24 липня 2023 року Справа № 160/9458/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/9458/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська щодо не встановлення ОСОБА_1 статусу учасника війни; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська надати ОСОБА_1 , статус учасника війни.
В обґрунтування позову зазначено, що безпосереднє перебування в районах проведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил, в підрозділах Збройних Сил України для надання матеріально-технічної допомоги, ремонту бронетехніки, поставки запчастин, волонтерської допомоги та координації волонтерського руху підтверджується відповідними наказами керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області», посвідченнями про відрядження, письмовими підтвердженнями заступника командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.07.2018 року, письмовими підтвердженнями начальника управління підготовки - заступника командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 08.08.2018 року, довідкою про добровільне забезпечення особою антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.02.2020 року, довідкою начальника штабу заступника командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 15.04.2022 року. Вважає, що бездіяльність відповідача у не встановленні статусу учасника війни є неправомірною та законних підстав для фактичної відмови у наданні вказаного статусу не має.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № № 160/9458/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.06.2023 року Управлінням соціального захисту населення Новомосковської міської ради до суду було подано відзив, в якому відповідач зазначає, що відповідач, на виконання вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян» розглянув звернення та у строки визначенні законодавцем направив ОСОБА_2 відповідь вих.№ 20 від 05.01.2023 року про розгляд звернення, в якій повідомив про необхідність надати повний пакет документів для розгляду питання щодо отримання статусу учасника війни на комісії. А саме, було рекомендовано надати документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах з підприємством (організацією, установою), а також документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, відповідно до вимог законодавства, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення статусу учасника війни за волонтерську діяльність. Відповідачем, були здійснені всі дії визначені чинним законодавством та нормами положення про Комісію, а саме прийняття заяви з пакетом документів, розгляд її відповідно положень Закону України « Про звернення громадян» та положення про Комісію, а також надання відповіді у встановлений законом строк. Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради вважає, що відсутні підстави для висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 на протязі 2014-2023 років здійснював діяльність з надання матеріально-технічної допомоги, ремонту бронетехніки, волонтерської допомоги та координації волонтерського руху та ін.
ОСОБА_1 нагороджений наступними відзнаками і нагородами: Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України «За заслуги перед Збройними Силами України»; Почесною відзнакою - орденом «Орден звитяги»; Відзнакою Міністерства оборони України - нагрудним знаком «Знак пошани»; Відзнакою 74 окремого розвідувального батальйону; Заохочувальною відзнакою - медаллю «За особливу службу»; Медаллю всеукраїнського об'єднання «Країна» «Незламним героям Російсько-Української війни»; Нагрудним знаком «Десант».
Наказом керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області» № 12/1 від 15.11.2014 року наказано ОСОБА_1 відрядити до зони проведення антитерористичної операції військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 для надання матеріально-технічної допомоги, ремонту бронетехніки, волонтерської допомоги та координації волонтерського руху з 15.11.2014 на осіннє-зимовий період 2014-2015 року.
Наказом керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області» №56/1 від 30.04.2016 року наказано ОСОБА_1 відрядити до зони проведення антитерористичної операції військова частина НОМЕР_1 для надання матеріально - технічної допомоги, поставки запчастин та координації волонтерського руху з 01.05.2016 року по 18.06.2016 року. Відрядження підтверджується посвідченням про відрядження.
Відповідно до посвідчення про відрядження, ОСОБА_1 був відряджений до м. Красногорівка, Донецької області, в/ч НОМЕР_2 , підрозділу ЗСУ з 24.08.2018 року по 30.08.2018 року для волонтерської допомоги.
Наказом керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області» №461 від 02.08.2020 року, згідно з наказом № 24 від 28.06.2014 року та поданого Рапорту у зв'язку з погіршенням стану здоров'я наказано призупинити термін відрядження до Збройних Сил України (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») для виконання обов'язків координатора по роботі у воєнному середовищі, інструктора підрозділів ГФ «ТОДО».
Наказом керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області» № 493 від 01.03.2022 року позивач був відправлений до підрозділів Збройних Сил України військової частини НОМЕР_3 для надання інструкторської, та волонтерської допомоги з 02.03.2022 року. Відрядження підтверджується посвідченням про відрядження.
