31 липня 2023 р. Справа № 532/2353/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.11.2022 року по справі № 532/2353/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті , Старшого державного інспектора відділу провадження автоматичної фіксації порушень ДДК на танспорті ДСУ з безпеки на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.11.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті , Старшого державного інспектора відділу провадження автоматичної фіксації порушень ДДК на танспорті ДСУ з безпеки на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 р. відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Копії зазначених вище ухвал отримано апелянтом 12.07.2023 р. (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником 20.07.2023 р. (через підсистему "Електронний суд") надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт послався на на ст. 55 та 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ.
Зазначає, що перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі, що почався 08.11.2022 (дата ухвалення оскаржуваного рішення), припав на період загострення ракетних та артилерійських обстрілів території України з боку Російської Федерації, зокрема, по об'єктах критичної інфраструктури. При цьому, один із масованих ракетних ударів було завдано 15.11.2022, 23.11.2023, 05.12.2023, 16.12.2023, 29.12.2023, 31.12.2022, 14.01.2023, 26.01.2023, 10.02.2023, тобто якраз в період перебігу строку наданого Укртрансбезпеці на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення від 08.11.2022 по справі, та в подальшому періодично продовжуються й до теперішнього часу.
Зазначає, що у зв'язку з цим, зважаючи на пріоритетність забезпечення збереження людського життя та здоров'я внаслідок постійних ракетних та артилерійських ударів по території України та частим оголошенням повітряних тривог, Укртрансбезпека змушена провадити роботу в змішаному форматі, зокрема, в дистанційній формі.
Так, враховуючи ситуацію, яка склалася у зв'язку з агресивною війною російської федерації проти України та постійними обстрілами території усіма видами зброї, дорученням Голови Укртрансбезпеки від 07.07.2022 за №144/18/13-22 було доведено до кожного державного службовця та працівника алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога» під особистий підпис, та взяття під контроль його виконання. Так, відповідно до його вимог якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи на робочому місці виконуються заходи за вказівкою керівництва. Під час повітряних тривог працівники зобов'язанні виходити із будівлі в укриття. Тобто, Укртрансбезпека постійно здійснює свою діяльність в умовах дотримання балансу між виконанням функцій та забезпеченням життя та здоров'я працівників.
У зв'язку із загрозами ракетних ударів по критичній та цивільній інфраструктурі України, та з метою захисту життя та здоров'я державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів наказом «Про організацію роботи державних службовців та працівників апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів на період дії воєнного стану» від 10.10.2022 за № 502 запроваджено дистанційну роботу для державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, які перебувають на території України.
Відтак, виконання працівниками Укртрансбезпеки своїх посадових обов'язків, як і інших працівників органів державної влади, ускладнено не лише необхідністю збереження життя, а й можливістю доступу до робочих місць, вимушеними перервами в роботі відділень оператора поштового зв'язку «Укрпошта» у зв'язку з постійним оголошенням повітряних тривог, відсутністю технічних засобів (зокрема електропостачання, доступу до мережі інтернет, систем «Електронний суд», Єдиного державного реєстру судових рішень та інше).
Також послався на велику завантаженість у роботі працівників Державної служби України з безпеки на транспорті.
Зазначені фактичні обставини, що об'єктивно не залежали від волі відповідача, обумовили несвоєчасне звернення до апеляційного суду..
Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Стосовно посилання відповідача, як на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на обставину введення на території України воєнного стану та переведення працівників апарату на дистанційну роботу, суд зазначає таке.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, не зазначає об'єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу у більш стислий термін, оскільки загальний строк, що сплинув після ухвалення судового рішення (08.11.2022 року), дати ознайомлення з його змістом (29.11.2022) і до дня подання цієї апеляційної скарги (15.02.2023) становить більше двох з половиною місяців, що, з урахуванням скорочених строків встановлених ст. 286 КАС України для оскарження судового рішення у цій категорії справ, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного подання апеляційної скарги, та без надання відповідних доказів, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, а організація роботи є суб'єктивним чинником та не є підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.
Суд розцінює наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки апелянтом не надано суду жодного доказу відсутності можливості подати апеляційну скаргу у зв'язку із плановими та/або аварійними відключення електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні відповідача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 08.10.2022 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 15.02.2023 року (звернення із апеляційною скаргою).
Отже, наведені відповідачем обставини, є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Посилання відповідача, який є суб'єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає недоречними, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Вказане також стосується й посилання апелянта (суб'єкта владних повноважень) на приписи ст. 55 Конституції України, яка розташована у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", безвідносно до наявності об'єктивних підстав, які б обґрунтовували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.
Твердження відповідача про наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.
Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Інших обставин поважності пропусук строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.11.2022 року по справі № 532/2353/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті , Старшого державного інспектора відділу провадження автоматичної фіксації порушень ДДК на танспорті ДСУ з безпеки на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц З.Г. Подобайло