Справа № 405/1551/23
провадження № 1-кс/405/826/23
15.03.2023 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця архангельської області рф, громадянина України, не працюючого, пенсіонеру, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121060000748 від 14.06.2022,
14.03.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором надійшло клопотання, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Слідчим стверджується про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 , підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Захисник заперечила відносно задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що відомості про кримінальне правопорушення внесені 14.06.2022, а 14.03.2023 її підзахисний прибув до слідчого де і отримав повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто, її підзахисний нікуди не виїжджав, також закордонного паспорту він не має, пенсіонер, постійно перебуває вдома, виходить тільки до магазину та лікарні, в період комендантської години ОСОБА_4 перебуває вдома, заявлений ризик впливу на експерта є надуманим, оскільки експертне дослідження вже проведене.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що слідчим відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121060000748 від 14.06.2022 за ч. 4 ст. 246 КК України.
14.03.2023 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відповідно до якої: в червні 2022 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, мешканці м. Олександрія Кіровоградської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , групою осіб, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, порушуючи вимоги статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, статей 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, достовірно знаючи про передбачений чинним законодавством України порядок порубки деревини у захисних лісових насадженнях, вчинили умисні протиправні дії з незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях.
13 червня 2022 року, приблизно о 08год., точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст. 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, перебуваючи на території полезахисної смуги «Криловська посадка» між селами Запоріжжя та Сургани, що розташована на території Лікарівського старостинського округу Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 3520384600:02:000:9702, площею 14,2342 га, яка відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України являється землею комунальної власності територіальної громади, оскільки розташована за межами населеного пункту у межах територіальної громади, шляхом відокремлення дерева від кореня, вчинили незаконну порубку дерев до ступеня припинення росту: 41 живоростучих дерев, а саме: 40 дерев породи ясену, наступних розмірів: 65х66см., 30х31см., 38х36см., 33х35см., 27х26см., 24х27см., 58х62см., 39х35см., 54х61см., 12х10см., 54х54см., 47х48см., 49х80см., 33х36см., 22х33см., 29х33см., 43х62см., 45х42см., 49х49см., 54х48см., 49х47см., 18х18см., 24х23см., 50х54см., 76х69см., 64х59см., 60х60см., 33х35см., 22х18см., 65х42см., 25х28см., 67х61см., 68х65см., 42х50см., 66х66см., 45х38см., 30х37см., 40х42см., 30х37см., 82х81см., 1 дерева породи акація розміром 42х41см., а також 4 сухостійних дерев, а саме: 3 дерев породи акація розмірами 37х34см., 30х23см., 25х18см., та 1 дерева породи ясень розміром 62х63см., чим спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам шкоду на суму 538783,23грн.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду від 12.06.2022, розрахунком розміру шкоди заподіяної державі внаслідок незаконної рубки дерев в полезахисній лісосмузі Криловська посадка, висновком експерта від 30.06.2022 №СЕ-19/112-22/4489-ЕК за результатами проведення експертизи судово - економічної експертизи, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2022 на яких свідок впізнав ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , як таких, що 13.06.2022 спилювали дерева між селами Запоріжжя та Сургани, висновком експерта від 16.11.2022 №3745/22-27 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов'язання.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та потенційну можливість уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, санкція ч. 4 ст. 246 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до семи років та відповідно до ст. 12 КК України відносить його до категорії тяжких злочинів. Крім цього, суб'єктивна сторона злочину, який ставиться в провину ОСОБА_4 , характеризується виключно умислом.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинуваченого від правосуддя.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу - домашнього арешту.
Крім того, мають під собою підґрунтя й зазначений слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Окрім цього, саме свідок у кримінальному провадженні упізнав в тому числі і ОСОБА_4 як такого що 13.06.2022 спилював дерева між селами Запоріжжя та Сургани, тобто дає викривальні покази.
Вказані вище обставини повністю спростовують заперечення захисника про відсутність ризиків.
Існування ризиків, передбачених п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор в судовому засіданні, не знайшов свого підтвердження, що свідчить про його необґрунтованість.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленому ризику, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався і доказів цього не надано, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, має постійне місце проживання, пенсіонер, та неодружений, відсутність на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, його вік, наявність позитивної характеристики за місцем проживання, інформації про стан здоров'я ОСОБА_4 , не надано, тяжкість можливого покарання.
Крім того, застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу відповідає характеру і тяжкості злочину, в якому він підозрюється, а більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Водночас, слідчий суддя вважає за можливе покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок не покидати житло під арештом в якому він буде перебувати в період часу з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., наступного дня, а не цілодобово заборонити покидати житло, як того просили слідчий та прокурор, оскільки перебування підозрюваного під домашнім арештом в нічний час зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Вказані вище обставини вказують про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-179, 184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 15.03.2023 по 08.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., наступного дня;
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, чи суду;
-не відлучатись з м. Олександрія Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком участі у процесуальних діях;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на ГУНП в Кіровоградській області.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11