65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"31" липня 2023 р. Справа № 916/1996/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства „АКЦЕНТ-БАНК” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080),
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 13760,29 грн,
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Акціонерне товариство „АКЦЕНТ-БАНК” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути заборгованість у розмір 7760,29 грн, з яких: 6970,29 грн - заборгованості за тілом кредиту та 790,00 грн - заборгованості за винагородою. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №20.01.0000000182 від 15.07.2020.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 справу № 916/1996/23 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 позовну заяву Акціонерного товариства „АКЦЕНТ-БАНК” (вх. № 2065/23 від 12.05.2023) - залишено без руху. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду. Повідомлено Акціонерне товариство „АКЦЕНТ-БАНК”, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
25 травня 2023 року до Господарського суду Одеської області позивачем надано заяву з додатками, які є доказами усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі Господарського суду Одеської області від 16.05.2023.
Разом з заявою про усунення недоліків, позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути заборгованість у розмір 13760,29 грн, з яких: 6970,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 790,00 грн - заборгованість за винагородою, 1000,00 грн - штраф (фіксована складова) та 5000,00 грн - штраф (змінна складова). Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 29.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/1996/23 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача та на електронну адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначена ухвала суду не отримана відповідачем у справі, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою” (т. 1, а.с. 60-61).
Станом на 31.07.2023 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 15.07.2020 між АТ „Акцент-Банк” (надалі - позивач або банк) і фізичною особою-підприємцем Первіненко Артемом Ігоровичем (надалі - відповідач або позичальник) був укладений кредитний договір № 20.01.0000000182 (надалі - Договір), відповідно до умов п. А.1, п. А.2 якого, вид кредиту - строковий кредит, ліміт договору складає 100000,00 грн.
Згідно умов п. А.3 Договору термін повернення кредиту 14 липня 2022 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтегного платежу = Сума кредиту за договором* (( 1+ Процента ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = (сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених ним договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашеним позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 14 липня 2022 року.
У п. А4 Договору наведено рахунок для обслуговування кредиту: рахунок № НОМЕР_2 (в гривнях) отримувач: АТ “A-Банк”, МФО 307770, код ІПН 3279719552.
Відповідно до п. А.6 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90 % річних.
Нарахування процентів та користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів “факт/360”). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А.8 Договору).
Згідно п. А.10 Договору, позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п. 2.1.2 Договору, банк зобов'язався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору.
Умовами п. п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 Договору встановлено, що позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4,1 цього договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1 Договору).
Умовами п. 4.2 Договору встановлено, що відповідно ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує Банку процентів у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору встановленого п. А.3 цього Договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3 Договору).
Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 цього договору (п.п. 4.4 Договору).
Відповідно п. 4.5 Договору, позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. 10 цього Договору.
У випадку здійснення договірного списання коштів у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим договором згідно з п.п. 2.2.6, 2.3.5 цього договору, позичальник сплачує банку винагороду у сумі та у терміни, встановлені тарифами Банку на момент сплати (п. 4.13 Договору).
Відповідно до п. 5.8 Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Цей Договір в частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором (п. 6.2 Договору).
Додатком № 1 до Договору №20.01.0000000182 від 15.07.2020, сторонами погоджено графік погашення кредиту, відповідно до якого позичальником мало бути сплачено щомісячно, в термін з 15.08.2020 до 15.06.2022 - 6612,49 грн та до 14.07.2022 - 6612,47 грн.
На виконання умов Договору №20.01.0000000182 від 15.07.2020, АТ „Акцент-Банк” перерахувало ФОП Первіненко А.І. кредитні кошти в розмірі 100000,00 грн, що підтверджується Меморіальним ордером № TR.14775909.32311.70198.
Відповідно до представленого розрахунку заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе обов'язків із повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, розмір якої з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог складає 13760,29 грн, у тому числі: 6970,29 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 790,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою, 1000,00 грн - штраф (фіксована складова) та 5000,00 грн - штраф (змінна складова).
Невиконання позичальником обов'язку зі сплати заборгованості за кредитним Договором № 20.01.0000000182 від 15.07.2020 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, загальний розмір якої складає 13760,29 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства „АКЦЕНТ-БАНК” підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятисЬ усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи слідує, що 15.07.2020 між АТ „Акцент-Банк” та фізичною особою-підприємцем Первіненко Артемом Ігоровичем був укладений кредитний договір № 20.01.0000000182, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 100000,00 грн, а позичальник зобов'язався здійснювати погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними платежами в термін до 14.07.2022.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
На виконання умов договору №20.01.0000000182 від 15.07.2020, АТ „Акцент-Банк” перерахувало ФОП Первіненко А.І. кредитні кошти в розмірі 100000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №TR.14775909.32311.70198 від 15.07.2021 (т.1, а.с. 16).
Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за уклаленими нею договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, Первіненко А.І. прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів в обумовлені графіком строки за вказаним договором не виконував, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 6970,29 грн, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку (т. 1, а.с. 47-49).
Отже, судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №20.01.0000000182 від 15.07.2021, у зв'язку з чим станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується непогашена прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 6970,29 грн.
Жодних доказів, які б підтверджували повне погашення відповідачем заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором до суду не надано, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Первіненко А.І. заборгованості в розмірі 6970,29 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за винагородою, штрафом (фіксована складова) та штрафом (змінна складова), суд зазначає наступне.
Згідно п. А.10 договору, позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Перевіривши заявлений позивачем до стягнення загальний залишок заборгованості за винагородою у розмірі 790,00 грн, штраф (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн та штраф (змінна складова) у розмірі 5000,00 грн, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених АТ „Акцент-Банк” позовних вимог у названій частині.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства „АКЦЕНТ-БАНК” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080) суму загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмір 6970,29 грн, суму загального залишку заборгованості за винагородою у розмірі 790,00 грн, суму штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн, суму штрафу (змінна складова) у розмірі 5000,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 31 липня 2023 р.
Суддя Нікітенко С.В.