02 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1076/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А. В., розглянув заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» про забезпечення позову від 26.07.2023 б/н у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД»,
вул. Мельникова, буд. 81 А, офіс 426, м. Київ, 04050;
адреса для листування: Адвокатське об'єднання «Юридична фірма «ТЕФФІ», вул. Глибочицька, 40, м. Київ, 04052; e-mail: andriy.ilyuk@teffilaw.com.ua;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро»,
вул. Зарічна, 3А, смт. Варва, Чернігівська область, 17600;
предмет спору: про зобов'язання вчинити дії
без виклику (повідомлення) учасників справи
31.07.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД», співзасновника (учасника з часткою 50% в статутному капіталі) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро» (далі - Товариство), з проханням:
- зобов'язати Товариство надати ТОВ «Корнфілд ЛТД» інформацію та завірені належним чином копії документів на її підтвердження: про заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТОВ «Іст Агро» (1); про наявні товарні залишки ТОВ «Іст Агро» та можливі варіанти їх збуту та ринкові ціни (2);
- зобов'язати Товариство провести аудит (аудиторську перевірку) шляхом надання документів аудиторам, призначеним ТОВ «Корнфілд ЛТД», згідно з запитом аудиторів № 01-01/22-01 від 27.06.2022 та їх листа № 01-01/22-02 від 27.06.2022, та листом ТОВ «Корнфілд ЛТД» від 27.06.2023 про проведення аудиту, та вчинити необхідні дії для завершення аудиту.
Позов обґрунтований порушенням корпоративних прав ТОВ «Корнфілд ЛТД», як учасника (співзасновника) ТОВ «Іст Агро», на участь в управлінні господарською діяльністю цього Товариства.
Разом з позовною заявою від 26.07.2023 б/н, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, з проханням накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, та заборонити вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.
Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, позивач ставить під сумнів добросовісність керівництва Товариства, що фактично привласнило управління юридичною особою та не надає учаснику цього Товариства (позивачу) інформацію про фінансовий стан та виконання зобов'язань з виплати заробітної плати працівникам Товариства, не проводить аудит на вимогу учасника Товариства. За припущенням позивача, директор Товариства діє всупереч його інтересам, його дії можуть призвести до завдання збитків як самому Товариству так і його учасникам (позивачу). Фінансова діяльність відповідача реалізується поза контролем учасника, до сфери повноважень якого відноситься забезпечення фінансової політики підприємства, що суперечить меті існування Товариства та може бути елементом реалізації протиправних і злочинних намірів. Ігнорування запитів позивача, ненадання інформації та запитуваних документів, ухилення від обов'язку провести аудит - сукупність протиправної бездіяльності відповідача, свідчить про бажання приховати реальний фінансовий стан Товариства.
Порядок забезпечення позову врегульований главою 10 розділу І Господарського процесуального кодекс України (далі - ГПК України) (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, зі змінами).
За частинами 1 та 2 статті 136 ГПК України господарський суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За частинами 1, 3 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні в випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 73, частини 1 статті 74, частини 1 статті 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання та інше.
Предметом даного позову є вимоги про зобов'язання Товариства: надати інформацію про його господарську діяльність, зокрема, наявність заборгованості по заробітній платі перед працівниками, наявність товарних залишків та шляхи їх збуту; проведення аудиту його діяльності. Наявний спір має немайновий характер.
Натомість, у межах даного позову позивач (учасник Товариства) просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти цього Товариства; та заборони вчиняти дії щодо розпорядження Товариством наявними товарними залишками; як наслідок, зупинення господарської діяльності цього Товариства в цілому.
За висновком суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними до заявлених ним вимог, між якими відсутній зв'язок. Позивачем не обґрунтовано, яким чином перелічені заходи забезпечення позову в майбутньому (в разі ухвалення позитивного рішення) будуть сприяти поновленню його корпоративних прав. Будь-які докази на підтвердження того, що Товариство виводить свої активи або іншим шляхом створює передумови для запровадження процедури банкротства, завдання збитків його учасникам тощо, до заяви про забезпечення позову не додані.
Суд констатує, що саме лише припущення позивача в заяві про забезпечення позову щодо потенційної можливості ускладнення виконання судового рішення в разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти належні відповідачу, заборони розпоряджатися товарними залишками, не є достатньою підставою для задоволення цієї заяви, враховуючи, що в межах даної справи розглядається немайновий спір про зобов'язання Товариства вчинити дії шляхом надання інформації учаснику Товариства про реальний фінансовий стан цього Товариства.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 13, 14, 74 - 80, 86, 136 - 140, 233 - 235 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви ТОВ «Корнфілд ЛТД» про забезпечення позову в справі № 927/1076/23, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.08.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко