту про порушення, при перевірці позивача відповідач взяв до уваги лише висновок спеціалістів Дослідно-випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Одеській області від 06 серпня 2008 року по дослідженню технічної причини виникнення пожежі та постанову першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси Бершавського Р.В. від 06 серпня 2008 року. Наданий позивачем висновок спеціаліста від 12 грудня 2008 року по встановленню причини пожежі, яка сталася 11 липня 2008 року на покрівлі торгівельно-виставкового центру «Декор-Сервіс»за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83, відповідачем не досліджувався та до уваги не взятий.
Також не досліджувався відповідачем факт проведення будь-яких ремонтних робіт щодо застрахованого майна, хоча в обох висновках про причини пожежі згадувалося про проведення таких робіт 11 липня 2008 року.
Крім того, відповідачем не перевірялись доводи позивача про відсутність будь-яких повідомлень ТОВ «Ньюко»про проведення ремонтних робіт застрахованого об'єкта, тоді як відповідно до вимог пункту 18.1.3 Договору страхування страхувальник зобов'язаний повідомляти страховика про всі істотні зміни ступеню страхового ризику за прийнятим на страхування об'єктом, а саме: про ремонт застрахованих будівель та приміщень, ремонт будівель та приміщень, що прилягають до застрахованих будівель.
За таких обставин, на думку суду, необґрунтованими є висновки відповідача про порушення позивачем законодавства про фінансові послуги, які викладені в Акті про порушення. Однак, незважаючи на викладене, вимога позивача про скасування Акта про порушення не може бути задоволена судом, оскільки за своєю правовою природою зазначений Акт не належить до рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до адміністративного суду.
Оскільки необґрунтовані висновки відповідача, викладені в Акті про порушення, стали підставою для надання позивачу Припису про усунення порушень, суд дійшов висновку про необґрунтованість цього Припису, тобто про його протиправність. Зважаючи на це вимога позивача про визнання оскаржуваного припису протиправним і його скасування підлягає задоволенню.
При цьому слід зауважити про недотримання відповідачем вимог підпункту 3 пункту 4.2 Положення-2, згідно з яким провадження у справі, яке є обов'язковою передумовою застосування відповідачем заходів впливу до порушника, не може бути розпочате, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю, якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше.
Від дати відмови позивача листом від 23 грудня 2008 року № 3116 виплатити ТОВ «Ньюко»страхове відшкодування та до оскарження страхувальником у лютому 2010 року цієї відмови до Держфінпослуг і відкриття останнім провадження у справі про порушення вимог законодавства про фінансові послуги сплинуло понад 1 рік часу, отже відповідач безпідставно відкрив провадження у названій справ, наслідком якого стало винесення протиправного Припису про усунення порушень.
Крім того, при вирішенні цієї адміністративної справи суд не бере до уваги як доказ висновок експерта від 24 червня 2010 року № 44 у кримінальній справі № 053200800118, відповідно до якого найбільш імовірною причиною виникнення пожежі, яка сталась 11 липня 2008 року на покрівлі будівлі ТВК за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 83 ж, стало необережне поводження з вогнем робітниками, які проводили на покрівлі вогневі роботи з наплавлення рулонних покрівельних матеріалів; виникнення пожежі пов'язане з порушенням вимог пунктів 8.1.1.3, 8.1.1.4, 8.1.1.17, 8.3.9; 8.4.39 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», а також з порушенням вимог п.п.5.15; 5.17 та 2 ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків і споруд».
Зазначене обґрунтовується тим, що вказаний документ не існував на час надання відповідачем Припису про усунення позивачем порушень законодавства про фінансові послуги, а тому не міг бути взятий останнім до уваги.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог судові витрати з Державного бюджету України на користь позивача стягуються частково.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 квітня 2010 року № СК-421/10-391.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з видатків Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»01 грн. 70 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її проголошення або складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Головуюча суддя Власенкова О.О.
Судді Амельохін В.В.
Шейко Т.І.
Дата складення та підписання постанови у повному обсязі - 16 вересня 2010 року.