печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27201/23-к
17 липня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національного поліції України ОСОБА_5 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023000000000657, -
На розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023000000000657.
Захисником підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Обґрунтовуючи заяву про відвід, захисник зазначив, що слідчий ГСУ НП України ОСОБА_5 , зловживаючи своїми процесуальними правами, вчетверте звертається до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023000000000657. На думку захисника, слідчий міг отримати від судді ОСОБА_4 «неформальну згоду» щодо потрібного слідчому результату розгляду його клопотання, у зв'язку з чим захисник вважає наявними сумніви в неупередженості слідчого судді.
В судовому засіданні з розгляду заяви про відвід захисник ОСОБА_3 підтримав заявлений відвід, просив задовольнити. Зазначив, що 30.06.2023 о 10-17 год. отримав телефонний дзвінок від слідчого з вимогою прибути на 12-00 год. на розгляд означеного клопотання. Таке повідомлення щодо розгляду справи не відповідає вимогам ст. 135 КПК України. Слідчий ОСОБА_5 вже тричі звертався до слідчих суддів з аналогічним клопотанням, зокрема це судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , проте відразу писав заяви про повернення клопотань. Крім того, при очікуванні розгляду іншої своєї справи у приміщенні суду, яка розглядалась суддею ОСОБА_4 , захисник був свідком як секретар судді ОСОБА_4 в коридорі суду запитувала у прокурора, що також з'явився на розгляд, який результат розгляду потрібен прокурору, що свідчить про теплі відносини судді ОСОБА_4 зі стороною обвинувачення. В сукупності всі наведені обставини викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, якому заявлено відвід, захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , слідчий, прокурор, про місце, дату та час його розгляду були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, причини неприбуття не повідомили, заяв про відкладення розгляду судді не направили.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання також не прибув.
Захисник ОСОБА_3 вважав можливим розглянути заяву про відвід без участі осіб, що не з'явилися.
Суддею визнано можливим розглянути заяву у відсутність осіб, що не з'явились, на підставі наявних матеріалів.
Вислухавши позицію захисника, вивчивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України зазначають підстави відводу щодо слідчого судді. Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», в якому зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XI чергового з'їзду суддів України від 22.02.2013, суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Заявлений захисником відвід не містить об'єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , ставлять під сумнів можливість винесення ним об'єктивного рішення під час розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023000000000657.
З огляду на викладене підстави для відводу слідчого судді відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75,76, 81, 309 КПК України,-
Заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національного поліції України ОСОБА_5 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023000000000657- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1