вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
14 вересня 2010 р.Справа №2а-8071/10/4/0170
о 12:58
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Лєбєдєвій О.М., за участі:
позивач - ОСОБА_1;
представник відповідача - Тарасенко О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про скасування рішення від 15.03.2010 року №0004112303 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 5839,50 грн.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування рішення від 15.03.10 №0004112303 та визнання акту незаконним. Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просив скасувати рішення від 15.03.2010 року №0004112303 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості не облікованих запасів за цінами реалізації (5839,50 грн.).
Позов мотивовано необґрунтованістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 21 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) щодо порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у зв'язку із відсутністю документів про товарообіг, оскільки вказані документи знаходились в бухгалтерії підприємства.
Ухвалами суду від 27.07.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки господарської одиниці, яка використовується позивачем, встановлено реалізацію товару без наявності первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, прибутково-видаткових накладних, посвідчення про якість, сертифікатів відповідності), які підтверджують отримання товару на суму 2919,75 грн., що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за ст. 21 Закону №265, вважав, що наведені в адміністративному позові обставини не можуть бути підставами для скасування спірного рішення і просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
Позивач є фізичною особою - підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Посадовими особами податкового органу, на підставі направлення №366/23-3 від 01.03.2010 року та відповідно до плану-графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на березень 2010 року, проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці, розташованої в м. Сімферополі, вул. Самокіша, 10, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено акт від 01.03.2010 року № бланку 003395, за висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону №265, зокрема висновок про порушення п. 12 ст. 3 цього Закону, пов'язаний із недотриманням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації і зберігання, реалізацією товарів, не облікованих в установленому порядку (на які не надано накладні, товаро-транспортні накладні, акти закупівель, товарні чеки і т.д.) на суму 2919,75 грн.
Також під час перевірки складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів.
В графі акту перевірки "Зауваження до акта перевірки" позивачем вчинено запис "накладні на товар будуть надані у встановлений строк".
На підставі цього акту і відповідно до п. 1 ст. 17, ст. 21, ст. 22 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5979,80 грн.
Позивач скористався правом, передбаченим п. 16 Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків органами Держаної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748, оскаржив спірне рішення до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим.
За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення від 29.04.2010 року №377/М/25-023, згідно із якими спірне рішення відповідача залишено без змін, скарга позивача - без задоволення.
Розглядаючи справу у межах уточнених позовних вимог суд встановив наступне.
Пунктом 12 ст. 3 Закону №265 встановлений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно із ст. 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновок про відсутність обліку товарів за місцем реалізації податковий орган обґрунтовує відсутністю на момент перевірки у позивача накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів на товар вартістю 2919,75 грн.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що облік товарних запасів на у нього ведеться і надав суду копії накладних. Як зазначив представник позивача, облік ведеться бухгалтерією, а первинні документи на момент перевірки знаходились в сейфі магазину.
Досліджуючи це питання, суд приходить до висновку, що відповідач передчасно встановив порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265. Вказана норма надає можливість суб'єкту господарювання обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.
Окрім цього, суд вважає, що вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації, не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.
Під час перевірки працівники податкового органу мали можливість витребувати у позивача документи обліку і пересвідчитися у їх наявності.
Також суд враховує, що Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено обов'язковість ведення бухгалтерського обліку (зокрема, товарних запасів) лише стосовно юридичних осіб. Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (ст. 6 Закону №265).
Законодавством передбачено ведення суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами обліку доходів і витрат (в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269). Правила такого обліку передбачають лише сумарний облік доходів і витрат, а реалізація таких правил не потребує наявності первинних документів на придбаний підприємцем товар.
Інших актів законодавства, які б встановлювали правила ведення обліку запасів для фізичних осіб - підприємців, зокрема встановлювали б обов'язковість аналітичного обліку товарних запасів, не існує.
За таких обставин, висновки податкового органу про порушення п. 12 ст. 3 Закону №265 лише на підставі встановлення факту відсутності накладних за місцем реалізації товару суд вважає помилковим, тому рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині є незаконним і необґрунтованим.
Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає задоволенню, спірне рішення слід визнати протиправним і скасувати в частині застосування штрафних санкцій на суму 5839,50 грн.
Враховуючи, що позивач заявив вимогу про скасування цього рішення в частині, замість вимог про визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, в цій частині виходить за межі позовних вимог.
Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, відповідно до задоволених вимог немайнового характеру у розмірі 3,40 грн., в порядку встановленому ст. 94 КАС України.
В судовому засіданні 14.09.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.09.2010 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 15.03.2010 року №0004112303 в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафних (фінансових) санкцій на суму 5839,50 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.