Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2023 року Справа№200/2384/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою за позовом Управління освіти Соледарської міської ради (адреса: 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Паркова, буд. 3А; код ЄДРПОУ 41225596) до Східного офісу Держаудитслужби (адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2; код ЄДРПОУ: 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування висновку, -
31 травня 2023 року (17 травня 2023 року направлено засобами поштового зв'язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про результати моніторингу закупівлі № UА-2022-03-03-000411-c, товарів «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче), затверджений 02.09.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 15.08.2022 року № 9-з, прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі № UА-2022-03-03-000411-с, яка оголошена Управлінням освіти Соледарської міської ради, з підстави виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі. Предметом аналізу аудитслужби були такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, наявності підстав щодо застосування переговорної процедури, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план Управління освіти Соледарської міської ради (далі - Замовник) на 2022 рік, оприлюднену замовником інформацію щодо закупівлі: обґрунтування застосування переговорної процедури, інформацію про предмет закупівлі, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 02.03.2022 №02/03-03, повідомлення про намір укласти договір, договір про закупівлю товару від 14.03.2022 року №72, додаткова угода до договору від 14.03.2022 року №1, було надіслано запит замовнику про надання пояснень від 25.08.2022. Моніторингом питання щодо обгрунтованості укладання додаткової угоди до договору про закупівлю та їх оприлюднення встановлено, що 14.03.2022 замовником в телекомунікаційній системі Рrоzоrrо було оприлюднено договір про закупівлю товару №72, укладений 14 березня 2022 року. Також було оприлюднено додаткову угоду від 14.03.2022 року №1 щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Як зазначає відповідач, з невеликою різницею у часі. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Під час здійснення моніторингу відповідач 25.08.2022 звернувся до позивача (замовника) із запитом про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит відповідача позивачем (замовником) не надано, чим на думку відповідача, порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону. В результаті чого і був прийнятий оскаржуваний наразі у суді висновок моніторінгу закупівлі позивача. При цьому, позивач зазначає, що укладенню Договору № 72 по предмету закупівлі «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) - в порядку переговорної процедури закупівлі передувало наступне. 10.12.2021 року замовником було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів по предмету закупівлі «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «15110000-2» та оголошено закупівлю № UА-2021-12-10-005517-в. Проте станом на 03.01.2022 року було подано менше двох пропозицій, як наслідок, торги були відмінені. Через, що 06.01.2022 року замовником знову було прийнято рішення про проведення процедури закупівлі - провести відкриті торги, оголошено нову закупівлю № UА-2022-01-06-003716-с. Проте, станом на 22.01.2022 року було подано менше двох пропозицій, як наслідок, торги знову були відмінені. Враховуючи обставини, відміни двох процедур закупівлі, через відсутність достатньої кількості учасників за предметом «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «15110000-2», позивачем було прийнято рішення застосувати, як виняток, переговорну процедуру закупівлі, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року. Після укладення Договору №72 на закупівлю товару, постала потреба в укладенні Додаткової угоди №1 до Договору, у зв'язку із збільшенням ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Відповідно аргументації збільшенням ціни за одиницю товару до 10 %, пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, а отже і відповідні документи були надані постачальником ФОП ОСОБА_1 , ще на передодні укладення додаткової угоди №1, пакет документів містив довідку Головного управління статистики у Донецькій області, заяву постачальника із зазначенням підвищення цін та відповідним обрахунком збільшення ціни за рахунок зменшення об'ємів закупівлі і т. ін., як зазначає позивач в позовній заяві, оскільки приміщення Управління освіти з дислокацією у місті Соледар перебуваючи в зоні активних бойових дій було зруйновано ущент внаслідок ракетного обстрілу та подальшої пожежі 12 липня 2022 року надати копії зазначених документів немає можливості. Позивач зазначає про те, що при завантаженні повідомлень про внесення змін до договору у зв?язку зі збільшенням ціни за одиницю товару, сума договору після внесення змін не коригується в бік збільшення, оскільки коригується виключно обсяг товару, який поставляється. Тобто, сума договору залишена сторонами без змін, а узгоджувалась нова ціна за одиницю товару та кількість товару, яка буде поставлена в межах суми договору. Позивач вважає висновок Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області необгрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення власних потреб.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Копія ухвали від 05.06.2023 року отримана представником позивача в системі «Електронний суд» - 05.06.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Адміністративний позов та копія ухвали від 05.06.2023 року отримані відповідачем в системі «Електронний суд» - 31.05.2022 року та 05.06.2023 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
21.06.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що Управлінням було отримано лист Донецької обласної прокуратури від 24.06.2022 №24-285вих-22 (вх. від 24.06.2022 №040500-17-699-22), щодо можливих ознак порушень у сфері публічних закупівель Управління освіти Соледарської міської ради, при проведенні відкритих торгів по процедурі закупівлі товару за кодом (ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо), інформація по якій оприлюднена в інформаційній системі закупівель за номерами ГО: UА-2022-03-03-000411-с. Керуючись ч.2 ст.8 Закону №922 Східний офіс Держаудитслужби видав наказ від 15.08.2022 № 4-з «Про початок здійснення моніторингу закупівель», згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля позивача, унікальний номер якої UА-2022-03-03-000411-с. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі органом державного фінансового контролю в електронній системі закупівель оприлюднено 15.08.2022 відповідно до частини 3 статті 8 Закону. За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2022-03-03-000411-с, предмет закупівлі «М'ясо» за кодом ДК 021:2015:15110000-2: (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче). Офісом було складено висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2022-03-03-000411-с, який затверджено начальником Офісу та оприлюднено в електронній системі закупівель 02.09.2022 у відповідності до вимог частини 6 статті 8 Закону №922. Моніторингом питання щодо обґрунтованості укладання додаткової угоди до договору про закупівлю та їх оприлюднення встановлено, що 14.03.2022 о 10:04 годині ранку замовником в телекомунікаційній системі Рrоzorrо було оприлюднено договір про закупівлю товару №72, укладений 14 березня 2022 року. Поряд з цим о 10:08 годині ранку, було оприлюднено додаткову угоду від 14.03.2022 №1 щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Різниця в часі з моменту публікації основного договору та додаткової угоди складає 4 хвилини. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Під час здійснення моніторингу Управління 25.08.2022 звернулося до замовника із запитом про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит Управління замовником не надано, чим порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону. Отже, замовником не доведено коливання ціни такого товару на ринку після укладання договору та відповідно - обґрунтованість укладання додаткової угоди в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10%, чим порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону та умови п. 3.4 основного договору Замовника від 14.03.2022 №72. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, документації), який входив до тендерної документації; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Відділ освіти, який мав беззаперечне право на отримання товарів «М'ясо» по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ФОП ОСОБА_1 про збільшення ціни, підписав додаткову угоду №1, внаслідок чого ціна 1 кг (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) збільшилася на 9,995%, кількість товару зменшилася на 1090,80 кг. При цьому у позивача відсутнє документальне підтвердження наявності підстав збільшення ціни, а саме - коливання ціни закуповуємого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником) з моменту укладання договору (14.03.2022 о 10:04) до моменту підписання додаткової угоди (14.03.2022 о 10:08). А отже - позивач не довів факти коливання ціни на м'ясо за певні періоди дії договору (4 хвилини) ні під час проведення моніторингу, ні під час подання позовної заяви. Крім того, пунктом 5.1 Договору визначено строк поставки товару - до 30.06.2022 року. Проте, умови договору не підтверджують факт виконання договору. Відповідно до п. 12 частини 1 статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Відповідач звертає увагу, що на момент прийняття та опублікування в електронній системі закупівель наказу про початок моніторингу процедури закупівлі, під час проведення моніторингу та складання висновку інформації про виконання договору за даною процедурою опубліковано не було. Станом на теперішній час інформація про виконання договору в електронній системі також, відсутня. Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару), підлягали виконанню. Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.2023 по справі №905/639/22 позов заступника керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області та позивача 2 Східного офісу Державної аудиторської служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.03.2022 до договору №72 від 14.03.2022 та стягнення 186180,32грн., задоволено повністю. Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 14.03.2022 до договору №72 від 14.03.2022, укладену між Управлінням освіти Соледарської міської ради Донецької області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Так, судом встановлено, що укладаючи Договір №72 від 14.03.2022, згідно із Специфікацією (Додаток №1) до Договору, сторонами визначено ціну за товар у відповідній кількості. Отже, уклавши договір на умовах визначених в ньому, відповідач добровільно взяв на себе зобов'язання щодо поставки товару. За змістом додаткової угоди №1 від 14.03.2022, судом встановлено, що відбулось збільшення ціни. Додаткову угоду №1 до договору №72 про закупівлю товару укладено в той же день, що й сам договір. Отже, укладення договору за однією ціною та її одночасне підвищення у спосіб укладення оскаржуваної додаткової угоди є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ФОП ОСОБА_1 з метою перемоги. Господарським судом також проаналізовано зміст спірної додаткової угоди, так, ця угода містить пряме посилання на норму частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони укладали її з метою зміни ціни за одиницю товару, при цьому не збільшуючи суму закупівлі визначену в договорі. Тобто, правовою підставою для їх укладення були саме норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону. Перевіривши зміст вказаної додаткової угоди №1 від 14.03.2022 до Договору №72 від 14.03.2022, суд дійшов висновку, що при її укладанні сторонами не були додержані вимоги положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Отже, за висновком суду оспорювана додаткова угода №1 від 14.03.2022 до договору №72 від 14.03.2022, укладена всупереч приписам закону (зокрема, всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»), а відтак є недійсною та, відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-03-03-000411-с є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
03.07.2023 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому наведено доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, позивач зазначає, що при завантаженні повідомлень про внесення змін до договору у зв'язку зі збільшенням ціни за одиницю товару відбувалось як коригування суми договору в бік зменшення (оскільки вартість ціни за одиницю товару збільшилась до 10%), так і обсяги поставки товару які будуть поставлятись за новою (збільшеною ціною) зменшились, що прямо передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також не одноразово позивач - Управління освіти зверталось за роз'ясненнями на гарячу лінію РublісВіd та Прозоро з приводу тлумачення цієї норми закону про строк з якого можна укладати додаткову угоду № 1, про що отримали чітку відповідь «з будь-якого моменту після укладення договору, але не частіше ніж 1 раз на 90 днів (ці обмеження не стосуються лише окремих винятків)», проаналізувавши пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не має жодних обмежень чи прямих заборон з приводу моменту укладення саме спірної у нашому випадку угоди №1 до Договору №72 і навпаки, саме не укладення такої угоди могло порушити право постачальника на свободу Договору та несення прямих збитків за поставлений товар. Отже уповноваженою особою позивача були вчинені всі можливі дії щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі і висновок моніторінгу відповідача стосовно наявних підстав порушення саме пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в діях позивача відсутні.
05.07.2023 року відповідачем до суду подані заперечення, в яких зазначено, що позивач сприймає положення частини 4 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» як достатню підставу для збільшення ціни товару. Але такий висновок є помилковим. Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК). Відповідно до частини 1 статті 188 ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 10.2 Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними особами сторін. У постанові від 18 червня 2021 року Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду визначив, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Замовник - Управління освіти Соледарської міської ради, який мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень про збільшення ціни, через 4 хвилини після укладання Договору підписав додаткову угоду №1, внаслідок чого ціна кожної позиції предмету закупівлі збільшилася на 10% відсотків, а обсяг поставки за кожною позицією зменшися на 9 відсотків. Це призвело до повного нівелювання результатів процедури закупівлі. Верховний Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Так, статті 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено зміну обставин через 4 хвилини після укладання Договору, які сторони не могли передбачити при укладанні договору. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Під час здійснення моніторингу Управління 25.08.2022 звернулося до замовника із запитом про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит Управління замовником не надано, чим порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону. Отже, замовником не доведено коливання ціни такого товару на ринку після укладання договору та відповідно - обґрунтованість укладання додаткової угоди в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10%, чим порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону та умови п. 3.4 основного договору замовника від 14.03.2022 №72. Тобто, позивачем не доведено факти коливання ціни на товар, що є предметом закупівлі, за певні періоди дії договору (з моменту укладання Договору 14.03.2022 о 10:04 годині ранку до моменту збільшення ціни через укладання Додаткової угоди - 14 березня 2022 року о 10:08). Постачальником не лише не доведено підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й не обґрунтовано для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не обґрунтовано, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальником також не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Водночас, діючим законодавством не передбачені будь-які повноваження органів державного фінансового контролю надання «доказів відсутності (коливання) ціни на ринку вказаного товару».
13.07.2023 року позивачем надано пояснення на заперечення, аргументовані тим, що поняття «коливання ціни» жодним нормативним актом не визначено, так само як і чітко немає такого поняття, відсутність в Законі вимог щодо обов'язкового документального підтвердження коливання ціни та не визначений орган, який має право або повинен надавати документальне підтвердження того, чи було коливання цін. Управління освіти не може фактично надати документи, які стали підставою для збільшення ціни, у зв'язку з їх залишенням на території м. Соледар Донецької області в приміщенні Управління освіти Соледарської міської ради. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Соледарська міська територіальна громада (місцезнаходження Управління освіти), віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). На час подання позову прокуратурою і до теперішнього часу місто Соледар Донецької області, перебуває під ракетними та артилерійськими обстрілами, місто з усіма об'єктами ключової інфраструктури зруйновано або пошкоджено внаслідок обстрілів, в число яких з липня 2022 року входить і приміщення Управління освіти. У зв'язку із чим, та з метою з'ясуванням об'єктивних обставин по справі, Управлінням освіти був направлений запит до Головного управління статистики у Донецькій області та отримано лист від 30.11.2022р., щодо надання статистичної інформації стосовно середніх споживчих цін, який міститься у матеріалах справи. Управління освіти Соледарської міської ради (позивач) зазначає про те, що при завантаженні повідомлень про внесення змін до договору у зв'язку зі збільшенням ціни за одиницю товару сума договору після внесення змін не коригується в бік збільшення, оскільки коригується виключно обсяг товару який поставляється. Тобто сума договору залишалась сторонами без змін, а узгоджувалась нова ціна за одиницю товару та кількість товару яка буде поставлена в межах суми договору. При завантаженні повідомлень про внесення змін до договору у зв'язку зі збільшенням ціни за одиницю товару відбувалось як коригування суми договору в бік зменшення (оскільки вартість ціни за одиницю товару збільшилась до 10%), так і обсяги поставки товару які будуть поставлятись за новою (збільшеною ціною) зменшились, що прямо передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», також не одноразово позивач - Управління освіти зверталось за роз'ясненнями на гарячу лінію Прозоро з приводу тлумачення цієї норми закону про строк з якого можна укладати додаткову угоду № 1, про що отримали чітку відповідь «з будь-якого моменту після укладення договору, але не частіше ніж 1 раз на 90 днів, обмеження не стосуються лише окремих винятків». Проаналізувавши пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не має жодних обмежень чи прямих заборон з приводу моменту укладення саме спірної у нашому випадку угоди №1 до Договору №72 і навпаки саме не укладення такої угоди могло порушити право постачальника на свободу Договору та несення прямих збитків за поставлений товар. Отже уповноваженою особою позивача були вчинені всі можливі дії щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі і порушення саме пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в діях позивача відсутні.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
10.12.2021 року Управлінням освіти Соледарської міської ради було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів по предмету закупівлі «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «15110000-2» та оголошено закупівлю № UA-2021-12-10-005517-b.
Станом на 03.01.2022 року було подано менше двох пропозицій, як наслідок торги були відмінені.
06.01.2022 року Управлінням освіти Соледарської міської ради знову було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів та оголошено нову закупівлю № UA-2022-01-06-003716-c.
Станом на 22.01.2022 року було подано менше двох пропозицій, як наслідок торги знову були відмінені.
Враховуючи обставини, відміни двох процедур закупівлі, через відсутність достатньої кількості учасників за предметом «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче) - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - «15110000-2, Управлінням освіти Соледарської міської ради прийнято рішення застосувати, як виняток, переговорну процедуру закупівлі, відповідно до п.1 ч.2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року.
14.03.2022 року між Управлінням освіти Соледарської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №72 про закупівлю товару «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче), а саме: свинина вирізка 1000 кг за ціною 158,73 грн., ціла тушка курятини 5500 кг за ціною 69,72 грн., філе куряче 5500 кг за ціною 114,21 грн. Сума за договором складає 1 170 345 грн.
Також, 14.03.2022 року між Управління освіти Соледарської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №72, відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару, та зменшено його кількість, а саме: свинина вирізка 909,100 кг за ціною 174,60 грн. (+15,87 грн.), ціла тушка курятини 5000, 100 кг за ціною 76,69 грн (+6,97 грн.), філе куряче 5000 кг за ціною 125,63 грн. (+11,42 грн). Внаслідок укладання додаткової угоди сума за договором складає 1 170 336,53 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від Донецької обласної прокуратури надійшов лист від 24.06.2022 року №24-285вих-22 (вх. від 24.06.2022 №040500-17-699-22), в якому було зазначено:
«У ході вивчення відомостей, що містяться у вільному доступі на веб-порталі Уповноваженого органу «Prozorro», встановлено, що управлінням освіти Соледарської міської ради за результатами переговорної процедури (ID: UA-2022-03-03-000411-c) 14.03.2022 з ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 72 на закупівлю м'яса (ДК 021:2015:1511000-2), а саме: свинина вирізка 1000 кг за ціною 158,73 грн., ціла тушка курятини 5500 кг за ціною 69,72 грн., філе куряче 5500 кг за ціною 114,21 грн. Сума за договором складає 1 170 345 грн.
До вказаного договору цього ж дня укладено додаткову угоду від 14.03.2022 року № 1, відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару, та зменшено його кількість, а саме: свинина вирізка 909,100 кг за ціною 174,60 грн. (+15,87 грн.), ціла тушка курятини 5000,100 кг за ціною 76,69 грн. (+6,97 грн.), філе куряче 5000 кг за ціною 125,63 грн. (+11,42 грн.). Внаслідок укладання додаткової угоди сума за договором складає 1 170 336,53 грн.
В обгрунтування укладання додаткової угоди замовником зазначено наявність підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, за приписами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, вбачаються порушення зазначеної норми Закону оскільки сторонами не підтверджено підвищення ціни товару з моменту укладання договору та не дотримано строк для застосування можливості укладання додаткової угоди щодо зміни ціни товару.
Оскільки додаткову угоду № 1 від 14.03.2022 до договору № 72 від 14.03.2022 прийнято з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вказане може призвести до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету на загальну суму 106 378,11 грн.
Відповідно до даних з веб-порталу spending.gov.ua за вказаною закупівлею проведено 5 транзакціій 16.03.2022 на загальну суму 183 641,67 грн. та 2 транзакції 18.03.2022 на 2 538,66 грн., всього здійснено оплат на 186 180,33 грн. Таким чином, на теперішній час з місцевого бюджету зайво сплачено 16 925 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Проте, Замовник, будучі обізнаний про вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у порушення вказаної норми, 14.03.2022 уклав з ФОП ОСОБА_1 додаткову угоду № 1 до договору № 72 від 14.03.2022, що мало наслідком призвести до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету на загальну суму 106 378,11 грн., чим порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції тощо.
Порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.
Укладання оспорюваної додаткової угоди управлінням освіти Соледарськоії міської ради з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» порушує порядок обігу бюджетних коштів та нівелює інтереси держави у цій сфері.
Порядок проведення закупівлі за бюджетні кошти визначено виключно Законом України «Про публічні закупівлі», яким не допускається порушення його норм, у тому числі при проведенні закупівлі для організації харчування для дітей та інших категорій.
Зазначене свідчить про необхідність визнання додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 72 від 14.03.2022 недійсною та можливе застосування прокурором представницьких повноважень у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення прокурора з позовом до суду.»
15.08.2022 року Східним офісом Держаудитслужби, на підставі наказу № 4-з від 15.08.2022 року, прийнятого відповідно до пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 13 пункту 10 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3 (із змінами), прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі UА-2022-03-03-000411-c.
25.01.2023 року Східний офіс Держаудитслужби надав позивачу запит про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%.
Протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит Управління замовником (позивачем) не надано.
02.09.2022 року за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2022-03-03-000411-c відповідачем було опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.
У вказаному висновку зазначено, що моніторингом питання щодо обгрунтованості укладання додаткової угоди до договору про закупівлю та їx оприлюднення встановлено, що 14.03.2022 о 10:04 годині ранку замовником в телекомунікаційній системі Prozorro було оприлюднено договір про закупівлю товару № 72, укладений 14 березня 2022 року. Поряд з цим о 10:08 годині ранку, було оприлюднено додаткову угоду від 14.03.2022 №1 щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Різниця в часі з моменту публікації основного договору та додаткової угоди складає 4 хвилини. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовусться у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Під час здійснення моніторингу Управління 25.08.2022 звернулося до замовника із запитом про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит Управління замовником не надано, чим порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону. Отже, замовником не доведено коливання ціни такого товару на ринку після укладання договору та відповідно - обгрунтованість укладання додаткової угоди в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10%, чим порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону та умови п. 3.4 основного договору замовника від 14.03.2022 №72.
У розділі висновку «Висновок про наявність чи відсутність порушень законодавства» зазначено, що замовником не доведено коливання ціни такого товару на ринку після укладання договору та відповідно - обгрунтованість укладання додаткової угоди в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10%, чим порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону та умови п. 3.4. основного договору Замовника від 14.03.2022 № 71.
У розділі висновку «Зобов'язання щодо усунення порушень законодавства в сфері державних закупівель» зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, шляхом приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиціі/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), а також недопущення таких порушень в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, aбo інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.
Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону №922-VIII, на підставі інформації, отриманої від Донецької обласної прокуратури, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, керівником Східного офісу Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
До матеріалів справи надано копію оскаржуваного висновку, що містить у собі всі реквізити та обґрунтування виявлених в ході фінансового моніторингу порушень.
Щодо порушення, виявленого під час проведення моніторингу, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Таким чином, підписання договору свідчить про те, що сторони дійшли згоди в питаннях, що стосуються істотних умов договору, після чого договір підписується сторонами та публікується.
Водночас, істотні умови укладеного договору про закупівлю можуть змінюватися у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо через певний час з моменту підписання договору відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
При цьому, такі зміни можливі з періодичністю не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас, моніторингом процедури закупівлі встановлено, що 14.03.2022 о 10:04 годині ранку замовником в телекомунікаційній системі Prozorro було оприлюднено договір про закупівлю товару № 72, укладений 14 березня 2022 року. Поряд з цим о 10:08 годині ранку, було оприлюднено додаткову угоду від 14.03.2022 №1 щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Різниця в часі з моменту публікації основного договору та додаткової угоди складає 4 хвилини.
Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
У відповідності до вказаної норми, під час проведення моніторингу, відповідач 25.08.2022 звернувся до замовника (позивача) із запитом про надання пояснень та відповідних підтверджуючих документів стосовно наявності підстав внесення зміни до основного Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10%.
Проте, протягом трьох робочих днів станом на 30.08.2022 пояснень на запит Держаудитслужби замовником надано не було.
Таким чином, Держаудитслужба встановила, що Управлінням освіти Соледарської міської ради за результатами переговорної процедури 14.03.2022 з ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 72 на закупівлю м'яса а саме: свинина вирізка 1000 кг за ціною 158,73 грн., ціла тушка курятини 5500 кг за ціною 69,72 грн., філе куряче 5500 кг за ціною 114,21 грн. Сума за договором складає 1 170 345 грн.
Отже, умовами вказаного договору, які відповідають тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_1 , чітко було визначено кількість продукції та її вартість, яка узгоджена сторонами договору станом на 14.03.2023 року, шляхом підписання вказаного договору.
При цьому, до вказаного договору того ж дня укладено додаткову угоду від 14.03.2022 № 1, відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару, та зменшено його кількість, а саме: свинина вирізка 909,100 кг за ціною 174,60 грн. (+15,87 грн.), ціла тушка курятини 5000,100 кг за ціною 76,69 грн. (+6,97 грн.), філе куряче 5000 кг за ціною 125,63 грн. (+11,42 грн.). Внаслідок укладання додаткової угоди сума за договором складає 1 170 336,53 грн.
Так, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що з прийняттям додаткової угоди № 1, загальна вартість за договором не змінилась, проте внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Суд наголошує, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Жодного доказу того, що в день підписання договору, через 4 хвилини, відбулось коливання ціни на товар, вартість та кількість якого вже визначена у договорі, у відповідності до тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , ні під час проведення моніторингу процедури закупівлі, ні під час судового розгляду позивачем не надано.
Посилання позивача на те, що на передодні укладення додаткової угоди №1, пакет документів містив довідку Головного управління статистики у Донецькій області, заяву постачальника із зазначенням підвищення цін та відповідним обрахунком збільшення ціни за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, які були знищені внаслідок ракетного обстрілу та подальшої пожежі 12 липня 2022 року, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Так, зважаючи на те, що основний договір підписано в той же день, що і додаткову угоду, то вартість та кількість продукції, з урахуванням збільшення ціни за рахунок зменшення об'ємів закупівлі, була відома сторонам договору до його підписання, що свідчить про те, що коливання цін відбулось ще до підписання основного договору.
Як вже було зазначено вище, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
При цьому, обов'язковою умовою внесення таких змін є те, що вони можуть мати місце не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
За викладених обставин, Держаудитслужба дійшла обґрунтованого висновку, що замовником не доведено коливання ціни такого товару на ринку після укладання договору та відповідно - обґрунтованість укладання додаткової угоди в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10%, а зміна вартості та кількості продукції, передбаченої за укладеним договором, в день підписання основного договору, є такими, що суперечать приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, доводи позивача про те, що відповідач вважає порушенням саме ненадання пояснень, суд вважає безпідставними, оскільки у висновку зазначено про допущення порушення Управлінням освіти Соледарської міської ради вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем умов пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд вважає обґрунтованими.
Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.2023 року по справі № 905/639/22 задоволено повністю позов заступника керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - 1 Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області та позивача - 2 Східного офісу Державної аудиторської служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.03.2022 до договору №72 від 14.03.2022 року та стягнення 186180,32 грн., а саме визнано недійсною додаткову угоду №1 від 14.03.2022 року до договору №72 від 14.03.2022 року, укладену між Управлінням освіти Соледарської міської ради Донецької області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Згідно вказаного рішення, Господарським судом Донецької області встановлено, що укладаючи Договір №72 від 14.03.2022 року, згідно із Специфікацією (Додаток №1) до Договору, сторонами визначено ціну за товар у відповідній кількості.
Отже, уклавши договір на умовах визначених в ньому, відповідач добровільно взяв на себе зобов'язання щодо поставки товару.
За змістом додаткової угоди №1 від 14.03.2022 року, судом встановлено, що відбулось збільшення ціни.
Додаткову угоду №1 до договору №72 про закупівлю товару укладено в той же день, що й сам договір.
Отже, укладення договору за однією ціною та її одночасне підвищення у спосіб укладення оскаржуваної додаткової угоди є нечесною i недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ФОП ОСОБА_1 з метою перемоги.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Перевіривши зміст вказаної додаткової угоди №1 від 14.03.2022 року до Договору №72 від 14.03.2022 року, суд дійшов висновку, що при її укладанні сторонами не були додержані вимоги положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.
Отже, за висновком суду оспорювана додаткова угода №1 від 14.03.2022 року до договору №72 від 14.03.2022 року, укладена всупереч приписам закону (зокрема, всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»), а відтак є недійсною та, відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін, з огляду на що, позовні вимоги були задоволені.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.2023 року по справі № 905/639/22 - 08.06.2023.
Суд зазначає, що в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України, встановлені рішенням суду обставини у справі №905/639/22 не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також суд зазначає, що законодавство про публічні закупівлі містить чіткі вимоги, яких повинні дотримуватись їх учасники. У даному випадку, відповідачем було обґрунтовано стверджено про конкретні порушення при здійсненні публічної закупівлі і надано їм детальне обґрунтування.
Щодо правомірності встановлення у висновку зобов'язання про приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиції/пропозиції зарезультатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
При цьому форму висновку та порядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок № 552), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241.
Відповідно до розділу III Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
У оскаржуваному висновку, відповідач, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, шляхом приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиціі/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару).
Умовами статтей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель та контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель.
Отже, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо визначення вказаного способу усунення виявлених порушень.
З приводу твердження позивача про те, що зобов'язання здійснити заходи щодо приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиціі/пропозиціі зарезультатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), не відповідає вимогам законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З дотриманням вимог ЦК України та ГК України та на виконання Закону 922-VIII Офісом, з урахуванням характеру виявленого порушення та можливих шляхів його усунення, запропоновано можливий шлях самостійного усунення порушень.
Відтак, вимога Офісу щодо вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом зобов'язання здійснити заходи щодо приведення умов договору про закупівлю у відповідність до змісту тендерної пропозиціі/пропозиціі зарезультатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) є законною, оскільки Законом України «Про публічні закупівлі» прямо передбачено вимоги до договору та порядок внесення змін до них.
З аналізу вищевикладеного, аргументи та доводи позовної заяви не спростовують встановлених Офісом порушень Закону 922-VIII, допущених замовником під час проведення процедури закупівлі.
За наслідками розгляду справи, судом не встановлено протиправності доводів відповідача, викладених у висновку Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про результати моніторингу закупівлі № UА-2022-03-03-000411-c, товарів «М'ясо» (свинина вирізка, ціла тушка курятини, філе куряче), затверджений 02.09.2022 року, а тому останній є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Так, позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових підстав відсутні.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич