"28" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1882/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Фізичної особи-підприємця Березовського Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтобрух 1" (67531, Одеська обл., Лиманський р-н, село Кордон, вул. Шкільна, буд. 24)
про стягнення 44 204,90 грн
1. Зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Березовського Андрія Івановича.
04.05.2023 Фізична особа-підприємець Березовський Андрій Іванович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтобрух 1", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 30 000 грн, пеню у розмірі 11 040 грн, 3% річних у сумі 557,26 грн, інфляційні втрати у сумі 2 607,64 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2 684 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1882/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
05.06.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.54).
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Березовського Андрія Івановича.
Відповідач в порушення прийнятих на себе за укладеним між сторонами договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №18072022 від 18.07.2022 зобов'язань не здійснив в повному обсязі оплату за оренду комбайна з екіпажем.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 000 грн. Заходи досудового врегулювання спору не мали позитивних наслідків.
Відповідачу на підставі п. 4.2.1. договору, положень ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтобрух 1".
Відповідач визнає суму основного боргу, в інший частині просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Нарахування штрафних санкцій під час війни є безпідставним, оскільки невиконання умов договору пов'язано із форс-мажорними обставинами.
Розмір витрат на правову допомогу, з урахуванням складності справи, є надмірно великим. Достатнім в даному випадку є розмір витрат на правову допомогу у сумі 800 грн.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
18.07.2022 між Фізичною особою-підприємцем Березовським А.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовтобрух 1" (Орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №18072022 (а.с.22-23), відповідно до умов якого Орендодавець зобов?язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю сільськогосподарську техніку, а саме: комбайн Claas Lexion 560, а також зобов?язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов?язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажу (водія) Орендодавця.
Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору розрахунки Орендаря з Орендодавцем за цим договором, здійснюється в грошовій формі в національній валюті України - гривні, згідно офіційно опублікованому Національним банком України курсу гривні на день платежу. Оплата за Оренду проводяться Орендарем в національній валюті України шляхом безготівкових розрахунків на підставі Договору та рахунків, які виставляє Орендодавець, протягом 10 (десяти) банківських днів.
За умовами п. 4.2.1. договору у разі несвоєчасної оплати, Орендар виплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,2% від вартості несплаченої орендної плати за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 5.1. договору сторона звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором унаслідок дії обставини непереборної сили (повінь, землетрус, військові дії та ін.).
У підтвердження надання послуг з оренди комбайну з екіпажем позивачем надано суду копію акту надання послуг №1 від 22.07.2022, підписаного сторонами без зауважень та скріпленого печатками (а.с.24), вартість послуг згідно означеного акту становить 82 500 грн.
Також в матеріалах справи наявний рахунок на оплату послуг оренди на суму 82 500 грн (а.с.26).
Як вказує позивач, у підтвердження чого останнім надано суду виписку банку (а.с.25), відповідачем надані послуги були оплачені частково у сумі 52 500 грн.
Доказів оплати послуг у сумі 30 000 грн матеріали справи не містять.
Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія залишилась без відповіді та задоволення.
5. Позиція суду.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було визнано позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що визнання позовних вимог не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Березовського Андрія Івановича в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги порушення відповідачем строків сплати орендної плати, враховуючи положення договору та чинного законодавства, суд вважає правомірним нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів того, що введення воєнного стану, внаслідок військової агресії Російської Федерації, стало причиною неможливості проведення відповідачем своєчасних розрахунків за надані послуги, суд також зауважує про відсутність в даному випадку підстав для застосування положень про форс-мажорні обставини задля звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором. При цьому суд також враховує, що договір було укладено під час воєнного стану, а отже відповідач в повній мірі усвідомлював ризики.
В той же час при перевірці доданого позивачем до позовної заяви розрахунку судом встановлено його помилковість з огляду на неврахування положень ч.2 ст.343 ГК України, з огляду на це за допомогою системи "Ліга закон" судом в межах заявленого позивачем періоду було зроблено власний розрахунок, згідно якого сума пені становить 7 561,64 грн.
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
08.08.2022 - 07.02.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 30 000,00 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 184 днів (прострочення) : 100 1847 561,64 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 7 561,64 грн.
Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних витрат суд вважає вірними, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 557,26 грн та інфляційних збитків у сумі 2 607,64 грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
6. Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч.3 - 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 7 000 грн.
У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання допомоги №04/02 від 09.02.2023 (а.с.34), укладений між адвокатом Медвідь В.А. та ФОП Березовським А.І., відповідно до якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокат зобов'язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України першої та апеляційної інстанції, в тому числі господарських та адміністративних, правоохоронних органах тощо.
Відповідно до п. 4.3. договору сторони домовились, що послуги адвоката оплачуються погодинно. Година роботи адвоката коштує 1 000 грн. Участь в судовому засіданні за межами робочого місця адвоката коштує 3 000 грн.
Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що гонорар адвоката за ведення справи в суді за позовом до ТОВ "Жовтобрух 1" про стягнення заборгованості складає 5 000 грн.
Крім того позивачем надано детальний опис робіт (а.с.36), відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги: попереднє опрацювання матеріалів (0,25 год.) -250 грн, підготовка до розгляду справи (формування адвокатського досьє, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, аналіз нормативного матеріалу, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, формування правової позиції, визначення способу захисту порушених прав, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, підготовка та направлення претензії) (0,25 год.) - 250 грн, підготовка процесуальних документів (складання від імені позивача та подача до суду: позовної заяви, направлення її копії відповідачу), виготовлення копій документів (1,5 год) - 1500 грн, гонорар за ведення справи в суді - 5 000 грн.
На підтвердження оплати юридичних послуг позивач надав суду акт (виконання наданих послуг) приймання-передачі коштів за надання юридичних послуг №3/03 від 21.03.2022, згідно якого загальна вартість послуг складає 7 000 грн, та квитанцію до прибуткового касового ордеру.
Враховуючи надані позивачем докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту понесення витрат на правову допомогу.
Водночас, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За думкою суду, послідовність дій, зазначених у п.1-3 детального опису робіт, є логічно обґрунтованою та відповідає визначенню правової допомоги як адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Такі витрати суд вважає розумними та обґрунтованими, такими, що в повній мірі відповідають складності справи, з урахуванням того, що даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору оренди, не потребує вивчення великого обсягу доказів, судова практика з даного питання є сталою, а розрахунки до позову є елементарними.
При цьому суд зауважує, що гонорар за ведення справи у суді не можна віднести до необхідних та неминучих судових витрат, з урахуванням того, що справа розглядалась без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, без проведення судових засідань, жодних заяв по суті спору, окрім позовної заяви, за час розгляду справи позивачем додатково подано не було.
З урахуванням наведених висновків суду, стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості, з огляду на що, зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, суд обґрунтованим розмір витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн.
В той же час суд зазначає, що доводи відповідача щодо достатнього розміру плати за правову допомогу у сумі 800 грн не обґрунтовані належним чином.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу слід покласти на відповідача згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтобрух 1" (67531, Одеська обл., Лиманський р-н, село Кордон, вул. Шкільна, буд. 24, код ЄДРПОУ 41488403) на користь Фізичної особи-підприємця Березовського Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 30 000 /тридцять тисяч/ грн, пеню у розмірі 7 561 /сім тисяч п'ятсот шістдесят одна/ грн 64 коп., 3% річних у сумі 557 /п'ятсот п'ятдесят сім/ грн 26 коп., інфляційні втрати у сумі 2 607 /дві тисячі шістсот сім/ грн 64 коп., судовий збір у сумі 2 472 /дві тисячі чотириста сімдесят дві/ грн 80 коп., витрати на правову допомогу у сумі 1842 /одна тисяча вісімсот сорок дві/ грн 63 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська