Справа № 4ск-457
2010 рік
15 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Осіпової Л.О.,
при секретарі Мельник І.В.,
з участю прокурора Перловської Г.В.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора Шевченківського району м. Києва від 22 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
05 липня 2010 року старшим дізнавачем СД ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 10-23149 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
22 липня 2010 року прокурором Шевченківського району м. Києва Нечипоренком С.І. в межах кримінальної справи № 10-23149 винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
В постанові про порушення кримінальної справи від 22 липня 2010 року зазначено, що 12 липня 2010 року приблизно о 20 год. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні шиномонтажу, розташованому в підземному паркінгу будинку № 49-А по вул. Володимирській в м. Києві, таємно викрав грошові кошти в сумі 4776 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 6131» вартістю 500 грн., мобільний телефон марки «Самсунг Д 900 І» вартістю 1255 грн., які належать гр. ОСОБА_4
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд зі скаргою на постанову прокурора Шевченківського району м. Києва від 22 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Свою скаргу адвокат обгрунтовує тим, що справу порушено без наявності для того достатніх приводів і підстав.
Так, адвокат зазначає, що обставини, викладені у постанові про порушення кримінальної справи, є надуманими та не відповідають дійсності, та посилається на те, що приміщення шиномонтажу, де працював ОСОБА_2 не охоронялося, а ключі від нього були у широкого кола осіб.
Також адвокат посилається на те, що явка з повинною була написана ОСОБА_2 під тиском працівників міліції, і такими ж методами була відібрана у нього заява про відмову від правової допомоги.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали скаргу.
Прокурор вважає, що підстави для скасування постанови відсутні, постанова про порушення кримінальної справи є законною та обгрунтованою.
Вислухавши адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, думку прокурора про законність постанови, вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд не знаходить підстав для задоволення скарги.
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Згідно ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
В матеріалах, наданих суду, містяться дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Так, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 про те, що 12.06.2010 р. приблизно о 17 год. в касі шиномонтажу по вул. Володимирській, 49-А в м. Києві він виявив крадіжку грошей в сумі 4776 грн. та двох мобільних телефонів марки «Самсунг» та «Нокіа» (а.с.6); пояснення ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2, який працював на шиномонтажу з випробувальним терміном, 12.06.2010 року відпросився з роботи, після чого забрав з собою всі свої речі, а також касу в сумі 4776 грн., два мобільні телефони марки «Самсунг» та «Нокіа» (а.с. 7-10).
В матеріалах справи наявна явка з повинною ОСОБА_2 про те, що по вул. Володимирській, 49-А він викрав 500 грн. та мобільний телефон марки «Нокіа», який в подальшому продав (а.с. 11), його пояснення про те, що він, працюючи на вул. Володимирській, 49-А в м. Києві, залишив собі гроші в розмірі 500 грн., які вважав своєю заробітною платою, а також мобільний телефон «Нокіа», який в подальшому продав (а.с. 12-16).
Аналіз наявних в матеріалах справи документів, пояснень свідчить про наявність відомостей щодо події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та про те, що у прокурора були наявні дані, які вказували на наявність ознак злочинних дій, а тому у прокурора були наявні приводи та підстави для порушення кримінальної справи.
Відповідно до ст.ст. 236-7 - 236-8 КПК України судом при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи перевіряється наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Оцінка зібраним органом досудового слідства доказам при цьому не дається, і суд не вправі вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Докази щодо наявності чи відсутності вини ОСОБА_2 мають оцінюватися судом при розгляді справи по суті.
Оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог статей 94, 97-98 КПК України, порядок порушення кримінальної справи порушено не було, а тому суд вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд
скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора Шевченківського району м. Києва від 22 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, залишити без задоволення.
Копію постанови направити адвокату ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурору, особі, за заявою якої порушено кримінальну справу, особі, в провадженні якої перебуває кримінальна справа.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя