вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
01.07.10Справа №2а-3452/10/11/0170
о 18 годині 11 хвилин
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю
представника позивача, Сірош А.А., довіреність № 01/452 від 30.11.2009р.;
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
Дочірнього підприємства «Фесто виробництво»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору: Дочірнє підприємство «Фесто виробництво» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0009062301/0 від 14.07.2009р., №0009062301/1 від 22.09.2009р., №0009062301/ 2 від 30.11.2009р., №0009062301/3 від 05.02.2010р. про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 40396,19грн. та 20198,10 грн. штрафних санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 01.07.2010 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки та визначенні податкових зобов'язань відповідачем порушенні норми чинного законодавства, що є підставою для скасування податкових повідомлень - рішень. Представник позивача також зазначив, що між позивачем та Сімферопольською міською радою, відповідно до вимог діючого законодавства, був укладений договір оренди земельної ділянки. Цим договором визначена сума орендної плати. Зміни щодо розміру орендної плати у договір не вносилися. За таких підстав, у період що перевірявся, позивач вважає, що ним вірно визначалася сума орендної плати у податкових деклараціях, оскільки суми зазначалися виходячи з умов договору оренди земельної ділянки.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, що підтверджується розпискою (а.с.126), про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно письмових заперечень (а.с.138), відповідачем зазначено, що податкові повідомлення - рішення, що оскаржуються, прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України і підстав для їх скасування немає. Відповідач посилається на те, що рішенням Сімферопольської міської ради від 24.05.2007р. №264 з 1 червня 2007р. встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по Сімферополю. Таким чином, на думку відповідача, на позивача покладений обов'язок розраховувати розмір орендної плати з урахуванням зміни розмірів коефіцієнтів до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по Сімферополю.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
27.07.2005р. між Дочірнім підприємством «Фесто виробництво» та Сімферопольською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки № 3-843 (а.с.12-17).
Відповідно до п. 4.1. договору оренди розмір орендної плати за 5 років за користування земельною ділянкою складає 119907,20грн., щомісяця - 1998,45грн.
Внаслідок проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем складений акт перевірки від 30.06.2009р. № 5957/23-7/20718805 (а.с.22-71).
Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, з боку позивача встановлені порушення ст. ст. 2, 17, 19 Закону України “Про плату за землю”, ст. ст. 3, 17, 21 Закону України «Про оренду землі» та рішення Сімферопольської міської ради №264 від 24.05.2007р. «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю», що призвело до заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за червень 2007 - грудень 2008р. на загальну суму 40396,19грн.
На акт перевірки від 30.06.2009р. позивач надав заперечення за вих. №03/205 від 03.07.2009р. (а.с.82-84), на які відповідач листом за вих. №34090/23-9 від 06.07.2009р. повідомив, що Управлінням економіки та регіональної політики в адресу позивача неодноразово спрямовувалися листи про необхідність проведення перерахунку орендної плати (а.с.85).
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0009062301/0 від 14.07.2009р., яким позивачу нараховані податкові зобов'язання у сумі 40396,19грн. - основного платежу з орендної плати за землю та 20198,10 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).
Податкове повідомлення - рішення №0009062301/0 від 14.07.2009р. позивачем було оскаржено до ДПІ у м. Сімферополі (а.с.86-89), в результаті розгляду зазначеної скарги ДПІ в м. Сімферополі винесено рішення №4804/10/1/25-010 від 18.09.2009р., яким податкове повідомлення - рішення №0009062301/0 від 14.07.2009р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.90-91).
22.09.2009р. ДПІ у м. Сімферополі направлено податкове повідомлення - рішення №0009062301/1 (а.с.9).
За результатами розгляду повторної скарги №01/290 від 23.09.09р. на податкове повідомлення - рішення д №0009062301/0 від 14.07.2009р. (а.с.92-95), ДПА в АР Крим винесено рішення №2919/10/25-023 від 20.11.2009р., яким податкове повідомлення - рішення №0009062301/0 від 14.07.2009р. та рішення ДПІ у м. Сімферополі від 18.09.2009р. №4804/10/1/25-010 залишені без змін, а повторна скарга - без задоволення (а.с.96-98).
30.11.2009р. ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення - рішення №0009062301/2 (а.с.10).
За результатами розгляду повторної скарги №01-451 від 27.11.2009р. (а.с.99-102), ДПА України винесено рішення №634/6/25-0215 від 26.01.2010р., яким податкове повідомлення - рішення №0009062301/0 від 14.07.2009р. та рішення ДПА в АР Крим №2919/10/25-023 від 20.11.2009р., прийняте за результатами розгляду повторної скарги, залишені без змін, скаргу - без задоволення (а.с.103-105).
05.02.2010р. ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення - рішення №0009062301/3 (а.с.11).
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено в акті перевірки (а.с.60) підставою для висновку про заниження позивачем орендної плати за землю стало те, що позивачем на час проведення перевірки було укладено з Сімферопольською міською радою АР Крим договір оренди земельної ділянки: №3-843 від 27.07.2005 року про оренду земельної ділянки загальною площею 2,2624 га. Згідно з договором від 15.09.2009р., реєстраційний №1-3670 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.07.05р. за №3-843 орендна плата складає 4920,72 щомісяця (а.с.20).
Як зазначено в акті перевірки вказані договори та додаткова угода зареєстровані у встановленому діючим законодавством порядку. В акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до рішення Сімферопольської міської ради від 24.05.2007 року №264 «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю» з 01.06.2007 року встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати за землю по м. Сімферополю.
Дане рішення було опубліковане в офіційному засобі масової інформації газети “Южная столица” від 15-21.06.07р. №24 (805) (а.с.60).
Позивачем під час розрахунку суми орендної плати та подачі декларацій нові коефіцієнти відповідно до зазначеного рішення не застосовувались.
Відповідач в акті перевірки посилається на лист управління економіки та регіональної політики Сімферопольської міської ради №02-01/656 від 23.06.2009 року, відповідно до якого орендна плата за земельні ділянки (з урахуванням збільшених коефіцієнтів), розташовані в м. Сімферополі по вул. Вузловій, 8 площею 2,2624 га складає за місяць з 01.06.2007р. - 4147,73грн., за 2008р. - 479,71грн.(а.с.60).
На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушені вимоги ст.2, 17, 19 Закону України “Про плату за землю”, ст. ст. 3, 17, 21 Закону України «Про оренду землі» та рішення Сімферопольської міської ради №264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю”, та донараховано позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період з червня 2007р. до грудня 2008р. в загальній сумі 40396,19грн.
Відповідно до п.2.2 договору №3-843 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1203506,00грн. (а.с.13).
Відповідно до розділу 4 договору №3-843 орендна плата складає 119907,20грн. за 5 років та перераховується щомісячно до 15 числа місяця за звітним місяцем в сумі - 1998,45грн.; індексація розмірів орендної плати проводиться, пеня стягується відповідно до вимог діючого законодавства.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.4.3, п.4.4 договору №3-843 розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін, всі зміні, що вносяться до договору повинні бути оформлені додатковою угодою.
Договором №1-3670 від 15.09.2009р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3-843 розмір орендної плати змінено: орендна плата встановлена та вноситься в розмірі 59048,64грн. за 1 рік та обчислюється таким чином: щомісяця до 15 числа місяця наступного за розрахунковим - 4920,72грн.
Крім того п.4.3 договору викладено у такій редакції: Розмір орендної плати підлягає зміні у випадку зміни ставок орендної плати, методики її розрахунку, у інших випадках, передбачених чинним законодавством або відповідно рішень, прийнятих Сімферопольською міською радою. Зміна розміру орендної плати проводиться за листом - повідомленням орендодавця, який є обов'язковим для виконання орендарем та не потребує додаткового внесення змін у Договір оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Позивач надавав податкові розрахунки по орендній платі за землю до ДПІ у м. Сімферополі АРК (а.с.129-137) і сплачував орендну плату за землю до місцевого бюджету Залізничного району м. Сімферополя, за місцем розташування земельних ділянок, що відповідачем не заперечується.
Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про заниження орендної плати за землю в сумі 40396,19коп. стосуються періоду користування земельними ділянками за період червень 2007 - грудень 2008., тобто в період дії договору оренди від 27.07.2005р.
Такі висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим засновані на тому, що Рішенням 21-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання №264 від 24.05.2007 року “Про орендну плату за землю по м. Сімферополю” з 01.06.2007 року встановлені нові коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати по м. Сімферополю, проте позивачем нараховувались податкові зобов'язання з орендної плати за землю по старих ставках, встановлених вищенаведеним договором.
Суд вважає таки доводи відповідача необґрунтованими з наступних підстав.
Закон України “Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 року №161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 2 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст.4 Закону України “Про оренду землі”).
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 2 статті 21 Закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Закон України “Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до положень абзацу 5 ч.1 ст.1 Закону України “Про плату за землю” оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст.13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 19 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.
Тобто у даному випадку позивач вірно визначив договірну природу спірних правовідносин, визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою передбачається договором оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, позивач та Сімферопольська міська рада уклали вищенаведений договір оренди землі, де визначено розміри орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням індексації орендної плати.
Крім того, згідно договору №1-3670 від 15.09.2009р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3-843 від 27.07.2005р. зміна розміру орендної плати проводиться за листом - повідомленням орендодавця, який є обов'язковим для виконання орендарем та не потребує додаткового внесення змін у договір оренди земельної ділянки.
Інших умов збільшення розміру орендної плати окрім внесення змін до договору законами України не передбачено, зокрема, і за рішенням податкового органу.
Натомість позивач сумлінно здійснював декларування та сплату орендної плати у розмірах, передбачених наведеними договорами.
При цьому суд зазначає, що орендна плата за землю, незважаючи на віднесення її до обов'язкових загальнодержавних податків і зборів (ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”) має іншу правову природу ніж інші податки та збори, розмір та порядок визначення яких встановлюється нормативними актами.
З аналізу законів України, що встановлюють правила та порядок користування земельними ділянками, випливає, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження. Таким чином, встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками в порядку та у спосіб, встановлений нормативними актами України, є функціями тільки органів місцевого самоврядування та не можуть здійснюватися іншим способом ніж внесенням змін в договір оренди земельної ділянки.
Стосовно умов договору оренди необхідно зазначити, що перегляд орендної плати може бути зроблений тільки при наявності волевиявлення та досягнення домовленості щодо внесення змін в договір. Тобто розмір орендної плати не може бути підвищений автоматично, оскільки це не відповідає нормам Закону України “Про оренду землі” та Закону України “Про плату за землю”.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.05.2010р., проголошеною у судовому засіданні, відповідача було зобов'язано надати суду у якості доказів розрахунок донарахованого податкового зобов'язання (додаток №3 Акту перевірки від 30.06.2009р.), листи Управління економіки та регіональної політики Сімферопольської ради, що направлялися на адресу позивача, про необхідність перерахунку орендної плати за земельну ділянку та картку особового рахунку на позивача зі сплати земельного податку (а.с.124).
Представник відповідача був присутній у судовому засіданні, у зв'язку із чим про винесену судом ухвалу йому було відомо.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів направлення позивачу та отримання ним листів про необхідність перерахунку орендної плати, а також направлення Сімферопольською міською радою листів - повідомлень про зміну орендної плати, обов'язковість яких передбачено договором від 15.09.2009р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Також відповідач не повідомив суд про причини, які роблять неможливим надання витребуваних доказів.
З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про плату за землю» в частині заниження розміру орендної плати за земельну ділянку в загальній сумі 40396,19грн., є необґрунтованими, в зв'язку з чим суд вважає донарахування податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 40396,19грн. безпідставним.
Суд також зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III, підпунктом “б” підпункту 4.2.2. якого зазначено обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У цьому разі, згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Пунктом 6.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Судом встановлено, що штрафні санкції по орендній платі за землю нараховані відповідачем на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто у зв'язку з донарахуванням податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки. Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобов'язання, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи судом не встановлено порушень з боку позивача щодо заниження розміру орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні на підставі договору оренди, суд вважає, що відповідач під час прийняття податкових повідомлень - рішень, діяв невмотивовано, без з'ясування всіх обставин справи, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 01.07.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.07.2010 р.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0009062301/0 від 14.07.2009р., №0009062301/1 від 22.09.2009р., №0009062301/ 2 від 30.11.2009р., №0009062301/3 від 05.02.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фесто виробництво» 3,40грн.судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Москаленко С.А.