14 липня 2010 рокуСправа № 2а-1232/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Забожчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання рішення частково незаконним,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - УМВС України у Волинській області) про визнання незаконним рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» в частині скасування з 01.08.1997 року особовому складу органів внутрішніх справ надбавок і доплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вийшов на пенсію 06.01.2000 року з посади начальника штабу Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області. Під час проходження служби, за наявності більше 20 років календарної служби і права на пенсію, наказом начальника УМВС України у Волинській області № 490 від 10.11.1995 року позивачу було встановлено 40% доплати від належної суми пенсії, яку він отримував щомісячно до грошового забезпечення. Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справа та деяких інших осіб» з 01.01.2005 року відповідач не включив цієї доплати до грошового забезпечення позивача. На звернення позивача відповідач повідомив, що вказана доплата під час проходження служби була скасована з 01.08.1997 року рішенням колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року», а тому вона не була вписана до грошового атестату та не врахована при перерахунку пенсії. Рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року в частині скасування з 01.08.1997 року особовому складу органів внутрішніх справ надбавок і доплат не було скріплено наказом начальника УМВС України у Волинській області, а тому воно є незаконним. Крім того, були відсутні правові підстави для діяльності колегії УМВС України у Волинській області та прийняття нею оскаржуваного рішення станом на 27.10.1997 року.
Разом з тим, позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, як він вважає, з поважних причин, оскільки підписавши грошовий атестат при виході на пенсію, в якому не зазначено 40 % доплат від належної суми пенсії, позивач не міг із цього довідатися про порушення свого права, адже вважав, що 40 % доплати було скасовано законним шляхом, тобто наказом начальника УМВС України у Волинській області, тому не звертався за захистом порушеного права. Отримавши від відповідача лист від 04.03.2010 року № 7/154, позивач саме з цього часу дізнався про те, що його право порушене, оскільки відповідач повідомив, що 40 % доплати було скасовано не наказом начальника УМВС України у Волинській області, а рішенням колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року. Позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду та визнати незаконним рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» в частині скасування з 01.08.1997 року особовому складу органів внутрішніх справ надбавок і доплат.
В поданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову від 01.06.2010 року № 7/441 (а. с. 38-39) представник відповідача адміністративний позов не визнав та пояснив, що позивач про оскаржуване рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року повинен був дізнатися та дізнався у 1997 році, тобто з часу, коли були припинено виплату надбавок та доплат. З адміністративним позовом позивач звернувся лише у квітні 2010 року, тобто з пропуском строку звернення до суду. Представник відповідача наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду. Крім того, рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року було прийняте на виконання Указу Президента України від 12.05.1996 року № 333, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.1997 року № 180, листа МФ України від 06.05.1997 року № 15-203, наказу МВС України від 03.04.1997 року № 229, директивних вказівок МВС № 2669/Тр від 23.05.1997 року та № 4675/Тр від 03.09.1997 року, рішень колегії МВС № 7Км/5 та 7Км/6 від 30.09.1997 року, розпорядження МВС № 223 від 16.10.1997 року. Законність прийняття зазначеного рішення та факт проведення колегії підтверджується неодноразовими перевірками МВС України та прокуратури області. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач та його представники, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять поновити строк звернення до адміністративного суду та визнати незаконним рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» в частині скасування з 01.08.1997 року особовому складу органів внутрішніх справ надбавок і доплат.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом УМВС України у Волинській області від 10.11.1995 року № 490 позивачу була встановлена та виплачувалася доплата від суми пенсії в розмірі 40 % з 01.11.1995 року по 31.07.1997 року, яка була скасована рішенням колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року, що підтверджується поясненнями осіб, які беруть участь у справі, копією наказу УМВС України у Волинській області від 10.11.1995 року № 490 (а. с. 11-12), листом УМВС України у Волинській області від 04.03.2010 року № 7/154 (а. с. 13).
Пунктом 1.2 рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» вирішено з 01.08.1997 року відмінити всьому особовому складу органів внутрішніх справ встановлені раніше надбавки і доплати, які обмежені лімітом фонду заробітної плати та до 05.11.1997 року провести відповідні перерахунки грошового утримання за серпень - жовтень місяці (а. с. 101).
Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З цього слідує, що річний строк для звернення з адміністративним позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх права або з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Позивач оскаржив рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року шляхом подання позовної заяви, яка надійшла до Волинського окружного адміністративного суду 21.04.2010 року, а тому слід прийти до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
При цьому, на думку суду, строк звернення з даним адміністративним позовом слід обчислювати не з дня отримання позивачем листа УМВС України у Волинській області від 04.03.2010 року № 7/154 (а. с. 13), а з часу, коли позивач повинен був дізнатися про рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року.
Суд вважає, що про оскаржуване рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року позивач повинен був дізнатися ще у 1997 році, оскільки йому на підставі цього рішення фактично була припинена виплата доплати у значному розмірі (40 %), при цьому, на той час позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у Володимир-Волинському МВ УМВС України у Волинській області, що передбачало ознайомлення його разом з іншими працівниками органів внутрішніх справ з рішенням колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року.
Таким чином, враховуючи значний розмір доплати, виплата якої була припинена у 1997 році, про що позивачу було відомо ще до одержання листа УМВС України у Волинській області від 04.03.2010 року № 7/154 (а. с. 13), що підтверджується його зверненням від 09.02.2010 року (а. с. 100), а також посаду, яку обіймав позивач під час проходження служби у Володимир-Волинському МВ УМВС України у Волинській області, та надання відповідачем доказів на підтвердження обставини доведення рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року до відома особового складу інших міських та районних відділів УМВС України у Волинській області (зокрема, Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області), суд приходить до висновку, що про оскаржуване рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року позивач повинен був дізнатися ще у 1997 році.
Згідно із частинами першою та другою статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки представник відповідача в судовому засіданні наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених частиною першою статті 100 КАС України, суд, враховуючи встановлені обставини справи та дату прийняття оскаржуваного рішення, не вважає причини пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом поважними, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з підстави пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтею 100, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним рішення колегії УМВС України у Волинській області від 27.10.1997 року «Про завдання органів та підрозділів внутрішніх справ області по виконанню розпорядження МВС України від 01.10.1997 року № 219 та про стан використання бюджетних та позабюджетних коштів, дотримання доведеного ліміту фонду заробітної плати за 9 місяців 1997 року» в частині скасування з 01.08.1997 року особовому складу органів внутрішніх справ надбавок і доплат відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 19 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх