ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 серпня 2010 року 13:41 № 2а-3372/10/2670
за позовомОСОБА_1
до відповідачівГоловного управління МВС України в м. Києві
Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві
третя особаНачальник відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ ВМС України в м. Києві Єні Ігор Іванович
прооскарження наказу про дисциплінарне стягнення та поновлення на займаній посаді
головуючий суддя:Добрянська Я.І.
секретар судового засіданняПономарьов Д.Г.
Представники сторін:
від позивача
від позивача
від відповідача
від відповідача 2
від третьої особи ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1)
ОСОБА_5 ( довіреність від 22.02.2010р. №036995)
Морміль М.П. (довіреність від 22.03.2010р. №1/1392)
не прибув
не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_7 з позовом до Головного управління МВС України в м. Києві, третя особа - Начальник відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ ВМС України в м. Києві Єні Ігор Іванович, про оскарження наказу про дисциплінарне стягнення та поновлення на займаній посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2010р. залучено до участі у справі Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві в якості співвідповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили:
- визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 10.12.2009р. №1170 о/с про звільнення начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в . Києві підполковника міліції ОСОБА_1 з посади.
- зобов'язати Головне управління МВС України в м. Києві в особі його уповноважених посадових осіб негайно винести наказ про поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 у посаді начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві з 10.12.2009р.
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві
- зобов'язати Головне управління МВС України в м. Києві виплатити підполковнику міліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням МВС України в м. Києві не було проведено належним чином службове розслідування, а саме під час службового розслідування не встановлено підлеглість працівників міліції, за участю яких сталася резонансна подія саме позивачу, не враховано тяжкість проступку, стаж роботи позивача, рівень кваліфікації, робочі показники тощо.
Представник Головного управління МВС України в м. Києві позов не визнав, зазначив що процедура звільнення відповідає вимогам чинного законодавства, письмових заперечень на позов не надав.
Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, однак свого представника до суду не направила.
Третя особа про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, однак до суду не з'явилась, свого представника до суду не направила.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позивач -підполковник міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та займав посаду начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів управління боротьби з незаконним обігом наркотиків.
Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника управління начальником інспекції з особового складу УКЗ ГУМВ України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_8 направлено до ГУМВС України в м. Києві спецповідомлення від 25.11.2009р за фактом порушення кримінальної справи відносно працівників Дніпровського РУ УМВС в м. Києві.
На зазначене спецповідомлення накладена резолюція 26.11.2009р. -«Провести перевірку. Доповісти».
В матеріалах справи міститься висновок службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно начальника 4-ого територіального відділу міліції Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві підполковника міліції Даниленка С.Л. та заступника начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків цього ж підрозділу майора міліції Черниша П.І. від 03.12.2009р., в якому зазначено що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні вимог наказів МВС України №1444 та №1458-03 з питань виховання та навчання підлеглих начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління МВС України у місті Києві підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади.
Наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві від 10.12.2009р. №1170 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління»за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежній організації роботи щодо виконання вимог наказів МВС України від 25.11.2003р. №1444 та від 25.11.2003р. №1458 з питань виховання та навчання підлеглих, що призвело до вчинення резонансної надзвичайної події за участю працівників міліції начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління МВС України у місті Києві підполковника міліції ОСОБА_1 було звільнено з посади.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 20.12.1990 року №565-XII «Про міліцію»(із змінами і доповненнями) (далі -Закон №565-XII), міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією.
Начальники міських, районних, лінійних відділів (управлінь), головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням відповідного заступника Міністра внутрішніх справ України -начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, начальників головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті.
Частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону №565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Підпунктом «є»пункту 64 Розділу сьомого Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі -Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно із частинами першою і другою ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній так і в письмовій формі.
Частиною першою ст. 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі -Дисциплінарний статут) начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Види дисциплінарних стягнень передбачено ст. 12 Дисциплінарного статуту, а саме, пунктом шостим визначено звільнення з посади.
Відповідно до частин першої ст. 14 Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 (далі - Інструкція), проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування, вивчає законодавство та інші нормативно-правові акти, аналізує матеріали попередніх перевірок, а також збирає іншу необхідну інформацію для забезпечення всесторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
Отже, з аналізу ст. ст. 4, 14 Дисциплінарного статуту та п. 11 Інструкції керівник має видати наказ про проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, встановити терміни проведення, визначити відповідальну особу та здійснювати контроль проведення такого розслідування шляхом затвердження плану намічених заходів.
Керівники, що призначили службове розслідування, або за їх дорученням начальник інспекції по особовому складу, відповідно до п. 12 Інструкції, визначають готовність працівників до виконання завдання, затверджують план намічених заходів та контролюють своєчасність і правильність проведених дій, а також мають право давати вказівки (письмові) про напрямок і об'єм розслідування, доручати його кільком особам, передавати матеріали від однієї особи іншій і особисто брати участь у проведенні службового розслідування
Як вже було зазначено вище, керівником було накладено резолюцію на спецповідомлення «Провести перевірку. Доповісти», однак доказу того, що керівником було видано наказ щодо проведення саме службового розслідування відповідачі суду не надали.
Крім того, план намічених дій не затверджувався, а отже і контроль не здійснювався.
В силу положень статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
В судовому засіданні представник Головного управління МВС України в м. Києві зазначив, що позивач відмовився ознайомлюватись з наказом від 10.12.2009р, та послався на акт про відмову від ознайомлення з наказом від 11.01.2010р., що міститься в матеріалах справи. Однак дане твердження представника відповідача судом не береться до уваги, оскільки відповідачі не надали достатніх доказів щодо намагання ознайомити позивача із зазначеним актом, зокрема відповідачі не довели в судовому засіданні, що позивачу належним чином було направлено запрошення для доведення до відома позивача оскаржуваного наказу, не надано доказів поштового відправлення такої пропозиції.
Суд приходить до висновку, що Головним управлінням МВС України при звільнені позивача не додержано вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту, яка передбачає, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
Згідно частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Посадові особи при визначенні виду дисциплінарного стягнення не врахували тяжкість проступку з боку позивача, не дослідили обставини, що впливають на ступінь і характер його відповідальності, не врахували як пом'якшуючі, так і обтяжуючі обставини, не врахували стаж його роботи, рівень кваліфікації, результати останньої атестації, не врахували його позитивне ставлення впродовж останніх років до виконання службових обов'язків та не врахували попередню його поведінку і те, що за останні роки позивача жодного разу не притягували до дисциплінарної відповідальності. Також у висновку не зазначено осіб, щодо яких не проведено навчання. Фактично не довівши наявність вини із-за відсутності мети та мотивів порушення, до позивача однобоко, упереджено та неправомірно було застосовано суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Відповідач надав суду витяг із залікової відомості від 24.12.2009 про прийняття заліків зі службової підготовки начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів підполковника міліції ОСОБА_1, однак суд не бере даний витяг до уваги, оскільки ОСОБА_1 з вищевказаної посади було звільнено 10.12.2009 тобто, ще до проведення вказаних заліків.
Пункт 14 Інструкції зобов'язує посадову особу при проведенні службового розслідуванням дотримуватися передбачених законом прав та інтересів заявника, особи, у відношенні якої проводиться службове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування у Головному управлінні було проведене за фактом саме резонансної надзвичайної події за участю працівників міліції Дніпровського райуправління, а не за фактом проведення недостатньої виховної роботи та фізичної підготовки серед апарату управління БНОН.
Що стосувалося безпосередньо проведення службового розслідування, то у результативній частині оскаржуваного наказу відповідач послався виключно на порушення позивачем вимог наказів МВС України від 25.11.2003 № 1444 та від 25.11.2003 № 1458, які регламентують питання виховання та навчання підлеглих.
Згідно пункту 4.1. Положення про організацію виховної роботи з особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 25.11.2003 № 1458 «Про організаційно-нормативне забезпечення виховної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ»планування, облік та звітність з питань виховної роботи в органах внутрішніх справ покладено на заступників керівників служб, органів і підрозділів по роботі з персоналом.
Що стосується невиконання позивачем вимог наказу МВС України від 25.11.2003 № 1444 «Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», то цей внутрішній нормативний документ, є настановою з фізичної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачає загальні та спеціальні завдання з фізичної підготовки, планування фізичної підготовки тощо, а тому позивач також за своїми функціональними обов'язками не уповноважений організовувати та здійснювати функції у частині контролю за виконанням вищевказаного наказу.
Згідно пункту 13 функціональних обов'язків позивача, останній організовує та здійснює координацію роботи працівників управління і територіальних підрозділів БНОН, спрямовану лише на забезпечення службової діяльності щодо попередження та виявлення правопорушень на об'єктах легального обігу наркотиків, а тому позивач за своїми функціональними обов'язками не наділений повноваженнями у частині планування, обліку та підготовки звітності з питань виховної роботи.
Також слід зазначити, що згідно пункту 4.1.8. Положення про управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, саме на начальника цього управління покладено обов'язки по організації відбору, розстановки, навчання і виховання особового складу управління, який забезпечує додержання його працівниками дисципліни і законності.
Враховуючи вищезазначене, позивач не є відповідальною посадовою особою у частині відповідальності за планування, проведення виховної роботи, підготовку обліку та звітності з питань виховної роботи в органах та підрозділах підпорядкованих Головному управлінню, оскільки згідно посадових обов'язків ці функції покладені, як вже було зазначено на заступників керівників служб, органів і підрозділів по роботі з персоналом та частково на начальника управління БНОН.
Отже, дисциплінарне стягнення відносно позивача у зв'язку із неналежною організацією роботи по виконанню вимог наказів МВС України від 25.11.2003 № 1444 та від 25.11.2003 № 1458 з питань виховання та навчання застосоване неправомірно, а відповідно дії позивача у даному випадку не мають причинного зв'язку з фактом настання резонансної надзвичайної події за участю працівників міліції Дніпровського райуправління.
В матеріалах справи міститься розпорядження начальника Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС в м. Києві від 05.02.2009р. №6/157, яким призначено відповідальним за організацією оперативно-службової діяльності у відділах БНОН райуправлінь особовий склад УБНОН Головного управління згідно кураторства, зокрема Оболонське РУ -заступника начальника відділу УБНОН підполковника міліції ОСОБА_1, Дніпровське РУ -начальник ОПВ УБНОН капітан міліції Киричик В.О. Також у п. 3 даного розпорядження з метою контролю за оперативно-службовою діяльністю відділів БНОН райуправлінь Головного управління по лінії документування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, та надання практичної допомоги щодо документування злочинної діяльності наркоділків і розкритті злочинів корисливо-насильницької спрямованості закріплено відповідальним, зокрема за Дніпровським та Оболонським рай управліннями -заступник начальника УБНОН ГУ підполковник міліції Коробов І.В.
Таким чином позивача не було призначено відповідальним за організацією оперативно-службової діяльності у Дніпровському райуправліні. Отже за своїми функціональними обов'язками позивач не може нести дисциплінарну відповідальність за дії чи бездіяльність не підпорядкованих йому працівників територіальних органів та підрозділів Головного управління у частині їх виховання та навчання, оскільки за своїми функціональними обов'язками він на це не уповноважений.
Суд приходить до висновку, що працівники міліції Дніпровського райуправління, які причетні до вчинення резонансної надзвичайної події не підпорядковані позивачу по службі, відповідним наказом про це не оголошувалося, а тому за своїми функціональними обов'язками позивач дисциплінарної відповідальності за їх неправомірні дії чи бездіяльність нести не може.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»(далі -Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з»пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем -Головним управлінням МВС України в м. Києві по відношенню до позивача діяло не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про особу позивача, недобросовісно, нерозсудливо, адміністративний позов слід задовольнити частково, оскільки позивачем не заявлено позовних вимог до відповідача2 -Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві та судом не встановлено порушень законодавства з боку відповідача 2.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 10.12.2009р. №1170 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з посади начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві .
3. Поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві з 10.12.2009р.
4. Стягнути з Головного управління МВС України в м. Києві на користь підполковника міліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
5. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу попередження та розкриття правопорушень на об'єктах легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВС України в м. Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць
6. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддяЯ.І. Добрянська
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -25.08.2010 року