№ 2-6429/10
21 вересня 2010 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу «Теремки-1» про визнання рішення та протоколу зборів незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
В вересні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Теремки-1» про визнання рішення та протоколу зборів незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказана позовна заява підлягає поверненню позивачам з наступних підстав.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ст. 119 ЦПК України.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі звернулися до суду за захистом права, передбаченого Законом України «Про власність» та Законом України «Про кооперацію».
Ухвалою суду від 13 вересня 2010 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху суд виходив з того, що згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з наведеного, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
В порушення вимог передбачених п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачі в позовній заяві не зазначили докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
На виконання ухвали суду від 13 вересня 2010 року про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 надіслав на адресу суду клопотання щодо усунення недоліків.
Посилаючись на Закон України «Про кооперацію», вказав, що позивачі є членами Гаражно-будівельного кооперативу «Теремки-1».
Згідно ст. 10 Закону «Про кооперацію» право позивачів може бути підтверджено посвідченням про членство.
ЦПК не вимагає надання доказів разом з позовною заявою. Але, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України обов'язок позивачів зазначити в позовній заяві докази на підтвердження свого права.
В зв'язку з тим, що в порушення вимог, передбачених п. 6 ч. 2 ст.119 ЦПК України, позивачі в позовній заяві не зазначили докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, суд дійшов висновку, що вони не усунули недоліки, зазначені в ухвалі суду від 13 вересня 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога зазначення в позовній заяві доказів, що підтверджують кожну обставину порушення права позивачів відповідачем, наявність підстав для звільнення від доказування з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
На підставі викладеного, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачам.
Керуючись ст.ст. 121, 122 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Гаражно-будівельного кооперативу «Теремки-1» про визнання рішення та протоколу зборів незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 - денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя