2 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Дідик А.Б.
з участю: ОСОБА_1, його представника, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2056 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулась у суд із зазначеним позовом в якому вказала, що 15.07.1995 року між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано 24.09.2007 року; 26.05.2006 року мати ОСОБА_1 ОСОБА_3 подарувала йому квартиру АДРЕСА_1, але 30.08.2007 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 договір про розірвання договору дарування зазначеної квартири, 28.11.2002 року між позивачем та Хмельницьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву була укладена угода про надання кредиту на пільгових умовах для будівництва квартири та укладений договір про дольову участь в будівництві житла - квартири АДРЕСА_2 , 17.08.2005 року управлінням ЖКГ м. Хмельницького на ім'я позивача було видано свідоцтво про право власності на зазначену квартиру 64, в якій на даний час проживають позивач та її донька, а відповідач ОСОБА_1 в неї ніколи не всилявся, проте в даний час оспорює право приватної власності позивача на неї, про що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду наявний його позов до ОСОБА_2 Разом з тим, ОСОБА_1 весь час проживав і проживає дотепер в квартирі АДРЕСА_3, після укладення договору про розірвання договору дарування квартири продовжує сплачувати комунальні платежі за неї, нікуди не виїжджав, отримує кореспонденцію за цією адресою і користується медичною допомогою, його мама в цій квартирі ніколи не проживала, мешкає в належній їй приватній квартирі м. Нововолинськ Волинської області. Вважаючи укладений між відповідачами договір розірвання договору дарування фіктивним, просять визнати його недійсним, оскільки ним відповідачем ОСОБА_1 штучно погіршив свої житлові умови, аби претендувати на квартиру належну позивачу.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16
Головуючий у першій інстанції -Сарбей В.Л. Справа № 22ц-2056
Доповідач - Власенко О.В Категорія № 21
жовтня 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ОСОБА_2
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.
У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановлено, що 15.07.1995 року позивачка ОСОБА_2 зареєструвала шлюб відповідачем по справі - ОСОБА_1, який було розірвано 24.09.2007 року.
26.05.2006 року ОСОБА_3 - мати ОСОБА_1, подарувала йому квартиру АДРЕСА_5 (а.с.15).
30.08.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про розірвання договору дарування квартири АДРЕСА_5 (а.с.52).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_1 та його матір'ю ОСОБА_3 було укладено фіктивний договір про розірвання договору дарування квартири АДРЕСА_4, оскільки його було укладено без наміру фактичної передачі правомочностей власника.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
У відповідності із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Абзацом 5 п. 5 Постанови Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року ”Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачка ОСОБА_2 не надала суду належних доказів про порушення її прав та законних інтересів вчиненням оспорюваного правочину, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а тому ухвалене ним заочне рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні її позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко