17 вересня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді: Романенко В.А.
при секретарі: Макаренко І.І.
за участю прокурора Пономар В.О.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого в ОВС СВ прокуратури Черкаської області радника юстиції Возного Ю.В., погодженого з заступником прокурора Черкаської області про обрання міри запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого : АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Досудовим слідством встановлено, що громадянин ОСОБА_4, вступивши у змову із ОСОБА_3, переслідуючи намір заволодіти земельними ділянками в Лисянському районі Черкаської області шляхом оформлення їх у приватну власність через громадян Миронівського району та м. Миронівна Київської області, залучивши до вказаного протиправного діяння направленого на заволодіння земельними ділянками громадянина ОСОБА_5, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету придбання права на земельні ділянки в межах Писарівської сільської ради Лисянського району, ввівши в оману громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, всього 14 громадян від яких шахрайським шляхом отримали нотаріальні довіреності на право купувати, розпоряджатися від їх імені будь-якими земельними ділянками, що знаходяться на території України, приховавши від них відомості щодо їх права на отримання безкоштовно у власність земельні ділянки, виступаючи від їх імені всіх 14 громадян під час підготовки матеріалів попереднього погодження землевпорядної документації, розробки проекту землеустрою і його затвердження, 12.04.2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали всі 14 державних актів на право власності на землю загальною площею 28.00 га на загальну суму 405679,42 грн., в адміністративних межах Писарівської сільської ради Лисянського району Київської області для ведення особистого селянського господарства та які 28.04.2010 року продали громадянці ОСОБА_9, жительці м. Києва та її рідним.
07.09.2010 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
10.09.2010 року строк затримання ОСОБА_3 продовжений Соснівським районним судом м. Черкаси до 10 діб - до 17 вересня 2010 року.
14.09.2010 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, які підтримали подання, допитавши ОСОБА_3, який в пред'явленому обвинуваченні не визнає себе винним, та просить суд застосувати до нього міру запобіжного заходу у вигляді підписці про невиїзд, думку адвоката, який заперечував проти задоволення даного подання, посилаючись на те, що ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дружину, матір, суд приходить до наступного.
Пленумом ВС України № 2 від 28 березня 2008 року «Про деякі питання застосовування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» передбачено, при розгляді подання про тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина суддя перевіряє, чи відображено в ньому всі необхідні дані для їх розгляду, чи підписане воно повноважною службовою особою і чи погоджене воно у визначених законом випадках з прокурором, вивчає матеріали оперативно-розшукової, контр розвідувальної або кримінальної справи, за необхідне вислуховує суб'єкта внесення подання і виносить умотивовану постанову про задоволення подання або відмову в такому задоволенні. Суди мають додержувати вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 14 КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна, його суспільну небезпечність, з достатньою вірогідністю дозволяє спрогнозувати можливу негативну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 і обумовлюють необхідність його ізоляції, так як перебуваючи на підписці про невиїзд він може ухилитися від слідства та суду, вчинити тиск на свідків, інших учасників по кримінальній справі, знищити або підробити документи тим самим перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення подання оскільки більш м'який запобіжний захід може не забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України, ст. 29 Конституції України, Пленумом ВС України № 2 від 28 березня 2008 року «Про деякі питання застосовування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» суд -
Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО № 30 УДДУ ПВП в Черкаський області строком на два місяці.
Виконання постанови доручити начальнику СІЗО № 30 м. Черкаси.
Копії постанови направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області для нагляду за станом розслідування даної кримінальної справи.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду на протязі трьох діб.
Суддя :_______________________________________________________В.А. Романенко
Постанова мені оголошена, порядок та строки її оскарження роз'яснені:
"_____"______________2010 року _________________ОСОБА_3