Справа № 22ц-4513/2010 Головуючий у 1-й інстанції КОВАЛЬОВА Т.Г.
Категорія -цивільна Доповідач - ДЕМЧЕНКО Л.М.
13 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: БОЙКО О.В.,
суддів: ДЕМЧЕНКО Л.М., ЛАЗОРЕНКА М.І.,
при секретарі:
з участю: Костюк Ю.Г.,
Позивачки ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_5 до Ніжинської міської ради про оголошення особи померлою та визнання права власності на спадкове майно, -
В червні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2010 року позовна заява ОСОБА_5 залишена без руху та надано позивачці строк до 22 червня 2010 року усунути вказані в ухвалі недоліки.
В зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 11 червня 2010 року ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року позовну заяву ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто їй.
Не погоджуючись з даною ухвалою позивачка подала апеляційну скаргу в якій скасувати ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року, а матеріали справи направити до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що граматичні неточності могли бути з'ясовані і усунені під час попереднього розгляду справи.
Також апелянт зазначає, що посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування”, судом першої інстанції не взята до уваги постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року „Про захист Конституції України при здійсненні правосуддя”, відповідно до якої суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку, а тому, на думку апелянта, для вирішення всіх питань, пов'язаних з розглядом позовної заяви законодавцем передбачений попередній судовий розгляд справи, в процесі якого уточнюються всі обставини і питання які виникають у судді, уточнюються всі деталі позовних вимог та докази, на які посилається позивач.
Крім того, апелянт вказує, що копію ухвали про залишення її позовної заяви без руху, вона отримала вже після спливу строку, визначеного в ухвалі для виконання недоліків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви, виходячи з таких підстав.
Підставами для залишення позовної заяви ОСОБА_5 без руху, як зазначено в ухвалі судді від 11 червня 2010 року, є те, що скарга не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки не викладені обставини оголошення померлим саме ОСОБА_6, так як до заяви додана архівна довідка з актового запису про народження ОСОБА_7 і відповідно до свідоцтва про право на спадщину ј частина будинку належить також ОСОБА_7 і суд зазначає, що зазначені документи викладені українською мовою і не містять суперечностей відносно запису прізвища, ім'я, по-батькові особи, а наданою довідкою вуличного комітету підтверджується факт того, що ОСОБА_6 ніколи не був зареєстрованим та не мешкав за адресою - АДРЕСА_1 тобто всупереч ст. 46 ЦК України в позові не зазначені дані про особу, яку позивачка просить оголосити померлою, та відомості про місце її постійного проживання. Крім того, як зазначив суддя, відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають і вказує, що позивачем не обґрунтовані вимоги про визнання судом права власності за нею на ј частину будинку у разі оголошення особи померлою і які є підстави для відмови нотаріусом у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом за наявності правовстановлюючого документу на будинок.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк ОСОБА_5 не виконала вимоги, викладені в ухвалі судді від 11 червня 2010 року.
Проте з таким висновком судді апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цих Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції” від 12 червня 2009 року № 2 заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
Питання, зазначені суддею в ухвалі від 27 липня 2010 року згідно з положеннями ч. 6 ст. 130 ЦПК України, суддя мав можливість з'ясувати при підготовці справи до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Мотиви, за яких судом визнано позовну заяву неподаною, не можуть бути визнані законними, оскільки подання доказів при пред'явленні позову за ст. 119 ЦПК України не вимагається, подання доказів здійснюється стороною з урахуванням положення ст. 131 ЦПК України. Крім того, вказані мотиви є передчасним висловлюванням думки щодо оцінки доказів, а не мотивами, за яких є підстави для залишення позову без розгляду.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_5 копії ухвали про залишення її позовної заяви без руху.
Апеляційний суд при вирішенні даної справи враховує, що ОСОБА_5, скористалась наданим їй правом звернення до суду за захистом свого права і вправі розраховувати на належний захист її права судом.
За таких обставин, ухвала судді не може бути визнана законною і обґрунтованою, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України судом порушено процесуальний закон, вона підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року - скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: