Провадження № 22-ц/803/5157/23 Справа № 211/2768/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.
31 липня 2023 року м.Кривий Ріг
Справа № 211/2768/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Хейло Я.В.,
суддів - Мірути О.А., Тимченко О.О.,
сторони
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, яке ухвалене суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 29 листопада 2022 року, -
Короткий зміст позовних вимог
15 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 березня 2004 року по 15 червня 2010 року.
Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач. Син досяг повнолітня та навчається на першому курсі факультету управління Університету митної справи та фінансів денної форми навчання, термін навчання до 01 липня 2025 року.
Добровільно матеріальну допомогу відповідач не надає. Відповідач працює і має змогу надавати матеріальну допомогу синові, інших осіб, які б перебували на його утриманні, у нього немає.
Оскільки позивач навчається на денній формі, він не має змоги працевлаштуватися, однак для його повноцінного розвитку йому необхідно щомісячне матеріальне забезпечення.
У зв'язку із чим позивачка ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з даним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь та утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2022 року і до закінчення навчання - 01 липня 2025 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти в розмірі 1/ 4 частини всіх видів його заробітку (доходу), на період навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Університеті митної справи та фінансів, починаючи з 15 серпня 2022 року до 01 липня 2025 року включно.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку з їх недоведеністю.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність у відповідача утриманців, стан здоров'я та інші суттєві обставини, можливість надання утримання другим з батьків.
Вказує, що позивачем не доведено та необґрунтовано те, що вона потребує матеріальної допомоги батька дитини саме в розмірі від заробітку (доходу) відповідача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Зазначає, що формат навчальних занять на теперішній час не вимагає відвідування здобувачами освіти навчальних корпусів УМСФ, отже син позивача та відповідача не позбавлений можливості працевлаштування.
Зазначає, що відповідно до рішення Саксаганського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2005 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі частки від його доходів на утримання неповнолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що апеляційна скарга необґрунтована, просила залишити її без задоволення, а рішення суду , як законне - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 липня 2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського айонного управління юстицію м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 719.
Згідно довідки Університету митної справи та фінансів факультету управління від 20 червня 2022 року № 178 ОСОБА_3 є студентом першого курсу факультету управління Університету митної справи та фінансів денної форми навчання, наказ про зарахування на навчання від 10 серпня 2021 року № 353 кс., термін навчання - до 01липня 2025 року (а.с. 11).
Позиція апеляційного суду
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року - задоволено частково.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року - зміненити.
Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із пунктами 1, 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача у розмірі 1/ 4 частини всіх видів його заробітку (доходу), зокрема, зазначив, що аліменти слід стягнути на період навчання до 01.07.2025 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої сина на період його навчання, що повністю узгоджується з приписами ч. 1 ст. 199 СК України.
Проте, з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років, якщо мають таку можливість.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Покладаючи на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на користь позивача, визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд не встановив й не врахував обставини, що мають значення по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, з відповідача, відповідно до рішення Саксаганського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2005 року, стягуються аліменти в розмірі частки від його доходів на утримання неповнолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що однією з суттєвих умов для виникнення у батьків обов'язку утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Крім того, обов'язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, не може покладатися повністю на одного з батьків. Обов'язок щодо утримання своїх дітей лежить на обох батьках.
Колегія суддів наголошує, що рішенням суду першої інстанції взагалі не враховано вимоги ст. 182 СК України, не надано правової оцінки всім юридичним фактам, які впливають на певні умови, на підставі яких у батьків виникає обов'язок щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Таким чином, враховуючи принцип рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, а також те, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє часткове підтвердження, рішення у справі в частині розміру присуджених на користь позивача аліментів слід змінити, зменшивши їх частку з до 1/8 від усіх видів доходу відповідача щомісячно.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру аліментів, які підлягаю стягненню з відповідача на утримання його повнолітнього сина, що продовжує навчання.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, з їх зменшенням з до 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Розподіл судових витрат
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків апеляційного суду, правових підстав для нового розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, немає.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року змінити в частині розміру стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, з частини на 1/8 частину з усіх видів його заробітку (доходу).
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий:
Судді