СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7682/23
пр. № 2/759/3054/23
30 червня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
У квітні 2023 р. адвокат Старовойт В.П., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, який обґрунтовано фактичним припиненням шлюбних відносин між сторонами. Також просить малолітніх дітей залишити проживати разом із матір'ю - ОСОБА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.05.2023 р. на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу та не заперечує проти залишення проживання дітей разом із матір'ю.
Врахувавши доводи позивача та вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов у частині розірвання шлюбу є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. В частині залишення проживання дітей разом із матір'ю підлягає до закриття.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.07.2004 р. про що відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м.Києва складено актовий запис №620 та видано відповідне свідоцтво.
Сторони від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За обставин, повідомлених позивачем, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Позивач не заявляє клопотання відновлення дошлюбного прізвища.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Суд закриває провадження у справі за відсутністю предмету спору. Під предметом спору розуміється об"єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. У даному випадку, предметом спору є право батьків на визначення місця проживання дітей.
Слід зазначити, що визначення місця проживання дитини разом із матір'ю є предметом позову оскільки предмет позову - це частина позову, яка містить безпосередньо матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПУ України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що між сторонами відсутні неврегульовані питання проживання дітей, що стосуються предмету спору у даній цивільній справі.
Слід зазначити, що суд не вправі вирішувати питання, спрямовані або "на майбутнє", тобто на можливе існування спору щодо наявності у майбутньому у позивача певного права, або для підтвердження будь-якого стану на даний час. Також суд не вправі підтверджувати своїм рішенням право, яке визнається відповідачем і ним наразі не оспорюється, шляхом задоволення позову про визнання такого права.
Суд також не вбачає залежності у визначенні судом місця проживання дитини у такий обраний спосіб від можливості вирішення питань, які виникнуть у майбутньому у ініціатора цього позову.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Таким чином суд закриває провадження у справі в частині визначення місця проживання дітей (як зазначено у позові - залишення дітей на проживання з матір'ю).
Щодо розподілу судових витрат. Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору. У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем, суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Представник позивача також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, однак до вирішення справи по суті, докази, які б підтверджували надання такої допомоги у необхідному для її задоволення об'ємі, не надані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,255,259,263,264,265,268,273,274,279,354,355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований16.07.2004 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м.Києва (актовий запис №620), розірвати.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з державного бюджету суму сплаченого судового збору за квитанцією №32528798800006791500 від 26.04.2023 р. у розмірі 536,80 грн.
Провадження у справі в частині визначення місця проживання дитини закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю. Єросова