Справа № 404/5514/23
Номер провадження 2/404/1215/23
27 липня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі:
головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Петровської Т.В.
розглянувши заяву представника Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради про забезпечення позову, -
Представник Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради звернувся до суду з заявою про накладення заборони на відчуження 1/6 та 5/12 частин квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що вказаний орган звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, а прийняте по справі рішення може вплинути на права особи, в інтересах якої він поданий .
Увалою судді від 27.07.2023 року відкрито провадження по справі за позовом Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, накладення заборони на відчуження житла.
Відповідно ст. ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей.
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 05.07.2023 р. дитина ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.07.2023 р. № 338063560 гр. ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову, по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) касаційний суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співпірним із заявленими позовними вимогами. Зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.
При цьому Верховним Судом викладено правову позицію відповідно до якої розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
У постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13 викладено правову позицію згідно з якою достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Зазначена позиція висловлена і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення не є тотожними з заявленими позовними вимогами.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, та враховуючи, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за захистом яких представник позивача звернувся, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.149-153, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позовну заяву Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів шляхом накладення заборони на відчуження 1/6 та 5/12 частин квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 до прийняття судового рішення по даній справі.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає виконанню негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання - 3(три) роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена 27.07.2023 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда І. Л. Павелко