Справа № 348/1545/23
31 липня 2023 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 01.10.1977 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Зарічанської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 34.
Зазначає, що причиною припинення сімейних стосунків стало те, що сімейне життя у неї з відповідачем не склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов"язки. Подружні відносини між позивачем та відповідачем припинилися з січня 2014 року. З цього часу спільне господарство між ними не ведеться. Крім того, вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Вважає, що їхні сімейні відносини остаточно розірвані та примирення між ними неможливе, а шлюб носить тільки формальний характер.
Просить даний шлюб між нею і відповідачем розірвати та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, натомість подала до суду клопотання, в якому свої вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та просила їх задоволити в повному обсязі. Справу просить розглянути у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з"явився, аналогічно надіслав на адресу суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що позов визнає повністю та не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, що долучене до матеріалів справи, згідно якого вказаний шлюб зареєстровано 01.10.1977 року у виконавчому комітеті Зарічанської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 34 (а.с.5).
Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини протягом часу, який оцінюється як тривалий, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, а тому їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до змісту п.10 Постанови пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Однак, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що сторони протягом тривалого часу не підтримують сімейних відносин, не мають наміру підтримувати їх в подальшому, а також наміру зберегти сім'ю у них немає.
За таких обставин суд вважає, що позов підставний, так як в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи, які викладені в позовній заяві і які не спростовано відповідачем та встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Сторони не вживають заходів для примирення, тривалий час не підтримують жодних стосунків як подружня пара, а за таких обставин цей шлюб існує формально.
Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб слід розірвати.
Також, згідно ст.113 СК України, після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
На підставі ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст.247, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який зареєстрований 01.10.1977 року у виконавчому комітеті Зарічанської сільської ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 34 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Грещук Р.П.