ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
14 червня 2010 року 09:59 № 2а-3190/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомфорт"
до Державної податкової інспекції Шевченківського району м.Києва
про визнання дій посадових осіб протиправними
За участю представників:
від позивача :Нішта А.О.(довіреність від 14.06.2010р.)
від відповідача :Замковенко О.М. (довіреність від 11.08.2009р. №4013/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт Ком»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання прийняти та провести податкові декларації з ПДВ за листопад, грудень 2009 р.
В судовому засіданні 08.06.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та просить суд зобов'язати посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняти податкові декларації з ПДВ ТОВ «Спецбудкомфорт»за звітні місяці -грудень 2009 року, лютий, березень, квітень 2010року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо неприйняття податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий, березень, квітень 2010 без зазначення причин та підстав не прийняття (не проведення) податкових декларацій. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.
року з підстав відсутності договору з ДПА України щодо прийняття податкової звітності в електронному вигляді. Безпідставне неприйняття звітності податковим органом унеможливлює здійснення позивачем сплати податків до державного бюджету. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні підтвердив факт неприйняття та не проведення податкових декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий, березень, квітень 2010 року.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомфорт»(код ЄДРПОУ 35136928) як юридична особа зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.05.2007р. Як платник податків та зборів позивач взятий на облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та згідно свідоцтва №100157920 є платником податку на додану вартість з 29.12.2008 року.
Позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва подані (надіслані поштою рекомендованим листом з описом) податкові декларації з податку на додану вартість грудень 2009 року (надіслана 20.01.2010р.), за лютий 2010 року (надіслана 22.03.10р.), за березень 2010 року (надіслана 20.04.10р.), за квітень 2010 року (надіслана 21.05.10р.).
Однак, вказані податкові декларації не прийняті та не проведені відповідачем як податкова звітність.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ, зокрема ст. 4, прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.
Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
За наведених норм Закону, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Як свідчать матеріали справи, податкові декларації з податку на додану вартість за звітні місяці -грудень 2009 року, лютий, березень, квітень 2010 року були надіслані ТОВ «Спецбудкомфорт» до податкового органу рекомендованим листом з описом вкладення та відповідно до положень п. 4.1.2 ст. 4 закону №2181-ІІІ декларація вважається поданою в момент її вручення пошті.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо прийняття податкових декларацій ТОВ «Спецбудкомфорт»грудень 2009 року, лютий, березень та квітень 2010 року.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених дій (бездіяльності).
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Спецбудкомфорт»підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняти податкові декларації з ПДВ ТОВ «Спецбудкомфорт»за звітні місяці -грудень 2009 року, лютий, березень та квітень 2010 року.подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович