Справа № 2-917/10
09 вересня 2010 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Оксюти Т.Г.
при секретарі: Уваровій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Київгазприлад» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини доходів, з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просив зобов'язати директора ТОВ «НВО «Київгазприлад» Шевченко Л.М. видати йому трудову книжку.
Зобов'язати директора ТОВ «НВО «Київгазприлад» Шевченко Л.М. виплатити йому компенсацію в сумі 1600,00 грн. за невикористану відпустку.
Стягнути з ТОВ «НВО «Київгазприлад» матеріальні збитки на його користь, які він отримав в результаті неможливості працевлаштуватися більше п'яти місяців після звільнення в сумі 12961,00 грн. та моральну шкоду в сумі 139,00 грн.
В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та згідно останніх уточнень просив стягнути з відповідача заробітну плату за весь час затримки розрахунку в сумі 6366,64 грн., компенсацію втрати частини доходів, з урахуванням індексу інфляції в сумі 237,20 грн. та моральну шкоду в сумі 4800,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2009 року його було звільнено з посади інженера-теплотехніка, згідно заяви за власним бажанням.
На день звільнення позивача з роботи відповідач ТОВ «НВО «Київгазприлад» не розрахувався з ним за відпрацьований час та не сплатив йому компенсацію за щорічну основну відпустку.
13.04.2010 року відповідач виплатив позивачу заробітну плату за березень - липень 2009 року та компенсацію за невикористану відпустку, тобто із затримкою 8,5 місяців.
З урахуванням несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі та по компенсації за невикористану відпустку, вважає, що він відповідно до ст. 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходів, з урахуванням індексу інфляції.
Також, зазначив, що протиправними діями відповідача йому було завдано моральних страждань, які полягали у постійній нервовій напрузі та хвилюванні щодо можливості стягнення з відповідача невиплачених вищевказаних сум.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала посилаючись на те, що в день звільнення ОСОБА_1 відповідачем був проведений розрахунок всієї суми, що належить йому до виплати від підприємства, а саме ОСОБА_1 були нараховані 2769,50 грн. - заборгованість по заробітній платі та 269,24 грн. компенсація за невикористану відпустку.
ОСОБА_1 в період з 31.07.2009 року жодного разу не звертався до директора ТОВ «НВО «Київгазприлад» про отримання розрахунку.
22.03.2010 року ОСОБА_1 був направлений лист вих. №10 з проханням з'явитись та отримати суму заборгованості.
Однак, ОСОБА_1 на підприємство не з'явився, дій які б свідчили про його намір отримати заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку не вчиняв.
На підставі вищевикладеного просила в позові відмовити.
Суд, вислухавши думку позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Судом встановлено, що згідно наказу №9 ТОВ «НВО «Київгазприлад» від 01.12.2008 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду інженера - теплотехніка з 01.12.2008 року відповідно до штатного розкладу, на підставі його заяви.
Згідно наказу №17 ТОВ «НВО «Київгазприлад» від 31.07.2009 року ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера - теплотехніка, згідно заяви за власним бажанням.
Встановлено, що при звільненні з ОСОБА_1 не було проведено розрахунку та не виплачено заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.
В ході розгляду справи, 13.04.2010 року з позивачем було проведено повний розрахунок заборгованості по заробітній платі за березень - липень 2009 року та компенсації за невикористану відпустку, а також було видано належно оформлену трудову книжку та копію наказу №17 від 31.07.2009 року (а.с. 48).
З урахуванням несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, позивач просив стягнути з ТОВ «НВО «Київгазприлад» на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 6366,64 грн.
Представник відповідача заперечуючи проти вимог ОСОБА_1, посилалась на те, що в день звільнення ОСОБА_1 відповідачем був проведений розрахунок всієї суми, що належить йому до виплати від підприємства, а саме ОСОБА_1 були нараховані 2769,50 грн. - заборгованість по заробітній платі та 269,24 грн. компенсація за невикористану відпустку.
ОСОБА_1 в період з 31.07.2009 року жодного разу не звертався до директора ТОВ «НВО «Київгазприлад» про отримання розрахунку та трудової книжки.
На підтвердження своїх заперечень надала акт ТОВ «НВО «Київгазприлад» від 31.07.2009 року, на що слід зазначити наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 116 КЗпП України про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Встановлено, що відповідач 22.03.2010 року направив ОСОБА_1 лист з повідомленням про нараховані суми, належні йому до виплати, тобто через вісім місяців після звільнення позивача, що суперечить положенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
В обґрунтування заперечень представник відповідача посилалась на те, що відповідач відмовився від отримання належних йому сум при звільненні, проте, з таким твердженням погодитись не можна, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Крім того, навіть якщо припустити, що відповідач у день звільнення відмовився від отримання розрахунку, відповідач не пізніше наступного дня був зобов'язаний письмово повідомити його про необхідність з'явитись для отримання належних позивачеві сум.
Проте, всупереч нормам КЗпП України відповідач письмово повідомив позивача лише після звернення останнього з позовом до суду, що є неприпустимим, а тому позивач правомірно вимагає застосувати положення ст. 117 КЗпП України.
13.04.2010 року ТОВ «НВО «Київгазприлад» було проведено повний розрахунок з ОСОБА_1, проти чого не заперечували сторони.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, вищевказані посилання представника відповідача є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, а тому вони не можуть бути прийняті судом до уваги.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, сума середнього заробітку, який ВАТ «НВО «Київгазприлад» зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_1 складає 5121,06 грн., виходячи з наступного розрахунку:
1295,00 грн. (фактична заробітна плата за останні два місця роботи, а саме червень 2009 року - 625,00 грн.; липень 2009 року - 670,00 грн.) : 45 дні (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останніх місяці роботи) = 28,77 грн. (розмір середньоденної заробітної плати).
Кількість робочих днів затримки становить 178 днів, а саме :
- січень 2009 року - 14 робочих днів;
- лютий 2009 року - 20 робочих днів;
- березень 2009 року - 21 робочих днів;
- квітень 2009 року - 22 робочих днів;
- травень 2009 року - 18 робочих днів;
- червень 2009 року - 21 робочих днів;
- липень 2009 року - 23 робочих днів;
- серпень 2009 року - 20 робочих днів;
- вересень 2009 року - 22 робочих днів;
- жовтень 2009 року - 22 робочих днів;
- листопад 2009 року - 21 робочих днів;
- грудень 2009 року - 23 робочих днів;
- січень 2010 року - 19 робочих днів;
- лютий 2010 року - 20 робочих днів;
- березень 2010 року - 22 робочих днів;
- квітень 2010 року - 9 робочих днів.
14 + 20 + 21 + 22 + 18 + 21 + 23 + 20 + 22 + 22 + 21 + 23 + 19 + 20 + 22 + 9 = 178 днів.
28,77 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х 178 дні (кількість робочих днів затримки) = 5121,06 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01.08.2009 року по 13.04.2010 року в сумі 5121,06 грн. згідно вищевказаного розрахунку, оскільки розрахунок наданий позивачем є невірним.
Позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 237,20 грн. компенсації втрати частини доходів, з урахуванням індексу інфляції, на що слід зазначити наступне.
Згідно п.п. 2, 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 21.02.2001 року, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошову забезпечення).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Оскільки ВАТ НВО «Київгазприлад» не виплатив заборгованість по заробітній платі у встановлений строк, збитки від інфляції становлять 237,20 грн. із розрахунку:
прожитковий мінімум у березні 2009 року становить 669,00 грн.;
сума яка підлягає індексації 605,00 грн.;
період затримки грошових виплат квітень 2009 року - березень 2010 року;
індекс споживчих цін за період з квітня 2009 року по березень 2010 року : 1,009 * 1,005 * 1, 011 * 0,999 * 0,998 * 1,008 * 1,009 * 1,011 * 1,009 * 1,018 * 1,019 * 1,009 * 100 = 110,89%;
величина приросту індексу споживчих цін - 10,89%;
605,00 грн. * 10,89% = 65,88 грн.
Прожитковий мінімум у квітні 2009 року становить 669,00 грн.;
сума, яка підлягає індексації 625,00 грн.;
період затримки грошових виплат травень 2009 року - березень 2010 року;
індекс споживчих цін за період з травня 2009 року по березень 2010 року : 1,005 * 1,011 * 0,999 * 0,998 * 1,008 * 1,009 * 1,011 * 1,009 * 1,018 * 1,019 * 1,009 = 109,9%;
величина приросту індексу споживчих цін - 9,9%;
625,00 грн. * 9,9% = 61,88 грн.
Прожитковий мінімум у травні 2009 року становить 669,00 грн.;
сума, яка підлягає індексації 625,00 грн.;
період затримки грошових виплат червень 2009 року - березень 2010 року;
індекс споживчих цін за період з червня 2009 року по березень 2010 року : 1,011 * 0,999 * 0,998 * 1,008 * 1,009 * 1,011 * 1,018 * 1,019 * 1,009 * 100 = 109,35%;
величина приросту індексу споживчих цін - 9,35%;
625,00 грн. * 9,35% = 58,44 грн.
Прожитковий мінімум у червні 2009 року становить 669,00 грн.;
сума, яка підлягає індексації 625,00 грн.;
період затримки грошових виплат липень 2009 року - березень 2010 року;
індекс споживчих цін за період з липня 2009 року по березень 2010 року : 0,999 * 0,998 * 1,008 * 1,009 * 1,011 * 1,018 * 1,019 * 1,009 * 100 = 108,16%;
величина приросту індексу споживчих цін - 8,16%;
625,00 грн. * 8,16% = 51,00 грн.
65,88 грн. + 61,88 грн. + 58,44 грн. + 51,00 грн. = 237,20 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу, з урахуванням індексу інфляції в сумі 237,20 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 4800,00 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_1 внаслідок невиплати заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку була завдана моральна шкода, яка полягала у постійній нервовій напрузі та хвилюванні щодо можливості стягнення з відповідача вищевказаних коштів .
При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 в сумі 4800,00 грн. значно завищений ним і з ТОВ «НВО «Київгазприлад» на його користь підлягає стягненню сума 500,00 грн.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач частково довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та ст. 81 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору - 53,58 грн. за відшкодування матеріальної шкоди, 17,00 грн. за відшкодування моральної шкоди та 120,00 грн. - сума витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 27, 28, 29, 30, 57-60, 84, 88, 169, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого об'єднання «Київгазприлад» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини доходів, з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Київгазприлад», код ЄДРПОУ 35909307, місцезнаходження якого за адресою : 03134 м. Київ, вул. Миколая Трублаїни, 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку з з 01.08.2009 року по 13.04.2010 року в сумі 5121,06 грн., компенсацію втрати частини доходів, з урахуванням індексу інфляції в сумі 237,20 грн., моральну шкоду в сумі 500,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Київгазприлад», код ЄДРПОУ 35909307, місцезнаходження якого за адресою : 03134 м. Київ, вул. Миколая Трублаїни, 2, на користь держави суми судового збору - 53,58 грн. за відшкодування матеріальної шкоди, 17,00 грн. за відшкодування моральної шкоди та 120,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя