Дата документу 26.07.2023
Справа № 334/4241/23
Провадження № 2-а/334/49/23
26 липня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Новікової Н.В., секретар судового засідання Курдюков Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі захисника - адвоката Русінової Тетяни Юріївни до Євтушенка Іллі Олександровича - сержанта УПП в Запорізькій області, 3 батальйон 1 рота; Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови,-
встановив:
Представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позов до Євтушенка Іллі Олександровича - сержанта УПП в Запорізькій області, 3 батальйон 1 рота; Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до постанови серії ЕАС №7023620 від 20.05.2023 року у справі про адміністративне правопорушення сержантом поліції УПП в Запорізькій області Євтушенко Іллею Олександровичем (3 бат. 1 рота) в м. Запоріжжя, вул. Толстого, 14, винесено постанову про те, що 20.05.2023 о 13 год. 16 хв. позивач керуючи легковим автомобілем марки «RenaultLodgy» державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 «е» ПДР.
Відповідачем визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Як зазначено в постанові №7023620 від 20.05.2023 до неї долучено відео в бк 478551, протокол про адміністративне правопорушення не складався. З винесеною сержантом поліції УПП в Запорізькій області Євтушенко І.О. постановою №7023620 позивач не погоджується, оскільки ПДР не порушував, регульований пішохідний перехід по вул. Толстого, 14 в м. Запоріжжя на заборонений сигнал світлофора не проїжджав.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи про притягнення 20.05.2023р. позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення як один із можливих доказів по справі не складався.
Сержантом УПП в Запорізькій області Євтушенко І.О. з власного мобільного телефону позивачу був продемонстрований фрагмент відеозапису нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Так, даний відеозапис містить зображення автомобіля білого кольору без визначення номерного знаку, який виїжджає з перехрестя на полосу руху.
Однак ідентифікувати відповідний транспортний засіб не уявляється можливим.
Згідно з продемонстрованим позивачу відеозаписом зафіксовано наступне: - 00:03 зелений сигнал світлофора перемикається на жовтий. При цьому авто білого кольору на перехресті не видно, оскільки огляд обмежений наявністю авто чорного кольору, який розташований перпендикулярно перехрестю; - 00:05 виїзд автомобіля білого кольору зперехрестя на проїзну частину,перпендикулярну перехрестю, на світлофорі горить жовтий сигнал; - 00:06 в момент знаходження авто за перехрестям (авто білого кольору вже майже повністю виїхало за перехрестя на полосу руху) жовтий сигнал світлофора перемикається на червоний.
При детальному дослідженні відеозапису вбачається, що ввімкнення жовтого сигналу світлофора відбулось вже в той час, коли автомобіль позивача виїхав за перехрестя, тобто виїхав на ту проїзну частину, на яку повертав.
В той же час, позивач мав право продовжувати рух, оскільки на проїзній частині, на яку повернув позивач, перед світлофором відсутній знак 5.69 "Місце зупинки" та дорожня розмітка 1.12 "Стоп-лінія".
Згідно з п. 1.12 ПДР стоп-лінія позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знаку 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.
Мало того, зупинка позивача за перехрестям, безпосередньо на проїзній частині, створила би перешкоду автомобілям, що стояли перпендикулярно до напрямку руху його авто.
Тобто, продемонстрований фрагмент відеозапису на телефоні інспектора патрульної поліції не містить чіткої фіксації адміністративного правопорушення, зокрема,проїзду позивачем перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, адже відеофіксація інспектором патрульної поліції здійснювалась з перехрестя перпендикулярно вулиці, по якій рухався позивач. Так само на відео не вбачається який колір світлофора був перед позивачем на момент його виїзду на перехрестя. Світлофора, знаками якого керувався позивач виїжджаючи на перехрестя, на відео немає.
Посилання патрульного на те, що начебто на перехресті світлофор показував червоний сигнал (слова патрульного «жовтий...вже червоний»), не можуть прийматися як факт порушення, оскільки зміст наведеного п.16.8 ПДР свідчить про право Позивача подовжити рух, незалежного від сигналу цього світлофора.
Інших належних доказів проїзду керованим позивачем автомобілем на заборонений сигнал світлофора інспектором патрульної поліції не представлено.
Отже, у цій справі єдиним доказом вчинення правопорушення став відеофрагмент з власного мобільного телефону патрульного та його коментар. Зважаючи, що патрульний є працівником поліції, такий коментар не може бути належним та допустимим доказом у справі.
В оспорюваній постанові невірно зазначено місце вчиненняправопорушення.
З огляду на зміст спірної постанови ЕАС №7023620 від 20.05.2023р. позивач не міг порушити п.8.7.3 Правил дорожнього руху та проїхати на жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух, за адресою м. Запоріжжя, вул. Толстого, 14, як місця вчинення та розгляду правопорушення, оскільки за вказаною адресою взагалі відсутній світлофор, а іншого перехрестя вулиць із їх назвами постанова не містить.
Відповідно ідентифікувати перехрестя, на якому нібито відбулося правопорушення, виходячи із змісту оспорюваної постанови, не вдається можливим.
Вказівка на місце вчинення адміністративного правопорушення у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є обов'язковою з тим, аби мати можливість встановити, чи було насправді вчинено адміністративне правопорушення та обставини його вчинення.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали.
29.06.2023 представником відповідача було надано відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Вказує, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сержант поліції УПП в Запорізькій області Євтушенко І.О. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а постанова повністю відповідає вимогам законодавства, тому підстав для її скасування немає.
24.07.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вона вказує, що наданий представником відповідача відеозапис жодним чином не підтверджує факт скоєння правопорушення та не відображає відомостей про вчинення порушення позивачем ПДР.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі ст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд проводить розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАС №7023620 від 20.05.2023 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення увиді штрафурозміром 510 гривень. Зі змісту постанови вбачається, що 20.05.2023 о 13 год. 16 хв. позивач керуючи легковим автомобілем марки «RenaultLodgy» державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 «е» ПДР.
Згідно ч.2ст.122 КУпАП України передбачено відповідальність та стягнення запорушення вимог проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідност. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 138 КАС предметом доказування під час судового розгляду є обставини, які обґрунтовують позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається із відеозапису наданого представником відповідача із відео не можливо встановити обставини правопорушення вчиненого позивачем, а саме на відео не вбачається, що водій ОСОБА_1 керуючи легковим автомобілем марки «RenaultLodgy» державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора. Відеозапис починається з того, що автомобіль позивач був припаркований на узбіччі дороги, відповідач сидів за кермом і до нього підійшов працівник поліції.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що представник відповідача не надав суду достатніх доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме що позивач керуючи легковим автомобілем марки «RenaultLodgy» державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 «е» ПДР, тому суд приходить до висновку, що слід позовні вимоги позивача задовольнити та постанову серії ЕАС №7023620 від 20.05.2023 року - скасувати, а провадження по справі закрити.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи норми ст. 141 ЦПК України слід стягнути з Департаменту патрульної поліції в особі структурного відокремленого підрозділу Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 536,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 33, 122, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст.77, 132, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7023620 від 20.05.2023р. на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції в особі структурного відокремленого підрозділу Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя впродовж 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя: