Справа № 2-675/10
14 вересня 2010 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А., Царіциній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання перенести вигрібну яму,
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про зобов'язання перенести вигрібну яму.
Свої вимоги мотивує тим, що є власником будинку АДРЕСА_1. У 2008 році її льох та частина городу було затоплено нечистотами з переповненої вигрібної ями її сусіда ОСОБА_2, власника будинку АДРЕСА_2. Будівля льоху знаходиться близько двох метрів від паркану і за рахунок нахилу в її бік, рідина з переповненої вигрібної ями відповідача просочується і тим самим створює великі незручності. Вона не може використовувати льох за призначенням.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала. Пояснила суду, що на даний час вода не потрапляє в льох поки у ОСОБА_2 не починають користуватися водою. Періодично в цій частині проживають квартиранти і тоді з вигрібної ями рідина ллється на її ділянку.
Відповідач та представник відповідача позов не визнали. Пояснили суду, що відповідач не має наміру переносити вигрібну яму, оскільки коштів на це відсутні. Крім того, вигрібна яма постійно чиститься. У 2009 році чистилась близько 5 разів. Побудова вона ще в 1975 році попереднім власником будинку. У яму тече вода лише з раковини і з ванної кімнати. Вбиральня знаходиться в іншому приміщенні і з неї в яму нічого не потрапляє. Комісію, яка хотіла обстежити яму перед судовим засідання, позивач не пустила. Також зазначила, що всі сусідні ділянки мають нахил, а ділянка ОСОБА_1 знаходиться в низині, тому вода стікає на її ділянку від всіх сусідів в результаті природних явищ.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1.
Відповідач є власником ? частини будинку АДРЕСА_2.
Зазначені будинки сторін знаходяться на суміжних земельних ділянках.
У судовому засіданні відповідач та його представник визнали, що поряд з земельною ділянкою позивача розташована вигрібна яма розміром приблизно 2 х 2,5 метри глибиною близько 2,5 метрів.
З наданого суду акту № 132 від 11 грудня 2008 року складеного комісією Органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону Совки» вбачається, що рівень землі, на якому розташована вигрібна яма ОСОБА_2 вище на 2 метри подвір'я ОСОБА_1 та знаходиться на відстані 1 метра від паркана. На час обстеження вигрібна яма переповнена і нечистоти витікають у бік льоху, сараю та в город ОСОБА_1 (а.с. 8, 9).
Аналогічне зазначено і в акті № 19 від 17 грудня 2008 року, складеному ВСП «Приватний» (а.с. 21).
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надала суду акт обстеження технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій садиби житлового будинку АДРЕСА_3 від 26 березня 2009 року Будівельної лабораторії Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (а.с. 12).
Згідно висновку спеціаліста причиною затоплення погреба позивача є проникнення фекальних вод з вигрібної ями присадибної ділянки АДРЕСА_2. Затоплення погреба може негативно позначитися на несучій здатності сараю, а також житлового будинку АДРЕСА_3.
За висновком спеціаліста у відповідності з (додатком № 8.1 Державних будівельних норм 360-92 «Містобудування». Планування і забудова міських і сільських поселень») вигрібні ями повинні забезпечувати герметичність стін і дна для попередження фільтрації фекальних вод в ґрунт. Відстань від вигрібної ями до фундаментів споруд повинна бути 3 метри. Відстань від вигрібної ями до фундаментів огорож - 1,5 метри.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що на її прохання відповідач не реагує, тому вона змушена була звертатися в різні інстанції за допомогою у вирішенні цього питання. На підтвердження цього надала копії відповідей з Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, де їй рекомендовано за захистом порушеного права звернутися в суд.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач надала суду переконливі докази порушення її права власності з боку відповідача та, що її майну існує загроза, а тому позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 08 гривень 50 копійок судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись статтями 391, 1163, п. 1 ч. 1 ст. 1164 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 в строк один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили перенести вигрібну яму, розташовану на його земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, на відстань не менше 3 метрів до фундаменту споруд та не менше 1,5 метра від фундаменту огорожі, розташованих на земельній ділянці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 08 гривень 50 копійок судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: