01 серпня 2023 року Справа №160/15932/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №160/15932/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
05.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в якому просить:
- визнати протиправною солідарну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 , яка полягає у невиплаті позивачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період часу із 19.10.2022 року (включно) по 01.03.2023 року (включно);
- визнати протиправною бездіяльність МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЄДРПОУ 00034022, яка полягає у невжитті заходів реагування з приводу невиплати позивачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період часу із 19.10.2022 року (включно) по 01.03.2023 року (включно);
- стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 (матеріальну шкоду) додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період часу із 19.10.2022 року (включно) по 01.03.2023 року (включно) у сумі - 443 333 грн 33 коп. (чотириста сорок три тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки);
- стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 та МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЄДРПОУ 00034022, на користь позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 моральну шкоду у сумі 2 000 000 (два мільйони гривень);
- зобов'язати МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЄДРПОУ 00034022 опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 до військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 та МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЄДРПОУ 00034022 про визнання протиправною бездіяльності яка полягає невиплаті позивачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період часу із 19.10.2022 року (включно) по 01.03.2023 року (включно), стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 року зазначена вище справа розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15932/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, а також призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №160/15932/23 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
31.07.2023 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Ількова Василя Васильовича від розгляду справи №160/15932/23.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. від 31.07.2023 у справі №160/15932/23 заяву про відвід судді Ількова В.В. від 31.07.2023 року у справі №160/15932/23 визнано необґрунтованою та передано цю заяву для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 року вищезазначена заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. передана для розгляду судді Туровій О.М. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на приписи ч.8. ст.40 КАС України, якою встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження, заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши подану заяву про відвід судді Ількова В.В. та долучені до неї матеріали, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Як зазначалося вище, 31.07.2023 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В., в якій останній просив відвести суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. від розгляду адміністративної справи №160/15932/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Зі змісту заяви про відвід слідує, що заявлений відвід обґрунтовано незгодою позивача з процесуальними діями та постановленою суддею Ільковим В.В. при розгляді справи №160/15932/23 ухвалою про прийняття до розгляду позовної заяви та призначення її розгляду саме за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки, на думку представника позивача, такі дії судді Ількова В.В. свідчать про прискорення розгляду такої справи під час дії воєнного стану, що є неприпустимим та призводить до порушення вимог п.2 ч.4 ст. 12, п.2 ч. 4 ст.257 КАС України, ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», тим паче, що заявлена сума відшкодування у вказаній справі перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд справи повинен здійснюватися за правилами загального позовного провадження. Крім того у заяві представником позивача наголошено, що посилання в ухвалі про відмову у розгляді справи №160/15932/23 за правилами загального позовного провадження на введений карантин на території України є необґрунтованими, адже це обмежує право позивача на публічний і відкритий розгляд його справи та прямо суперечать ст. 3, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 55, п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України. Зважаючи на наведене, представник позивача вважає, що означені у заяві про відвід обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суду і, відповідно, є підставою для відводу судді Ількова В.В. згідно з п.4 ч.1 ст.36, ч.1 ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заяви про наявність правових підстав для відводу судді Ількова В.В., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений припущеннями позивача про необ'єктивність та небезсторонність судді Ількова В.В. через незгоду з процесуальними діями та рішеннями останнього під час розгляду адміністративної справи №160/15932/23.
Однак, суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. мотивована виключно незгодою відповідача із процесуальними діями та рішеннями судді та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об'єктивно вказувати на упередженість судді Ількова В.В. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Ількова В.В. при розгляді адміністративної справи №160/15932/23.
При цьому, судом враховується, що позивач, у разі незгоди з процесуальними рішеннями судді Ількова В.В., зокрема, з ухвалою про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а не загального, що окремому оскарженню не підлягає, - не позбавлений можливості включити свої заперечення на таку ухвалу в апеляційну скаргу на рішення суду, що буде ухвалене за наслідками розгляду справи, у разі незгоди з ним.
Таким чином, з наведених представником позивача доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Ількова В.В., у зв'язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ'єктивно.
Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Відтак, підстави, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. у цій справі відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36-37, 39, 40, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №160/15932/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя: О.М. Турова