Справа № 347/945/23
Провадження № 2/347/314/23
26 липня 2023 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді - Гордія В.І.,
з секретарем - Корбутяк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом Кредитної спілки "Наші люди" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,
Голова правління Кредитної спілки "Наші люди" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги кредитна спілка "Наші люди" мотивує тим, що між кредитною спілкою та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №11410 від 18.02.2020 року. На виконання цього Договору Позичальник отримав кредит у розмірі 42000 грн. строком з 19.02.2020 року до 03.01.2022 року, зі сплатою 54 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіку платежів, наведеного у додатку №1 до договору.Однак, умов кредитного договору відповідачка не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 2831,14 грн. При укладенні кредитного договору, було укладено договір поруки із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які взяли на себе обов?язок відповідати за зобов?язання боржника, та відповідно є солідарними боржниками перед КС «Наші люди».
В судове засідання представник кредитної спілки "Наші люди" не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, справу просить розглядати без участі представника позивача, про винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилися.
Представник відповідачки ОСОБА_1 за дорученням, адвокат Левкун Д.Д. в судове засідання не з?явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, з огляду на позицію ОСОБА_1 , зазначив, що відповідачці повідомляли в телефонному режимі в серпні 2022 року про наявність у неї 5000 грн. заборгованості за договором кредиту, суму якої вона тоді ж у серпні і оплатила. Звідки виникла нова сума заборгованості відповідачці не відомо. У разі стягнення з відповідачки 2831,14 грн. боргу вона просила надати їй можливість розстрочити вказану сплату рівними частинами на 12 місяців.
Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов в позові слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як видно із копії кредитного договору №11410 від 18.02.2020 року (а.с.5-11), кредитна спілка «Наші люди» в особі голови правління Ільїна О.П. уклала із ОСОБА_1 кредитний договір, за яким кредитодавець зобов?язується надати позичальнику споживчий кредит у сумі 42000 грн. зі строком дії договору до 03.01.2022 року.
Згідно п.2.4 даного договору, позичальник зобов"язався повністю повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п.2.1 цього договору. Тобто відповідачка зобов?язалась повернути кредит до 03.01.2022 року.
Плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом і не може бути збільшена без згоди позичальника (п.3.1 Договору).
На забезпечення виконання позичальником умов договору, між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.02.2020 року було укладено договори поруки №11410 (а.с.12-13, 14-15), що передбачає їх солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання зобов'язань боржником ОСОБА_1 , оскільки відповідно до пункту 2.1 вищеназваних договорів поруки, поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед спілкою.
Відповідно до вимог статей 509, 525-527 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст.598-599 ЦК України).
Як видно із Графіка платежів наведеного у додатку №1 до договору, відповідачка мала погашати борг (який складався з тіла кредиту і нарахованих відсотків) рівними частинами в сумі 3138,20 грн. щомісячно, починаючи з 19.02.2020 року по 03.01.2022 року (а.с.10). Загальна сума, яку відповідачка мала б повернути кредитній спілці згідно цього графіка платежів, становила 68511,89 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №11410 від 18.02.2020 року видно, що на кінцеву дату дії договору, 03.01.2022 року, основний борг за кредитом становив 14003,42 грн., а сума відсотків становила 393,64 грн. Тобто, сукупний розмір кредиту на останній день дії договору становив 14397,06 грн. І після закінчення строку дії договору відповідачка тричі здійснювала оплату кредиту на загальну суму 14627 грн., що навіть перевищує суму її боргу на кінець дії кредитного договору.
При цьому, суд звертає увагу на те, у Постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), Верховний Суд висловив правову позицію, що: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом».
Таким чином, суд приходить до переконання, що позивач не мав права нараховувати за кредитним договором №11410 від 18.02.2020 року проценти після 03.01.2022 року, які як видно із змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості спілка нараховувала до 29.03.2023 року, тобто часу подання позову до суду, який надійшов до суду поштою 07.04.2023 року.
Окрім того, відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», дія пункту 6 якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Таким чином, зважаючи на вищенаведені мотиви, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, в зв?язку із чим не підлягає і вимога про відшкодування позивачу судових витрат.
На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 553, 559, 610, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В позові Кредитної спілки "Наші люди" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.І. ГОРДІЙ