про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/15999/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Романченка Є.Ю., розглядаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Завод бурового обладнання" до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов вказаний позов, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Завод бурового обладнання" просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня №7485085/41473596 від 19.10.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Завод бурового обладнання" з переліку ризикових платників податку;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №4 від 03.10.2022, датою її фактичного подання.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 03.07.2023.
03.07.2023 судове засідання було відкладене на 31.07.2023, у зв"язку з неявкою позивача.
03.07.2023 від представника Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обгрунтування клопотання зазначено, що предметом оскарження є рішення контролюючого органу від 19.10.2022 № 7485085/41473596, щодо якого позивачем використано досудовий порядок вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження, за результатами якого прийнято рішення від 16.11.2022, а тому в даному випадку має застосовуватись тримісячний строк для звернення до суду. Водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 06.06.2023, тобто з порушенням встановленого строку.
31.07.2023 у судове засідання позивач не з"явився, а від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду без їх участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись з позовною заявою та оцінивши доводи відповідача щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд прийшов до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із частиною 1 цієї статі позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, суд ураховує, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 та від 21 червня 2022 року у справі №620/3546/18.
Як убачається з матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду з позовом 11 травня 2023 року (відмітка поштового штампу на конверті) та оскаржує рішення відповідача від 19.10.2022 № 7485085/41473596 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03.10.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивачем проводилася процедура адміністративного оскарження такого рішення, за наслідками якої рішенням ДПС України № 61873/41473596/2 від 16.11.2022 залишено скаргу без задоволення, а рішення відповідача без змін.
Втім, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 11.05.2023, тобто з пропущенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду до матеріалів позовної заяви не додав.
Суд вважає за необхідне наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У той час, суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Разом з тим, слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду із даним позовом, встановлений положеннями КАС України, а тому позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169,, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Завод бурового обладнання" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко