Справа № 11-596/2010 р. Головуючий у І інстанції Смаль І.А.
Категорія - ст. 191 ч. 4 КК України Доповідач Миронцов В.М.
20 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого судді Миронцова В.М.
суддів - Акуленко С.О., Салая Г.А.
при секретарі - Мехед Т.О.
з участю прокурора - Артеменко О.С.
адвоката ОСОБА_1
представника
цивільного позивача ОСОБА_2
засудженої - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцію прокурора Сосницького району на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 06 липня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Городище, Менського району, жителька АДРЕСА_1 українка, громадянка України, вдова, освіта вища, бухгалтер ТОВ «Агросвіт» м. Мена, раніше судима: 04.02.2009 року Борзнянським райсудом за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки,
засуджена за ч. 2 ст.191 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на два роки шість місяців ;
за ч. 4 ст.191КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки;
за ч. 1 ст. 366 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на один рік;
за ч. 2 ст. 366 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на один рік шість місяців.
У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, враховуючи вирок Борзнянського районного суду від 04.02.2009 року, яким ОСОБА_3 засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки, шляхом поглинання покарання менш суворого більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком терміном три роки.
Згідно ст.76 КК України ОСОБА_3 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» кошти у сумі 140 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави кошти в сумі 2 106, 50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Як встановив суд , ОСОБА_3 згідно з наказом виконуючого обов'язки начальника Чернігівського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" №218-0 від 06.10.2003 року була призначена та почала працювати на посаді керуючої філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України", яке розташоване в Чернігівській області, м. Мена, вул. Корольова, буд. 6-а. Відповідно до Положення про філію-Менське відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 28.11.2003 року та посадової інструкції керуючої філією-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 18.11.2004 року, ОСОБА_3 була наділена організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто являлась службовою особою.
19 червня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3, в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянин ОСОБА_4 у філію банку для отримання кредиту не звертався, кредитний комітет філії з цього приводу не збирався та рішення про видачу кредиту не приймав, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_5 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім'я громадянина ОСОБА_4 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 40 000 гривень. 19 червня 2007 року бухгалтер ОСОБА_5, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №3 від 19.06.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділенням, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №3 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №3 від 19.06.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 40 000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 19.06.2007 року, діючи всупереч інтересам служби, незаконно заволоділа грошовими коштами ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 40 000 гривень.
31 серпня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3 в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянка ОСОБА_6 у філію банку для отримання чергового траншу кредиту по відкритій кредитній лінії не зверталася, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_7 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім"я громадянки ОСОБА_6 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 60 000 гривень. 31 серпня 2007 року бухгалтер ОСОБА_7, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №8 від 31.08.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи повторно, всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №8 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №8 від 31.08.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 60 000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
31 серпня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3, в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2 посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянин ОСОБА_8 у філію банку для отримання кредиту не звертався, кредитний комітет філії з цього приводу не збирався та рішення про видачу кредиту не приймав, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_7 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім'я громадянина ОСОБА_8 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 100 000 гривень. 31 серпня 2007 року бухгалтер ОСОБА_7, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №9 від 31.08.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №9 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №9 від 31.08.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 100 000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 31.08.2007 року, діючи повторно, всупереч інтересам служби, незаконно заволоділа грошовими коштами ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 60 000 гривень та 100 000 гривень, які використала на власний розсуд. Грошові кошти у сумі 60 0000 та
100 000 гривень у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що вказує на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, та на службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
Не погоджуючись з вироком, прокурор Сосницького району подав апеляцію, в якій вказав на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, як явно несправедливе внаслідок м'якості. Зокрема суд, звільняючи ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин. ОСОБА_3 скоїла 4 злочини, один з яких тяжкий, 2 - середньої тяжкості, 1 - невеликої тяжкості, чим завдала збитків державному банку у сумі 200 тис. грн.. Також зазначає, що поза увагою суду залишена наявність у діях ОСОБА_3 обтяжуючих обставин, а саме скоєння злочину повторно та тяжкі наслідки, завдані злочинами. Вважає, що суд безпідставно врахував як обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та допомога судовому слідству. Вказує, що суд в характеристиці особи підсудної визнав її такою, що стала на шлях виправлення, тому що має постійне місце роботи, хоча в дійсності це не свідчить про її виправлення. Просить вирок скасувати та призначити більш суворе покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок скасувати та постановити новий вирок, засуджену та її захисника, які заперечували проти апеляції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляції та провівши по справі часткове судове слідство, колегія суддів ,-
ОСОБА_3 згідно з наказом виконуючого обов'язки начальника Чернігівського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" №218-0 від 06.10.2003 року була призначена та почала працювати на посаді керуючої філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України", яке розташоване в Чернігівській області, м. Мена, вул. Корольова, буд. 6-а. Відповідно до Положення про філію-Менське відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 28.11.2003 року та посадової інструкції керуючої філією-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 18.11.2004 року, ОСОБА_3 була наділена організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто являлась службовою особою.
19 червня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3, в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянин ОСОБА_4 у філію банку для отримання кредиту не звертався, кредитний комітет філії з цього приводу не збирався та рішення про видачу кредиту не приймав, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_5 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім'я громадянина ОСОБА_4 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 40 000 гривень. 19 червня 2007 року бухгалтер ОСОБА_5, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №3 від 19.06.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділенням, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №3 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №3 від 19.06.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 40 000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 19.06.2007 року, діючи всупереч інтересам служби, незаконно заволоділа грошовими коштами ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 40 000 гривень.
31 серпня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3. в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянка ОСОБА_6 у філію банку для отримання чергового траншу кредиту по відкритій кредитній лінії не зверталася, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_7 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім"я громадянки ОСОБА_6 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 60 000 гривень. 31 серпня 2007 року бухгалтер ОСОБА_7, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №8 від 31.08.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи повторно, всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №8 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №8 від 31.08.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 60 000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
31 серпня 2007 року керуюча філії-Менського відділення №3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_3, в приміщенні вказаного банку, всупереч інтересам служби, умисно порушила вимоги п.8.4. вказаного Положення та п.2 посадової інструкції керуючої відділення і, будучи обізнаною у процедурі надання фізичним особам кредитів, знаючи, що громадянин ОСОБА_8 у філію банку для отримання кредиту не звертався, кредитний комітет філії з цього приводу не збирався та рішення про видачу кредиту не приймав, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами банку, дала вказівку бухгалтеру філії-Менського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_7 виписати три примірники видаткового касового ордеру на ім'я громадянина ОСОБА_8 для видачі з каси філії банку кредиту у сумі 100 000 гривень. 31 серпня 2007 року бухгалтер ОСОБА_7, перебуваючи на своєму робочому місці у філії-Менському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», не будучи обізнаною в неправдивості відомостей, які їй надала ОСОБА_3, за вказівкою останньої внесла у офіційний документ - видатковий касовий ордер №9 від 31.08.2007 року, неправдиву інформацію щодо одержувача кредиту. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.8.4. вказаного Положення та п.2. посадової інструкції керуючої відділення, у цей же день отримала в бухгалтерії філії та підписала три примірники ордеру №9 як керуюча філії. Того ж дня, ОСОБА_3 на підставі завідомо неправдивого ордеру №9 від 31.08.2007 року особисто незаконно отримала з каси філії-Менського відділення № 3061 ВАТ "Державний ощадний банк України" грошові кошти у сумі 100000 гривень та розпорядилася ними на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 31.08.2007 року, діючи повторно, всупереч інтересам служби, незаконно заволоділа грошовими коштами ВАТ "Державний ощадний банк України" на суму 60000 гривень та 100000 гривень, які використала на власний розсуд. Грошові кошти у сумі 60 000
та 100000 гривень у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що вказує на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, та на службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
Провівши у справі часткове судове слідство, колегія суддів встановила, що доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.4 ст.191, ч1. ст 366 та ч.2 ст.366 КК України, при обставинах, наведених у вироку Сосницького районного суду Чернігівської області ніким не оскаржено і підтверджується наведеними у вироку доводами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання засудженій, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону та призначив ОСОБА_3 надмірно м'яке покарання, яке не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому, викладені в апеляції прокурора доводи з цього приводу заслуговують на увагу.
Згідно ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Обираючи засудженій покарання суд врахував суспільну небезпечність скоєних діянь, одне з яких відносяться до категорії тяжких ( ч.4 ст. 191 КК України) особу винної, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме, щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків, допомога слідству у встановленні істини по справі, оскільки в ході досудового слідства підсудна детально розповіла про обставини скоєних злочинів, наявність на утриманні дитини-інваліда 3 групи, яка навчається і працює та позитивні характеристики за місцем роботи та мешкання.
Разом з цим, поза увагою суду залишено те, що діями ОСОБА_3 державі завдано шкоду у великих розмірах, те що остання вже притягувалась за скоєння аналогічних злочинів, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність скоєних діянь, наявність в її діях обтяжуючих обставин - скоєння злочину повторно.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що призначення покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст. 75 КК України є необґрунтованим, явно несправедливим внаслідок м'якості та таким, що не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину. Тому вирок суду в частині призначеного їй покарання, підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, за попереднім вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04.02.2009 року , ОСОБА_3 була засуджена за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ст. 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.
Суд першої інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, призначив покарання ОСОБА_3, зарахувавши частково покарання за попереднім вироком.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд має призначити йому остаточне покарання за правилами ч.ч. 1 - 3 ст. 70 КК України, а тому на думку колегії суддів вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04.02.2009 року, щодо ОСОБА_3, підлягає самостійному виконанню.
Керуючись ст.ст. 323, 324 378 КПК України, колегія суддів -
Апеляцію прокурора Сосницького району задовольнити.
Вирок Сосницького районного суду від 06 липня 2010 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.
Визнати обставинами, що обтяжують покарання засудженій ОСОБА_3 - скоєння злочину повторно.
Визнати ОСОБА_3 винною за ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 366 КК України та призначити їй покарання:
за ч. 2 ст. 191 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки ;
за ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, по'вязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки;
за ч. 1 ст. 366 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки;
за ч. 2 ст. 366 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки.
Керуючись ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 - 5 років позбавлення волі з з позбавленням права обіймати посади, по'вязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки;
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04.02.2009 року підлягає самостійному виконанню.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили залишити ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд.
В решті вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 06 липня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд Чернігівської області протягом одного місяця з часу його проголошення.
Миронцов В.М. Акуленко С.О. Салай Г.А.