Провадження № 22-ц/803/5965/23 Справа № 212/1748/23 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.
31 липня 2023 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/1748/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Хейло Я.В.,
суддів Мірути О.А., Тимченко О.О.,
сторонни:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, яке ухвалене суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 12 квітня 2023 року, -
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ПрАТ «Суха Балка») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок роботи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 22.03.2022 року йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 30 та визнано особою з інвалідністю третьої групи з 14 березня 2022 року до 01 квітня 2023 року, з наступним переоглядом 01 березня 2023 року.
Позивач вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, йому, з вини відповідача, спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з ПрАТ «Суха Балка»,в рахунок її відшкодування, 195 000, 00 грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 2 000 (дві тисячі) гривень.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень.
В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не об'єктивне з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.
Вказує, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об'єктивним явищем.
Вказує, що відсутня вина та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та отриманням позивачем професійного захворювання.
Крім того, працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку та стан свого здоров'я, працюючи на підприємстві.
На думку відповідача, судом стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі, без врахування засад розумності, виваженості й справедливості.
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити бнз задоволення, а рішення суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 28 травня 2003 року по 21 липня 2021 року перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на шахті «Ювілейна» підземним гірничоробочим, підземним прохідником, інженером з охорони праці, начальником служби з охорони праці.
21 липня 2021 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 12-19).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09 лютого 2022 року, складеного на підприємстві ПрАТ «Суха Балка» встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: сидеросилікоз першої стадії (s/t, 1/1), пізній розвиток, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої стадії, група В. ЛН-другого ступеня (а.с. 20-25).
Згідно до п.17 вказаного Акту хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи на шахті «Ювілейна» підземним прохідником з 29.10.2003 року по 20.11.2013 року, виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.
Відповідно до п.18 Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є: пил переважно фіброгенної дії.
Відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 10 років 5 місяців в умовах впливу пилу переважно фіброгеннної дії, неодноразову зміну керівництва, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативно-правові акти, встановити неможливо.
Висновком МСЕК від 22.03.2022 року ОСОБА_1 було первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 30 та визнано особою з інвалідністю третьої групи з 14 березня 2022 року до 01 квітня 2023 року, з наступним переоглядом 01 березня 2023 року.
У зв'язку з професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної картки (а.с. 38-42).
Позиція апеляційного суду
Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року - залишити без змін.
Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09лютого 2022 року, причиною виникнення професійного захворювання позивача є пил переважно фіброгенної дії (а.с.20-23).
Отже, роботодавець ПрАТ «Суха Балка» під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці, відповідно до нормативно-правових актів.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ «Суха Балка» про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09 лютого 2022 року встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи.
Крім того, відсутність причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Суд, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, болями.
Позивач не може повернутися до повноцінного образу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.
Все це постійно і негативно позначається на його душевному та фізичному стані.
Тривалий процес лікування захворювання, пов'язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання.
Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди.
Сам факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина'є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача,який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів на підприємстві відповідача, відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 30% та визнання позивача особою з інвалідністю третьої групи, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України,оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішеннябез змін.
Розподіл судових витрат
Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: