Справа №2 - 2718 -1/10
21 вересня 2010 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Литвинової І.В.,
при секретарі - Гура І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 01.08.2002р. сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль. Вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно проведеної експертизи становить 9535 грн. 37 коп. Таким чином, позивач вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому завдано матеріальних збитків в розмірі 9535 грн. 37 коп. та спричинена моральна шкода в розмірі 20000 грн., які він просить стягнути з відповідача.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність, оскільки протягом восьми років позивач будь-яких вимог до нього не заявляв, в добровільному порядку він ніколи не обіцяв позивачу відшкодувати шкоду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 серпня 2002 року о 18.00. на перехресті вул. Січневого повстання та Старонаводницькій в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген-гольф", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "Міцубісі-Галан", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ст.166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, спірні правовідносини виникли в 2002 році, а з позовом до суду позивач звернувся 12.07.2010р. Під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, відповідно до ст.ст.256,257 ЦК України.
Позивач в судовому засіданні не навів переконливих доводів щодо поважності причин пропуску позовної давності, клопотання про поновлення строку позовної давності з наведенням причин її пропуску не подавав.
Згідно до ч.3,4 ст.267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин, це є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 256,257,261,267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий