ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
31.07.2023 Справа № 910/7048/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали зустрічного позову Фізичної-особи підприємця Дрич Анни Ігорівни
до Акціонерного товариства «Мегабанк»
про стягнення 411 646,62 грн.
у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Мегабанк»
до Фізичної-особи підприємця Дрич Анни Ігорівни
про стягнення 64 516,90 грн.
Акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної-особи підприємця Дрич Анни Ігорівни (далі - ФОП Дрич А. І., відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 64 516, 90 грн. за договором оренди № 2 від 21.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
13.07.2023 від представника відповідача (Фізичної-особи підприємця Дрич А.І.) надійшов зустрічний позов до Акціонерного товариства «Мегабанк» про стягнення збитків у сумі 411 646,62 грн., заподіяних внаслідок порушення умов договору оренди № 2 від 21.08.2015.
Дослідивши матеріали зустрічного позову, суд дійшов висновку, що він підлягає поверненню заявнику без розгляду, зважаючи на наступне.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ст. 180 ГПК України).
З указаних приписів закону вбачається, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним і таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Тобто відповідач повинен пред'явити зустрічний позов у строк, передбачений для подання відзиву, з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.
Зокрема статтею 180 ГПК України, ч. 8 ст. 165 ГПК України визначено, що зустрічний позов подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто у строк, передбачений для подання відзиву.
Як вбачається з пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 про відкриття провадження у справі, відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Зазначена ухвала була направлена відповідачу 15.05.2023 за його юридичною адресою - 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 37/1 кв. 2086, однак, була повернута 20.05.2023 органом поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва 24.05.2023 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова).
Також з матеріалів справи вбачається, що 01.06.2023 відповідачем (ФОП Дрич А.І.) було подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 02.06.2023 відповідач ознайомився зі справою, про що свідчить його наявна розписка, отже, навіть, починаючи з указаної дати, строк подачі зустрічного позову сплив 17.06.2023.
За таких обставин виходить, що обізнаний про своє право та порядок подання зустрічного позову відповідач звернувся із зустрічним позовом лише 13.07.2023, тобто з порушенням визначеного законом процесуального строку.
За змістом ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
У обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник вказує, що позовної заяви та ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 про відкриття провадження у справі ФОП Дрич А.І. не отримувала, про існування справи їй стало відомо із застосунку «Дія» шляхом отримання повідомлення про призначення судового засідання на 08.06.2023. Також відповідач не є фаховим юристом чи адвокатом, тому звернулася до адвокатського бюро Олени Мартинюк з метою реалізації свого права на захист, однак, тільки 28.06.2023 між адвокатським бюро Олени Мартинюк та ФОП Дрич А.І. був укладений договір про надання правової допомоги. За таких обставин представник відповідача - адвокат Бойко Г.Є. ознайомилася з матеріалами справи лише 30.06.2023, у зв'язку із чим строк для звернення із зустрічним позовом, на думку відповідача, був пропущений з незалежних від нього причин.
Розглядаючи такі доводи заявника та вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку відповідачу, суд враховує, що підстави пропуску цього строку можуть бути визнані поважними, а строк - поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Отже тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо подачі зустрічного позову у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Разом з цим суд зауважує, що відповідач протягом достатнього часу мала можливість реалізувати своє право на залучення адвоката, адже ознайомилася зі справою 02.06.2023, при цьому перебування відповідача у відрядженні та неможливість укладення договору про надання правової допомоги з 02.06.2023 по 28.06.2023 не свідчать про поважність причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, оскільки такі обставини залежали від суб'єктивної поведінки учасника справи, в той час, як у відповідача була можливість укласти угоду про надання правової допомоги дистанційно (в електронному вигляді) з урахуванням положень чинного законодавства.
Одночасно суд приймає до уваги, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), що мають на меті об'єктивний, всебічний та безсторонній розгляд справи.
Також суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" та Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 у справі № 2103/490/2012 згідно з якою сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного суд вважає, що наведені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) обставини не є тими поважними причинами, які можуть бути підставою для поновлення строку для подання зустрічного позову, а його своєчасне подання залежало лише від волевиявлення самого відповідача.
Таким чином заява ФОП Дрич А.І. про поновлення пропущеного процесуального строку, який встановлено у частині першій статті 180 Господарського процесуального кодексу України, задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ній підстави пропуску процесуального строку не вважаються судом поважними.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої цієї статті (без дотримання строку для пред'явлення зустрічного позову), ухвалою суду повертається заявнику.
З урахуванням викладеного суд вважає, що зустрічна позовна заява ФОП Дрич А.І. і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду як такі, що подані з пропуском визначеного законом строку.
Між тим суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання окремої позовної заяви на загальних підставах.
За таких обставин, керуючись ст. 118, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні заяви Фізичної-особи підприємця Дрич Анни Ігорівни про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову відмовити.
Повернути без розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної-особи підприємця Дрич Анни Ігорівни до Акціонерного товариства "Мегабанк" про стягнення 411 646,62 грн.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К. І.