Справа № 405/4344/22
провадження № 1-кс/405/937/23
24.03.2023 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000569 від 03.08.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про скасування арешту майна, -
встановив:
21.03.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування арешту.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2023 накладено арешт на мобільний телефон мобільний телефон IPhone 11 з сім карткою № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .
Представник власника майна стверджує, що з вказаним мобільним телефоном та сім-карткою проведено всі необхідні слідчі дії, тому в його подальшому утриманні під арештом відпала потреба.
Представник власника майна у судове засідання не з'явилась, звернулась із заявою, в якій просить розглянути клопотання про скасування арешту майна у її відсутність та наполягає на його задоволенні.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, звернулась із заявою, в якій просить розглянути клопотання про скасування арешту майна за її відсутності та просила відмовити в задоволенні клопотання.
Неявка зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає його подальшому розгляду.
Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та матеріали, які були додані до нього, матеріали справи №405/4344/22, провадження 1-кс/405/495/23,слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що 14.02.2023 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2023 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон IPhone 11 з сім карткою № НОМЕР_1 , який поміщено до спецпакету НПУ №WAR1129171. Цього ж дня слідчим винесено постанову, якою майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2023 накладено арешт на мобільний телефон IPhone 11 з сім карткою № НОМЕР_1 . Метою накладення арешту визначено - збереження речового доказу.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За практикою ЕСПЛ будь-яка міра втручання у право власності повинна бути співмірною. Тому арешт майна має обмежуватися тим обсягом, який є чітко необхідним для досягнення конкретних профілактичних завдань, і метою будь-якого заходу втручання у право власності має бути суспільний інтерес в контексті конкретної справи (див. Рішення ЄСПЛ від 05.07.2001 у справі "Аркурі та інші проти Італії", параграф 5).
У пункті 167 рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 (остаточне 02.06.2014) у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» (Заява № 19336/04) Європейський Суд підкреслив, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000 суд сформулював принцип, згідно з яким внутрішній суд зобов'язаний гарантувати введення окремої судової процедури, яка стане ефективним засобом правового захисту при подачі скарги на тривалий розгляд справи, а неможливість внутрішнього законодавства забезпечити подібний засіб правового захисту прирівнюється до порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимогами якої передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ураховуючи практику ЕСПЛ, положення КПК, можна визначити, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або винесення процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод і інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження.
Враховуючи те, що тягар доказування необхідності утримання тимчасово вилученого майна під арештом покладається саме на сторону обвинувачення, а слідчий, в свою чергу, окрім прохання відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна не навів належних аргументів щодо необхідності подальшого утримання цього мобільного телефону під арештом, а саме: призначення відносно нього відповідних експертних досліджень, необхідність його огляду, або інші слідчі дії, виявлення в ньому інформації, яка має значення для кримінального провадження, тощо, слідчий суддя вважає, що клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,
постановив:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000569 від 03.08.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.12.2023 по справі №405/4344/22, провадженні №1-кс/405/495/23, а саме: з мобільного телефону IPhone 11 з сім карткою № НОМЕР_1 , та зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні повернути його власнику ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6