Наказом керівника штабу ГФ «Територіальна оборона Дніпропетровської області» № 503 від 22.03.2022 року позивач був відправлений до підрозділів Збройних Сил України військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 для надання інструкторської, та волонтерської допомоги з 25.03.2022 року. Відрядження підтверджується посвідченням про відрядження.
Письмовим підтвердженням Начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_5 засвідчено, що позивач є волонтером , який в умовах воєнного стану в Україні надає необхідну волонтерську допомогу військовій частині НОМЕР_5 Збройних Сил України.
Відповідно довідки Військової частини НОМЕР_6 від 15.04.2022 року за № 1314/окп/1/62, підтверджено , що позивач є військовим волонтером і надає інструкторсько- методичну, технічну, матеріально-гуманітарну допомогу, як ППД та і в районі проведення Операції Об'єднаних Сил ( у зоні виконання завдань) у період її проведення.
Письмовим підтвердженням начальника управління підготовки- заступника командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з підготовки, підтверджено, що позивач здійснював волонтерську допомогу у вигляді матеріалів для забезпечення життєдіяльності підрозділів бригади в пункті постійної дислокації та в зоні проведення антитерористичної операції.
Письмовим підтвердженням заступника командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підтверджено, що позивач надавав гуманітарну допомогу підрозділам 93 ОМБр під час відмобілізації бригади та виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції.
Начальник відділення підготовки військової частини НОМЕР_3 засвідчив подяку, що позивач надає інструкторсько - методичну, технічну, матеріально-гуманітарну допомогу як на ППД, та і в у районі проведення Операції Об'єднаних Сил ( у зоні виконання завдань) у період її проведення.
Заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення - начальник відділення військової частини НОМЕР_7 засвідчив, що позивач надавав і надає інструкторсько - методичну, матеріально- технічну і гуманітарну допомогу в районі виконання бойового завдання.
Начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_7 засвідчено, що позивач надавав і надає інструкторсько - методичну, матеріально- технічну і гуманітарну допомогу в районі виконання бойового завдання.
ТВО командира військової частини НОМЕР_5 засвідчено, що позивач у 2019-2021 роках надавав та надає надалі інструкторсько - методичну, технічну, матеріально- гуманітарну допомогу як на ППД так і в районі проведення Операції Об'єднаних Силу період її проведення.
Відповідно довідки від 04.02.2020 року за № 300/3/109 Генерального штабу Збройних Сил України, позивач дійсно у 2014-2018 роках добровільно забезпечував проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, надавав волонтерську допомогу військовим частинам А 1035, А 1314, А 1302 Збройних Сил України.
Рішенням XXVI сесії VIII скликання Новомосковської міської ради змінено назву управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська ( код ЄДПРОУ 03192394) на управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради ( код ЄДРПОУ 03192394).
19.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради і заявою, в якій просив встановити статус учасника війни та видати «посвідчення учасника війни».
Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради листом від 05.01.2023 року за № 20 зазначило, що серед наданих документів відсутні витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угрупувань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення. Отримати витяги з наказів можливо, звернувшись до Штабу Антитерористичного центру при Службі Безпеки України або до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Таким чином, для розгляду питання встановлення статусу учасника війни по суті рекомендовано надати документи, що підтверджують факт перебування у трудових відноси з підприємством ( організацією, установою), а також документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, відповідно до вимог вищезазначених нормативних актів.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська щодо не встановлення статусу учасника війни, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам».
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них встановлює та забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» часниками війни вважаються:
1) військовослужбовці, які проходили військову службу у Збройних Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ, Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР чи в арміях його союзників у період Другої світової війни або навчались у цей період у військових училищах, школах і на курсах;
2) особи, які в період Другої світової війни працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період у ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або під час навчання в школах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах працювали в народному господарстві та на відбудові об'єктів господарського і культурного призначення.
До учасників війни належать також особи, які в період Другої світової війни працювали на територіях, що після 1944 року ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також громадяни, які за направленням державних органів колишнього Союзу РСР працювали в державах - союзницях СРСР.
Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.
Учасниками війни визнаються особи, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни;
3) члени груп самозахисту об'єктових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, народного ополчення, що діяли в період Другої світової війни;
4) особи, які в період Другої світової війни перебували у складі армії та флоту як сини, вихованці полків та юнги до досягнення ними повноліття;
6) працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан у період з 1 грудня 1979 року по грудень 1989 року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;
7) дружини (чоловіки) військовослужбовців, які працювали за наймом у державах, зазначених у пункті 6 цієї статті, в період ведення бойових дій у них і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;
8) особи, які в період Другої світової війни відбували покарання в місцях позбавлення волі або перебували в засланні і реабілітовані відповідно до чинного законодавства України та колишнього СРСР;
10) особи, які в період Другої світової війни добровільно подавали матеріальну, фінансову чи іншу допомогу військовим частинам, госпіталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військовослужбовцям у їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників за умови незаперечного підтвердження цих фактів;
11) особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн;
12) особи, які під час оборони міста Севастополя з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року проживали на його території. Доказами перебування на території обложеного Севастополя можуть визнаватися посвідчення "Мешканець обложеного Севастополя 1941-1942 років" і "Юний захисник Севастополя 1941-1942 років", довідки, показання свідків та інші документи, які подаються до комісій, зазначених у абзаці третьому пункту 2 цієї статті;
13) працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
В даному випадку, позивач посилається на наявність підстав встановлених пунктом 13 частини першої статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно якої учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.
На виконання вимог пункту 13 частини першої статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» урядом України прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам» (далі - Постанова №739).
Відповідно пункту 1 Постанови №739, покладено на комісії, утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 458 “Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (ЗП України, 1996 р., № 10, ст. 307), розгляд питань про встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Постанови №739 встановлено, що підставами для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій є:
документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угрупувань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а також інші документи, видані державними органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів і розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень) - для працівників, які на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування, залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення;
витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угрупувань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення таких заходів - для працівників, які на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування, залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Отже, наявність зазначених документів, які підтверджують безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення є обов'язковою при вирішенні питання про надання особі статусу учасника війни.
В свою чергу, позивачем надано довідку про добровільне забезпечення особою антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях накази про відрядження, нагороди та відзнаки, з наявністю яких він пов'язує право на отримання статусу учасника війни.
Верховним Судом неодноразово надавалась оцінка правовому питанню тлумачення пункту 2 Постанови №739.
Так, у постанові від 12.10.2021 року у справі №607/12643/17 Верховний Суд аналізуючи пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №739 "Питання надання статусу учасника війни деяким особам", зазначив, що сполучник "також" уживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні: крім того, разом із тим. (Академічний тлумачний словник. (1970-1980) Словник української мови: в 11 томах. - Том 10, 1979. - Стор. 23.). Отже, використання сполучникової конструкції "а також" у пункті 2 постанови КМУ №739, можна тлумачити так: що для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, обов'язковими є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення), а крім того можуть бути додані і інші документи.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 161/13417/16-а.
Судом встановлено відсутність факту подання ОСОБА_1 відповідачу разом із іншими документами витягу з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або витягу з наказу керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією щодо позивача. Без зазначених документів неможливо підтвердити безпосереднє залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції.
Враховуючи ненадання ОСОБА_1 документів про безпосереднє залучення його до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, дії відповідача щодо не встановлення ОСОБА_1 статусу учасника війни є обґрунтованими.
В свою чергу, суд погоджується з доводами відповідача, що волонтерську діяльність позивача не можна вважати залученням до виконання завдань чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення. Здійснення позивачем в добровільному порядку діяльності з надання матеріально-технічної допомоги, ремонту бронетехніки, волонтерської допомоги, координації волонтерського руху та інше, наявність відзнак та подяк за свою діяльність, наявність особистих якостей, не може бути підставою для надання позивачу статусу учасника війни за відсутності встановлених законодавством обов'язкових документів.
Відповідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність дій щодо не встановлення ОСОБА_1 статусу учасника війни.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська