ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-3039/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Ескалада»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Симбірської Є.В., представника
від відповідача: Пелепецького В.Д.,представника
від прокурора : Ткаченко В.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Ескалада» з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва. Ухвалою суду від 29.04.2010р. було об'єднано провадження у справах №2а-3039/10/2670 та №№2а-3040/10/2670.
З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог позивач просить :
- визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412307/0 від 14.08.2009р., № 0000412307/1 від 23.09.2009р., № 0000412307/2 від 15.12.2009р., № 0000412307/3 від 10.03.2010р.
- визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422307/0 від 14.08.2009р., № 0000422307/1 від 23.09.2009р., № 0000422307/2 від 15.12.2009р., № 0000422307/3 від 10.03.2010р.
Позовні вимоги ґрунтуються на наступному.
Позивач стверджує, що він мав всі передбачені Законом підстави для віднесення сум, сплачених СПД ФО ОСОБА_3, до валових витрат, а суми ПДВ, сплачені вказаному контрагенту -до податкового кредиту, оскільки даним підприємцем надавалися позивачу послуги, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача -маркетингові, інформаційно -аналітичні та консультаційні послуги у сфері ринку охоронних послуг.
Позивач зазначає, що орендовані койко -місця у ДП «Дитячий оздоровчий табір санаторного типу «Ювілейний» були використані для розміщення співробітників позивача, які здійснювали охорону підприємств у Баришівському районі, отже є правомірним віднесення вартості оренди до складу валових витрат, а сум ПДВ у складі цієї плати -до податкового кредиту.
Також позивач зазначає, що мав всі підстави для віднесення сум, сплачених ТОВ «Продснаб-Трейдінг», до складу валових витрат, а суми ПДВ, сплачені вказаному контрагенту -до податкового кредиту, оскільки позивач має всі необхідні документи, послуги з реклами (розміщення роликів на телебаченні) були фактично надані позивачу.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем, як нікчемні. Також відповідач стверджує, що витрати на проживання працівників не є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю, а надання інформаційних послуг позивачу нічим не підтверджено.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (далі -відповідач) була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Ескалада" (далі -позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2006р. по 31.12.2008р.
За результатами вказаної перевірки складено Акт № 425/23/7/34186166 від 03.08.2009р. (далі -акт перевірки), на підставі якого прийнято податкові повідомлення -рішення № 0000412307/0 від 14.08.2009р., № 0000412307/1 від 23.09.2009р., № 0000412307/2 від 15.12.2009р., № 0000412307/3 від 10.03.2010р., якими, згідно пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ "Охоронна фірма "Ескалада" було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1531610,00 грн., з яких 1021073,00 грн. основного платежу та 510 537,00 грн. за штрафних (фінансових) санкцій та 0000422307/0 від 14.08.2009р., № 0000422307/1 від 23.09.2009р., № 0000422307/2 від 15.12.2009р., № 0000422307/3 від 10.03.2010р., якими ТОВ "Охоронна фірма "Ескалада" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2547464,00 грн., з яких 1282482,00 грн. основного платежу та 1264982,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.
1. Актом перевірки було встановлено, що позивачем у складі валових витрат задекларовано витрати з отриманих рекламних послуг, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності та всупереч ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України. Також актом перевірки було встановлено, що позивачем у складі податкового кредиту задекларовано суму податку на додану вартість, не підтверджену податковими накладними, у зв'язку чим відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено податку на прибуток на суму 1234357,0 грн., у зв'язку з чим донараховано штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1234357,0 грн., та занижено податку на додану вартість у розмірі 982573,0 грн., у зв'язку з чим донараховано штрафних санкцій у розмірі 491287,0 грн.
Зазначене порушення було встановлено відповідачем за наступних обставин.
ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада»отримувало рекламні послуги, які надавались ТОВ «Продснаб - Трейдінг»згідно укладено договору № 21 від 02.01.2007р., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 4937427.39 грн., крім того ПДВ 982572,61 грн.:
- акт від 31.01.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в січні додатком № 2 до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 767302,91 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3817,43 грн.), крім того ПДВ 152697,09 грн.;
- акт від 28.02.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в лютому додатком № 2 від 02.01.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 667219,92 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%. включений до валових витрат - 3319,5 грн.), крім того ПДВ 132780,08 грн.;
- акт від 31.03.2007р. № 310302, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в березні додатком № 2/2 від 01.03.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 708921,16 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3526,97 грн.), крім того ПДВ 141078,84 грн.;
- акт від 30.04.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в квітні додатком № 2/3 від 02.04.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 708921,16 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3526,97 грн.), крім того ПДВ 141078,84 грн.;
- акт від 31.05.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в травні додатком № 2/4 від 03.05.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 708921,16 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3526,97 грн.), крім того ПДВ 141078,84 грн.;
- акт від 30.06.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні в червні додатком № 2/5 від 01.06.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 750622,41 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3734,44 грн.), крім того ПДВ 149377,59 грн.;
- акт від 31.07.2007р. б/н, яким підтверджено факт виконання послуг ТОВ «Продснаб -Трейдінг», визначено вартість рекламних послуг на телебаченні додатком № 2/6 від 02.07.2007р. до договору № 21 від 02.01.2007р. в розмірі 625518,67 грн. (в т.ч податок з реклами у розмірі 5%, включений до валових витрат - 3112,03 грн.), крім того ПДВ 124481,33 грн..
Розрахунки за отримані послуги здійснювались шляхом передачі простих векселів. Погашення векселів відбувалось відповідно до актів пред'явлення векселів до сплати. Актами про оплату і передачу векселі повернуто ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада».
В податковому обліку витрати в розмірі 4 937 427,0 грн. відображено у складі валових витрат підприємства за І квартал 2007 року, за II квартал 2007р., за III квартал 2007 року, про що свідчать відомості валових витрат та податкові декларації з податку на прибуток за відповідні періоди. а саме:
За І квартал 2007 року - в розмірі 2143444,0 грн.;
За півріччя 2007 року - в розмірі 4311909,0 грн. (за І квартал 2007 року - в розмірі 43444,0 грн., за II квартал 2007 року - в розмірі 2168464,73 грн.).
За 9 місяців 2007 року - в розмірі 4 937 427,0 грн., (за І квартал 2007 року - в розмірі 3444.0 грн., за II квартал 2007 року - в розмірі 2168464,73 грн., за III квартал 2007 року -в розмірі 625518,67 грн.).
З огляду на те, що постановою Печерського районного суду м.Києва від 18.04.2008р. за № 1 - 252/08 засновник і директор підприємства ТОВ «Продснаб - Трейдінг» ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.2 ст.358, ч.З ст.358 Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 в податковій звітності виконані іншою особою з наслідуванням підпису (висновок Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 2489. складений 14.03.2008р.), дії ОСОБА_4 полягали у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи - ТОВ «Продснаб - Трейдінг») з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі (ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України); підробці документів, які видаються підприємством та надають права і звільняють від обов'язків, з метою використання таких документів та збуту таких документів, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, та використання завідомо підроблених документів, відповідач дані дії позивача кваліфікував як віднесення до податкових зобов'язань сум, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними.
З приводу даного порушення суд відзначає наступне.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом ТОВ «Продснаб-Трейдінг», ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада»про стягнення коштів, одержаних за нікчемним договором №21 від 02.01.2007 року у розмірі 4937427,39 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2009 року №2а-9919/09/2670 в позові відмовлено.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року було встановлено, що на момент виконання зобов'язань за договором №21 як ТОВ «Продснаб-Трейдінг», так і ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада», знаходились в Державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності та в державному реєстрі платників податку на додану вартість.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 Закону).
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатись на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 2 ст. 18 Закону).
Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Реєстрація ТОВ «Продснаб-Трейдінг», як платника податку на додану вартість, була здійснена податковим органом відповідно до діючого законодавства. На період проведення господарської операції ТОВ «Продснаб-Трейдінг»перебували на податковому обліку як платник ПДВ.
Отже, на час господарських відносин з ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада», вказане підприємство було зобов'язано відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкові накладні.
Крім того, в обгрунтування позовних вимог стосовно того, що під час вчинення письмових правочинів від імені ТОВ «Продснаб-Трейдінг»останнім не додержані вимоги частини 2 статті 203 ЦК України, якою встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, позивачем надано постанову Печерського районного суду м.Києва від 18 квітня 2008 року у справі № 1-252/08.
Однак, у вищевказаній постанові Печерського районного суду м.Києва та у висновку судової експертизи відсутні обставини, які б доводили, що саме договір від 02 січня 2007 року № 21 та інші документи, що стосуються його виконання підписані не ОСОБА_4, а іншими не уповноваженими на це особами.
Оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року №2а-9919/09/2670 набрала законної сили з моменту її проголошення, сторонами у справі №2а-9919/09/2670 є товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Ескалада» та Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва, то висновки та встановлені судом апеляційної інстанції обставини є такими, що не мають доводитися під час розгляду справи № 2а-3039/10/2670, у відповідності до вимог ст. 72 КАС України.
Зокрема, вищезазначена постанову суду апеляційної інстанції містить висновок : «за таких обставин суд першої інстанції правомірно взяв до уваги твердження представників ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада» стосовно того, що вказаний договір, акти приймання-передачі та податкові накладні, складені за результатами виконання цього договору, підписані директором ТОВ "Продснаб-Трейдінг". Доказів, які б спростували зазначене твердження ДПІ у Оболонському районі м. Києва не надали.»
Оскільки відповідачем не було надано жодних інших доказів того, що первинні бухгалтерські документи підписані іншою особою, ніж директором ТОВ "Продснаб-Трейдінг", ніж вищезазначену постанову Печерського районного суду м.Києва від 18 квітня 2008 року у справі № 1-252/08, то суд зобов'язаний застосовувати преюдиційні висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року №2а-9919/09/2670.
На підставі викладеного, судом не приймаються посилання відповідача на порушення позивачем норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»при укладенні та виконанні договору № 21 від 02.01.2007р.
2.Актом перевірки було встановлено, що позивачем у складі валових витрат задекларовано витрати з отриманих інформаційно-консультаційних послуг, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності підприємства (п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а у складі податкового кредиту задекларовано суму податку на додану вартість сплачену (нараховану) у зв'язку з придбанням інформаційно - консультаційних послуг, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності (п.п 7.4.1, п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
У зв'язку з викладеним, позивачу було донараховано 12500,0 грн., податку на прибуток та застосовано штрафні санкцій у розмірі 6250,0 грн., донараховано 10000,00грн. податку на додану вартість, донараховано штрафні санкції у розмірі 5000,0 грн.
Зазначене порушення було встановлено відповідачем за наступних обставин.
ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада»у складі валових витрат задекларовано витрати на інформаційно - консультаційні послуги за грудень 2006 р., які надавались СПД ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1) згідно договору від 01.12.2006р. за № 121-06. Отримання послуги підтверджено актом виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2006р. б/н, на суму 50000 грн., крім того ПДВ 10000 грн.
За отримані послуги ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада»перераховано на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 60000 грн., про що свідчать:
- платіжне доручення № 558 від 29.01.2007р., на суму 25000 грн., крім того ПДВ 5000 грн.;
- платіжне доручення № 562 від 30.01.2007р. на суму 25000 грн., крім того ПДВ 5000 грн..
В податковому обліку витрати в розмірі 50000 грн. відображено у складі валових витрат підприємства за 2006 року. З огляду на те, що до перевірки не було надано документів та доказів, що підтверджують використання зазначених витрат у власній господарській діяльності підприємства, зокрема, звітів виконавців про надані інформаційно - консультаційні послуги, відповідач дійшов висновку, що неможливо встановити зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада».
Позивач посилається на те, що за умовами договору від 01.12.2006р. за № 121-06 керівництву позивача було надано усні консультації щодо зібрання пакету документів, стратегії участі в тендері. На підтвердження даних обставин позивач додав письмові пояснення директора та ОСОБА_3
Згідно з підпунктом 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Платником податку в даному випадку виступає юридична особа - ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада». Отже, послуги мали надаватися саме юридичній особі. Судом вбачається, що надання послуг юридичній особі передбачає вчинення конкретних дій на користь такої юридичної особи. Вчинення зазначених дій має бути пов'язано з господарською діяльністю саме юридичної особи.
Натомість, контрагентом позивача за умовами договору надавалися консультації фізичним особам, зокрема директору позивача.
Надання консультацій посадовим (фізичним) особам судом не визнається наданням послуг саме юридичній особі з огляду на те, що в такому випадку скористатися результатом наданих послуг може тільки конкретна фізична особа, а не платник податку -юридична особа.
Отже, СПД ОСОБА_3 було надано ряд консультаційних послуг фізичним особам, які перебували в трудових відносинах з позивачем, результат зазначених послуг було використано фізичними особами при виконання посадових обов'язків, зокрема, при прийняті управлінських рішень, проте сам позивач (юридична особа) не може скористатися результатами послуг (напр. передати наступному директору для врахування при вирішенні аналогічних питань), у зв'язку з чим дані витрати не є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю позивача.
Дані витрати є такими, що пов'язані з виконанням працівниками позивача своїх посадових обов'язків, проте, такі витрати регулюються пунктом 5.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулює особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.
Зокрема, даним пунктом передбачено віднесення до складу валових витрат витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку.
Проте, позивачем не надавалося жодного обґрунтування позовних вимог щодо професійної підготовки чи підвищення кваліфікації працівників. Надання ж консультаційних послуг самому позивачу за умовами договору від 01.12.2006р. за № 121-06, судом не вбачається.
3. Актом перевірки було встановлено, що підприємством у складі валових витрат задекларовано витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, що пов'язано з орендою приміщення для проживання персоналу (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), а у складі податкового кредиту задекларовано суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням послуг по оренді приміщення для проживання персоналу, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства (п.п. 7.4.1, п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
На підставі вищевикладеного, позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35625,0 грн., донараховано штрафних санкцій у розмірі 17813,0 грн. та визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28500,0 грн., донараховано штрафних санкцій у розмірі 14250,0 грн.
Дане порушення було встановлено відповідачем за наступних обставин.
ТОВ «Охоронна фірма «Ескалада»відповідно до договору № 12/04 - 07 від 12.04.2007р. орендувало жиле приміщення у ДП «Дитячий оздоровчий табір санаторного типу «Ювілейний». Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендна плата сплачується за орендовані ліжко - місця кількістю 25 шт. Отримання послуг підтверджується актами наданих послуг на загальну суму 142500,0 грн., крім того ПДВ 28500,0 грн. В податковому обліку витрати на оренду, ліжко - місць в розмірі 142500 грн. відображено у складі валових витрат підприємства, що відповідачем визнано протиправним.
З наявністю зазначеного порушення суд не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.
Позивачем здійснення даних витрат обумовлюється укладенням договорів, які передбачали охорону об'єктів у Баришівському районі, та необхідністю розміщення персоналу, який завозився до вказаного району вахтовим методом.
На підтвердження даної обставини позивачем надано копії договорів про надання охоронних послуг, додатками №2 до яких місця охорони визначені в Баришівському районі Київської області.
Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.
Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності -направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.
Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій -господарської діяльності.
Оскільки найм жилих приміщень підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, а позивачем доведено безпосередній зв'язок між проживанням працівників та здійсненням господарської діяльності -наданням послуг з охорони, судом вбачаються правомірними дії позивача щодо віднесення сум, сплачених за оренду койко -місць, до складу валових витрат та податкового кредиту.
Судом не приймаються посилання на те, що розміщення працівників є додатковим благом у розумінні Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб»з огляду на нижчевикладене.
Підпунктом 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону, додатковим благом визначається дохід, отриманий платником податку від його працедавця у вигляді, зокрема вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.
Отже, самою нормою Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб»з кола додаткового блага виключено випадки надання житла, обумовлені виконанням платником податку (фізичною особою) трудової функції. Таким чином, надане житло, у даному випадку, не є додатковим благом працівника, тому може відноситися до валових витрат.
Зазначені витрати не вбачаються судом витратами на фінансування особистих потреб фізичних осіб, оскільки розміщення персоналу, який працює вахтовим методом, не вбачається судом наданням місця постійного проживання, тобто фінансуванням потреби фізичної особи в житлі.
Натомість, зазначені витрати судом вбачаються витратами на оренду приміщення, здійсненими з метою оптимізації процесу охорони вахтовим методом.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Ескалада" задовольнити частково.
2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 14.08.2009р. №0000422307/0, №0000422307/1 від 23.09.2009р., №0000422307/2 від 15.12.2009р., №0000422307/3 від 10.03.2010р. в частині донарахування 1 269 982грн. податку на прибуток та застосування 1 258 732грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 14.08.2009р. №0000412307/0, №0000412307/1 від 23.09.2009р., №0000412307/2 від 15.12.2009р., №0000412307/3 від 10.03.2010р. в частині донарахування 1 011 073 грн. податку на додану вартість та застосування 505 537грн. штрафних (фінансових) санкцій.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян