Справа № 348/1103/23
31 липня 2023 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
08.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 26.10.2013 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у виконкомі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 6.
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми і проживають разом з позивачем.
Зазначає, що на перших порах сімейного життя у них були менш-більш нормальні подружні стосунки, однак в подальшому їхнє подружнє життя не склалося. Причиною розпаду їхньої сім"ї стало те, що у них з відповідачем з часом стали різні погляди на життя, на сімейні цінності, на ведення господарства, на виховання дітей, в результаті чого між ними постійно виникали непорозуміння і конфлікти. Однак, основною причиною розпаду їхньої сім"ї став той факт, що відповідач став постійно зловживати спиртними напоями. Протягом останніх двох років вони фактично не підтримують подружніх стосунків і проживають окремо. Вважає, що їхні сімейні відносини остаточно розірвані та примирення між ними неможливе, а шлюб носить тільки формальний характер.
Просить шлюб між нею і відповідачем розірвати та залишити їй після розірвання шлюбу шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Позивач та її представник в судове засідання не прибули, натомість представник позивача, адвокат Гураш М.В. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 він підтримує в повному обсязі і просить їх задоволити, а також не заперечує щодо заочного розгляду даної справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи наведене, зі згоди представника позивача, згідно ухвали від 31.07.2023 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про шлюб, що долучене до матеріалів справи, згідно якого вказаний шлюб зареєстровано 26.10.2013 року у виконкомі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 6 (а.с.5).
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми (а.с.6-7).
Разом з тим судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини та проживають окремо протягом часу, який оцінюється тривалим, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, а тому їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до змісту п.10 Постанови пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що сторони протягом тривалого часу проживають окремо та не підтримують сімейних відносин. Зокрема, позивач ОСОБА_1 не має наміру підтримувати їх в подальшому та стверджує, що вони як подружжя втратили почуття поваги та любові один до одного, наміру зберегти сім'ю у неї немає.
За таких обставин суд вважає, що позов підставний, так як в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи, які викладені в позовній заяві і які не спростовано відповідачем та встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Сторони не вживають заходів для примирення, тривалий час не підтримують жодних стосунків як подружня пара, а за таких обставин цей шлюб існує формально.
Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб слід розірвати.
Також, у відповідності до ст.113 СК України, після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_6 слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Крім того, суд констатує, що сторони дійшли спільної згоди щодо місця проживання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ними не заявлялись вимоги про визначення місця їх проживання, а тому питання про місце проживання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу судом не вирішується.
На підставі ст.ст.105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , який зареєстрований 26.10.2013 року у виконкомі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 6 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Грещук Р.П.