номер провадження справи 4/24/23
31.07.2023 Справа № 908/266/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, офіс 415)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Левченка Андрія Сергійовича, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 18924,91 грн.
27.01.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н від 19.01.2023 (вх. № 291/08-07/23 від 27.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Левченка Андрія Сергійовича, м. Запоріжжя про стягнення 18924,91 грн. заборгованості за договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022, що складається з 14860,00 грн. попередньої оплати за ненадані послуги, 3656,97 грн. інфляційних втрат та 407,94 грн 3 % річних.
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 справу № 908/266/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/266/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/24/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на приписах ст., ст. 536, 549-551, 610-612, 623-625, 901 ЦК України та ст., ст. 193, 265 ГК України. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо надання послуг з монтажу та технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» в рамках договору на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022. Так, на підставі виставлених відповідачем рахунків № 15 від 17.01.2022 на суму 12860,00 грн. та № 16 від 17.01.2022 на суму 2000,00 грн., позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в загальному розмірі 14860,00 грн. Відповідачем, в порушення умов договору та вимог законодавства, роботи виконані не були, грошові кошти на вимогу позивача повернуті також не були. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором позивач на підставі положень ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3656,97 грн. інфляційних втрат та 407,94 грн 3 % річних. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 14860,00 грн. попередньої оплати за ненадані послуги, 3656,97 грн. інфляційних втрат та 407,94 грн 3 % річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2684,00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 у справі № 908/266/23 відповідачу запропоновано у строк до 07.03.2023, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 07.04.2023, проте не пізніші 10 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, подати суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду позивачу запропоновано у строк до 22.03.2023, проте не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
28.03.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Фізичної особи-підприємця Левченка Андрія Сергійовича на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України надійшов Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 22.03.2023 (вх. № 6499/08-08/23 від 28.03.2023).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи № 908/266/23 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6900120834234) ухвала суду від 20.02.2023 про порушення провадження у справі № 908/266/23 отримана Фізичною особою-підприємцем Левченком Андрієм Сергійовичем 07.03.2023.
Отже, останнім днем процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, враховуючи приписи ст., ст. 165, 251 ГПК України, та з огляду на ухвалу суду від 20.02.2023 про порушення провадження у справі № 908/266/23 є 22.03.2023.
Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається з конверту, в якому Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 22.03.2023 (вх. № 6499/08-08/23 від 28.03.2023) надійшов до служби діловодства суду, для відправлення засобами поштового зв'язку відправлення надано поштовому оператору 22.03.2023.
Таким чином, суд вважає, що Фізична особа-підприємець Левченко Андрій Сергійович належним чином скористався наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву і у встановлений строк надав відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2023, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснювати монтаж та технічне обслуговування обладнання СКТ «Глобус» позивача в обсягах і строки, встановлені договором. Під обладнанням розуміється все обладнання, встановлене на транспортних засобах та інших об'єктах обліку замовника: реєстратори руху «Глобус», датчики рівня палива, датчики температури, датчики обертів двигуна (тахометр) та інше обладнання, що входить до складу СКТ «Глобус». Також відповідач не заперечує, що для виконання договору на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2023 позивачу виставлені рахунки на оплату № 15 від 17.01.2022 на суму 12860,00 грн. та № 16 від 17.01.2022 на суму 2000,00 грн., які позивачем повністю оплачені 20.01.2023. Пунктом 2.8 договору передбачено, що Виконавець має право залучати до виконання робіт за цим договором третю особу - представника Виконавця. Виконавець несе повну відповідальність за діяльність третіх осіб, якщо інше не обумовлено додатковими угодами між сторонами. На підставі п. 2.8 договору на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2023 відповідач залучив до виконання робіт за вказаним договором ФОП Прохорова Андрія Вікторовича. Позивач повідомив про місцезнаходження Тепловоза ТГМ-6В на території ТОВ «Локомотив дизель сервіс» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 7. Відповідно до договору № 7, укладеного між ФОП Левченком Андрієм Сергійовичем та ФОП Прохоровим Андрієм Вікторовичем, роботи, що є предметом договору № 696 від 13.01.2023, виконував ФОП Прохоров Андрій Вікторович. Крім того, 13.01.2022 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» та ПрАТ «ЕЛСІТОН» укладений договір поставки № 1497, відповідно до якого ПрАТ «ЕЛСІТОН» зобов'язалося поставити ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» продукцію, комплектуючі, обладнання і матеріали. В подальшому 13.01.2022 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» і ТОВ «ГСЦ-2» укладений договір № 343 про надання послуг, предметом якого є надання ТОВ «ГСЦ-2» Замовнику (ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ») цілодобову інформаційну он-лайн послугу із використанням власної SIMкарти, яка вставлена в обладнання СКТ «Глобус». 26.01.2022 на території ТОВ «Локомотив дизель сервіс» на Тепловоз ТГМ-6В було встановлено пристрій контролю руху «Глобус» G 7 ТТ з порядковим номером: реєстратор 84386 датчики рівня палива F 2 № 08099, F 2 № 08106 (GPS - реєстратор та датчики шляхом втручання у борт мережу тепловозу, а датчики рівня пального шляхом врізання в топлений бак тепловозу). Номер: НОМЕР_2, ІМЕІ: НОМЕР_3. 28.01.2022 користувач ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» був активований з присвоєнням Логіну та паролю до особистого кабінету на сайті://pro.skt-globus.com.ua. 19.02.2022 на території ТОВ «Локомотив дизель сервіс» на Тепловоз ТГМ-6В було встановлено вісім датчиків температури з перетворювачем RS-485, монтаж позиціонера. Після виконання вищезазначених робіт представник позивача Протасов Сергій Іванович повідомив, що 24.02.2022, коли тепловоз прибуде до м. Маріуполь на ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», необхідно буде провести тарування баку, яке можливо здійснити тільки заправивши повний бак Тепловозу, який складає близько 6300 літрів. Відповідно до системи СКТ «Глобус», обладнання функціонувало до 03.03.2022 об 01:53 год. в Локомотивному Депо в місті Пологи пристрій перестав передавати данні. Таким чином, відповідач вважає, що з його боку виконані в повному обсязі зобов'язання за договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2023, що підтверджується наведеними вище обставинами та наданими до відзиву письмовими доказами. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити.
06.04.2023 до господарського суду Запорізької області позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України подана Відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 31.03.2023 (вх. № 7323/08-08/23 від 06.04.2023), в якій позивач зазначає, що наведені відповідачем доводи, якими мотивовані його заперечення на позов, не спростовують заявлені позивачем вимоги та є безпідставними. Відповідачем не надано суду належних доказів у підтвердження виконання ним зобов'язань за договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2023, як це передбачено умовами п., п. 2.5 та 3.2.7 цього договору. Враховуючи зазначене, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, які наведені в позовній заяві.
Заперечення на відповідь на відзив у визначений в ухвалі суду від 20.022023 у справі № 908/266/23 строк відповідачем не подавалися.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 22.03.2003 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування судді, яка перебуває у відрядженні і т.п.), суд першої інстанції позбавлений можливості вирішити розглянути справу у строки, передбачені національним законом, рішення прийнято без його проголошення - 31.07.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
13.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», (Замовник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Левченком Андрієм Сергійовичем, (Виконавець, відповідач у справі) укладено Договір на монтаж та технічне обслуговування № 696 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався здійснювати монтаж та технічне обслуговування обладнання СКТ «Глобус» Замовника в обсягах і строки, встановлені цим Договором. Під обладнанням розуміється все обладнання, встановлене на транспортних засобах та інших об'єктах обліку Замовника: реєстратори руху «Глобус», датчики рівня палива, датчики температури, датчики обертів двигуна (тахометр) та інше обладнання, що входить до складу СКТ «Глобус». Список обладнання, що підлягає технічному обслуговуванню та ремонту за цим Договором, відповідає списку обладнання в акаунті Замовника на сервері СКТ «Глобус». (п., п. 1.1, 1.2)
За змістом п., п. 8.1, 8.2 Договір набуває чинності після підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Строк дії цього Договору - один календарний рік з дати його підписання сторонами. У разі, якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії Договору не надійшло письмового повідомлення про його розірвання від будь-якої із сторін, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік і так рік за роком.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
В пункті 2.1 Договору сторонами погоджено, що технічне обслуговування обладнання за Договором включає в себе наступні види робіт:
- виїзд за викликом на технічне обслуговування;
- поточний ремонт в сервісному центрі Виконавця;
- терміновий виклик на технічне обслуговування (будь-які види робіт, що не терплять відкладення в силу їх виробничої необхідності або неможливості їх виконання у встановленому порядку, виконувані в нічний час або у вихідні, святкові дні).
Виїзд на технічне обслуговування здійснюється Виконавцем за письмовою заявкою Замовника. Форма заявки наведена в додатку № 1 до Договору. Заявка направляється Виконавцю засобами електронного зв'язку. (п. 2.2 Договору)
При неможливості відновлення працездатності обладнання на місці виконання робіт, Виконавець знімає обладнання, що не працює, для ремонту в спеціалізованому сервісному центрі. (п. 2.5 Договору)
Умовами п. 2.5 Договору встановлено, що після проведення робіт Виконавець складає рахунок та оформлює «Акт виконаних робіт» згідно умов п. 4.1 Договору. У випадку не підписання Акту надання послуг Замовником і ненадання мотивованої відмови, Акт надання послуг вважається підписаним у редакції Виконавця.
Згідно з п. 4.1 Договору вартість технічного обслуговування та ремонту за цим Договором визначається з діючих цін на момент виконання робіт, згідно Прайсу на виконані роботи з ремонту обладнання СКТ «Глобус», зазначеного в додатках №, № 3 і 4 до Договору та складається з: вартості виклику фахівця; вартості технічного обслуговування; вартості запчастин та витратних матеріалів; вартості ремонту у сервіс-центрі (у разі потреби); вартості простою (у разі очікування автотранспорту більше ніж 1,5 години).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами складаний і підписаний Додаток № 3 до Договору «Прайс на виконання робіт з ремонту обладнання СКТ «Глобус».
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що оплата за Договором проводиться Замовником на підставі рахунку на виконані роботи, що надсилається Замовнику за електронною адресою, вказаною ним у п. 5.5 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
За умовами п. 3.2.1 Договору Замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти і оплатити надані йому послуги у строки та в порядку, передбачені цим Договором.
Також Замовник зобов'язаний за фактом виконання роботи за викликом фахівця (ців) Виконавця оформити та підписати Акт виконаних робіт з точним часом початку та закінчення робіт. (п. 3.2.7 Договору)
В свою чергу, відповідно до п. 3.4.1 Договору Виконавець зобов'язаний якісно виконувати роботи з технічного ремонту та обслуговування обладнання Замовника.
Зазначеному обов'язку Виконавця кореспондується право Замовника користуватися послугами Виконавця в обсязі і на умовах, передбачених Договором. (п. 3.1.1 Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Як свідчать матеріали справи, відповідач, з урахуванням умов п. 4.2 Договору, виставив позивачу рахунок на оплату № 15 від 17.01.2022 на суму 12860,00 грн з ПДВ та рахунок на оплату № 16 від 17.01.2022 на суму 2000,00 грн. з ПДВ. Зазначені рахунки містять посилання на Договір № 696 від 13.01.2022.
Позивач платіжним дорученням № 979 від 20.01.2022 перерахував відповідачу 14860,00 грн. В графі «Призначення платежу» зазначено: «Сплата за товар згідно рахунку № 15, 16 від 17.01.2022 у т.ч. ПДВ 20% - 2476,67».
Як зазначає позивач, обумовлені Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 роботи по технічному обслуговуванню обладнання СКТ «Глобус» відповідачем виконані не були.
Так само і грошові кошти в сумі 14860,00 грн., переховані ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» в якості передоплати за Договором № 696 від 13.01.2022, відповідачем позивачу не повернуті.
З метою досудового врегулювання спору 26.08.2022 позивачем на адресу відповідача направлялася Претензія № 2022-08-24 від 24.08.2022 з вимогою протягом семи днів від дня пред'явлення цієї вимоги здійснити повернення сплачених коштів у розмірі 14860,00 грн, а також сплатити 2752,14 грн пені, 263,00 грн 3 % річних та 2363,31 грн інфляційних втрат.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» в розділі «Трекінг поштових відправлень» за параметрами пошуку «Відстеження» згідно трекінгу 0209508700551 зазначена вище претензія відповідачем не отримана та повернута оператором поштового зв'язку позивачу без вручення адресату 30.09.2022 з відміткою: «За закінченням встановленого терміну зберігання».
Таким чином, Претензія № 2022-08-24 від 24.08.2022 відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач зобов'язання щодо виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання СКТ «Глобус» в строки та в обсягах, обумовлених Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022, або повернення отриманої попередньої оплати в рамках Договору № 696 від 13.01.2022 не виконав.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 18924,91 грн. заборгованості за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022, що складається з 14860,00 грн. попередньої оплати за ненадані послуги, 3656,97 грн. інфляційних втрат та 407,94 грн 3 % річних.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст., ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з умовами п. 2.1 договору поставка товару повинна бути здійснена протягом 5-30 календарних днів після отримання постачальником попередньої оплати за товар.
Як вже зазначалося судом вище, позивач на підставі отриманих від відповідача рахунків від 17.01.2023 № 15 і № 16 здійснив оплату за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 в розмірі 14860,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 979 від 20.01.2022.
Зазначені грошові кошти фактично є попередньою оплатою за послуги з технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» позивача в рамках Договору № 696 від 13.01.2022.
Відповідач факт отримання від позивача за Договором № 696 від 13.01.2022 грошових коштів в сумі 14860,00 грн. не заперечив.
При цьому, належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, щодо надання позивачу послуг з технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» в рамках Договору № 696 від 13.01.2022 на суму 14860,00 грн. відповідач суду не надав, так само як і доказів повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 14860,00 грн.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані тощо. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. (Висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
З матеріалів справ судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо надання позивачу послуг з технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» по Договору № 696 від 13.01.2022, позивач звернувся до відповідача із претензію № 2022-08-24 від 24.08.2022 з вимогою протягом семи днів повернути суму попередньої оплати та сплати суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач залишив вказану вимогу позивача без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 або повернення попередньої оплати (аванс) в сумі 14860,00 грн не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14860,00 грн попередньої оплати є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.
Суд дійшов такого висновку виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини (справа «Проніна проти України», № 63566/00, від 18.07.2006) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. (Рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позов судом відхилені як безпідставні та необґрунтовані, оскільки надані відповідачем докази не підтверджують факт належного та своєчасного виконання ним, як Виконавцем, зобов'язань за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022, а саме - надання позивачу послуг з технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» - на загальну суму 14860,00 грн.
Аналіз умов Договору на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 свідчить, що учасниками правочину чітко узгоджено, що факт виконання робіт оформлюється актом виконаних робіт, зокрема пунктом 2.5 Договору встановлено, що після проведення робіт Виконавець складає рахунок та оформлює «Акт виконаних робіт» згідно умов п. 4.1 Договору.
Крім того, обов'язкове складання акту виконаних робіт як факту підтвердження проведення Виконавцем відповідних робіт за Договором передбачено в п. 3.2.7 Договору, в якому сторонами узгоджено, що Замовник зобов'язаний за фактом виконання роботи за викликом фахівця (ців) Виконавця оформити та підписати Акт виконаних робіт з точним часом початку та закінчення робіт.
Доказів підтверджуючих складання та підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт в рамках Договору на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 відповідачем суду не надано. Так само й відповідач не підтвердив ухилення позивача від складання та підписання таких актів виконаних робіт.
Документи, які надані відповідачем в обґрунтування заперечень на позов, не підтверджують факт виконання відповідачем зобов'язань за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 та не спростовують вимог позивача. Надані відповідачем договори не стосуються строків та порядку виконання відповідачем зобов'язань за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022, а свідчать про існування у позивача господарських правовідносин з іншими суб'єктами господарювання та інші предмети правочинів, які не замінюють обов'язків відповідача за Договором № 696 від 13.01.2022. У зв'язку із цим, судом не надається оцінка правовідносин сторін за договорами, про які йдеться у відзиві відповідача.
Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо надання позивачу послуг з технічного обслуговування обладнання СКТ «Глобус» по Договору № 696 від 13.01.2022 або повернення отриманої попередньої оплати, відповідач суду не надав.
За таких обставин, викладені у відзиві заперечення відповідача є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним ненаданням обумовлених договором послуг у відповідача (Виконавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (Замовнику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому, відповідно. на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 3656,97 грн. та 3 % річних в розмірі 407,94 грн.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування 3 % річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Крім того, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Приймаючи до уваги вище наведені висновки суду, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 407,94 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 20.02.2022 по 19.01.2023.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 407,94 грн. 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3656,97 грн., які розраховані за загальний період з березня 2022 року по січень 2023.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок виконаний неправильно, оскільки позивачем неправильно визначені індекси інфляції у спірному періоді та неправильно розрахований сукупний індекс інфляції за весь період..
Згідно проведеного судом перерахунку за порушення зобов'язань за Договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 стягненню з відповідача за заначений позивачем період підлягають інфляційні втрати в загальному розмірі 3565,57 грн.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 3565,57 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в задоволені позову відмовляється.
Відповідач свого контррозрахунку 3 % річних та інфляційних втрат не навів.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та визнанні судом безпідставними і необґрунтованими.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14860,00 грн. попередньої оплати, 3565,57 грн. інфляційних втрат та 407,94 грн. трьох відсотків річних. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Левченка Андрія Сергійовича, м. Запоріжжя про стягнення 18924,91 грн. заборгованості за договором на монтаж та технічне обслуговування № 696 від 13.01.2022 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Левченка Андрія Сергійовича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, офіс 415; ідентифікаційний код юридичної особи 41427859) 14860 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. попередньої оплати, 407 (чотириста сім) грн. 94 коп. 3 % річних, 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 57 коп. інфляційних втрат та 2671 (дві тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 04 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено « 31» липня 2023 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.