Справа № 2-2853/10
(заочне)
27 серпня 2010 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого - суддя Скляренко С.О.
при секретарі - Малаховій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про стягнення грошового забезпечення,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Харківського обласного військового комісаріату про стягнення грошового забезпечення, в якій вказує, що з 2005 року і по теперішній час він проходить військову службу у 118 військовому представництві Міністерства оборони України на посаді помічника провідного інженера. Це представництво є представництвом юридичної особи - Управління військових представництв Міністерства оборони України. За організаційно-штатною структурою 118 військове представництво Міністерства оборони України є окремою військовою установою, начальник якої наділений певними повноваженнями. У структурі 118 військового представництва Міністерства оборони України відсутній відділ фінансового забезпечення. За розпорядженням начальника Генерального Штабу Збройних Сил України 118 військове представництво Міністерства оборони України встановлено на грошове забезпечення Харківського обласного військового комісаріату. Правовідносини між 118 військовим представництвом ґрунтуються на підставі Інструкції про тимчасовий порядок фінансового планування, фінансування, витрачання та використання коштів за кошторисом Міністерства оборони України від 20.06.2000р., викладену в Збірнику вказівок № 9 Головного фінансового управління Міністерства оборони України. На начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України покладено обов'язок встановлювати вид та розмір передбачених видів грошового забезпечення підпорядкованими йому військовослужбовцями, а на відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату - проводити нарахування та виплату на підставі зазначених наказів начальника 118 військового представництва Міністерства оборони України. На підставі його рапорту від 25.02.2008р. вх. № 137 начальником 118 військового представництва Міністерства оборони України видано наказ від 27.02.2008р. № 18, яким передбачено надати йому у розмірі місячного грошового забезпечення матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. Для нарахування та виплати зазначеного додаткового виду грошового забезпечення витяг з відповідного наказу був направлений у відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату, де перебувають на грошовому забезпеченні військовослужбовці 118 військового представництва Міністерства оборони України. Працівники відповідного органу здійснили нарахування даного виду матеріальної допомоги, але виплату не провели. Сума нарахованої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008р. складає 2475 грн. 75 коп., яка до теперішнього часу не виплачена, що підтверджується довідкою з Харківського обласного військового комісаріату від 28.01.2010 року № 46/фін-2. На підставі його рапорту від 11.08.2008р. вх. № 515 начальником 118 військового представництва Міністерства оборони України видано наказ від 13.08.2008р. № 83, пунктом 2 якого передбачено виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2008 року для нарахування та виплати зазначеного додаткового виду грошового забезпечення витяг з відповідного наказу був направлений у відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату. Працівники відповідного органу здійснили нарахування даного виду грошової допомоги, але виплату не провели. Сума нарахованої грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2475 грн.75 коп., яка до теперішнього часу не виплачена, що підтверджується довідкою з Харківського обласного військового комісаріату від 28.01.2010р. № 46/фін-2. На сьогоднішній день зазначені накази є діючими. Витяги з зазначених наказів знаходяться на виконанні у відділі фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 2475 грн. 75 коп., а також стягнути грошову допомогу для оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2475 грн. 75 коп.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, в яких вказує, що дійсно, відповідно до наказів начальника 118 ВП від 27.02.2008 року № 18 та від 13.08.2008 року № 83 передбачена виплата позивачу в розмірі його місячного грошового забезпечення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та грошової допомоги на оздоровлення, через його вибуття у чергову відпустку за 2008 рік та витяги з цих наказів відповідним чином отримані в облвійськкоматі. Але виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік не здійснена через відсутність від вищестоящих фінансових органів Міноборони України фінансування на зазначені потреби, через що ХОВК вважає свою бездіяльність правомірною та такою, що відповідає законодавству в сфері виплати військовослужбовцям грошового забезпечення. Згідно п.п. 3 п. 5 Постанови КМ України від 7.11.2007р. № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім строкової військової служби) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Аналізуючи п.п. 3 п. 5 Постанови КМ від 7.11.2007р. № 1294 в частині надання права керівникам державних органів у межах асигнувань, що видаляються на їх утримання, надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Ці виплати:
1) залежать від волі і волевиявлення відповідного керівника;
2) залежать від асигнувань, тобто виплачується в межах асигнувань і у разі наявності коштів на ці потреби;
3) матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, навіть не передбачена Законом „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" чи іншими Законами, що дає нам право стверджувати, що не існує колізії між Законом і Постановою уряду;
4) не являються обов'язковими виплатами, оскільки залежачи від волі і волевиявлення відповідного керівника, одночасно залежать ще й від наявності коштів саме на ці потреби.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, на виконання Постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. регулюється „Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за № 638/15329 та застосовується у Збройних Силах України з 01.01.2008р.
Щодо грошової допомоги для оздоровлення, - згідно п. 30.1. розділу XXX „Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення" Інструкції, особам офіцерського складу, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі їх місячного грошового забезпечення, а за п. 30.3 Інструкції - виплата грошової допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частині.
Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, необхідно зазначити, що, згідно п. 33.1. розділу ХХХІІІ „Правила виплати матеріальної допомоги" Інструкції, особам офіцерського складу, для вирішення соціально - побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, а за п.33.2. Інструкції - матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини.
П. 33.3. Інструкції передбачено, що розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Аналізуючи розділи XXX „Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення" та ХХХІІІ „Правила виплати матеріальної допомоги" Інструкції, - виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і грошової допомоги на оздоровлення :
- залежать від волі і волевиявлення відповідного командира військової частини;
- залежать від наявного фонду грошового забезпечення, тобто виплачується в межах асигнувань і у разі наявності коштів на ці потреби;
- не являються обов'язковими виплатами, оскільки, залежачи від волі і волевиявлення відповідного командира військової частині, одночасно залежать ще й від наявності фонду грошового забезпечення.
Аналізуючи Постанову уряду № 1294 від 07.11.2007 року і наказу Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260 по предмету спору,- ніяких колізій між цими нормативними актами не існує.
З огляду на викладене, бачимо, що згідно п.п. 3 п.5 Постанови КМ від 7.11.2007р. № 1294 і Інструкції, в частинах надання військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і грошової допомоги для оздоровлення:
1) залежать від волі і волевиявлення відповідного керівника - командира чи начальника;
2) залежать від асигнувань, тобто від наявного фонду грошового забезпечення і виплачується в межах асигнувань і у разі наявності коштів на ці потреби;
3) взагалі, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань не передбачена Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" чи іншими Законами України, що дає право стверджувати, що не існує колізії між: Законом і Постановою уряду та Постановою уряду і наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260;
4) не є обов'язковими виплатами, відносно обов'язковості виплати, оскільки залежачи від волі і волевиявлення відповідного керівника - командира чи начальника, одночасно залежать ще й від наявного фонду грошового забезпечення на ці потреби.
Отже, бездіяльність облвійськкомату щодо не проведення виплат позивачу суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік і грошової допомоги для оздоровлення є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству України у сфері виплати військовослужбовцям грошового забезпечення.
Також у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень в повному обсязі на 2008р. кредиторська заборгованість по виплаті грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 4951 грн. 50 коп. ОСОБА_1 не рахується.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно довідці Військового Представництва Міністерства Оборони від 14.04.2010 року № 113, капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в 118 військовому представництві Міністерства Оборони України м. Харкова. (а.с. 9)
118 військове представництво Міністерства оборони України встановлено на грошове забезпечення Харківського обласного військового комісаріату.
На підставі рапорту ОСОБА_1 від 25.02.2008р. вх. № 137 начальником 118 військового представництва Міністерства оборони України видано наказ від 27.02.2008р. № 18, яким передбачено надати йому у розмірі місячного грошового забезпечення матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. (а.с. 10-11)
Сума нарахованої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008р. складає 2475 грн. 75 коп., що підтверджується довідкою з Харківського обласного військового комісаріату від 28.01.2010 року № 46/фін-2. (а.с. 12)
На підставі рапорту ОСОБА_1 від 11.08.2008р. вх. № 515 начальником 118 військового представництва Міністерства оборони України видано наказ від 13.08.2008р. № 83, пунктом 2 якого передбачено виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2008 рік. (а.с. 13, 14)
Сума нарахованої грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2475 грн.75 коп., яка до теперішнього часу не виплачена, що підтверджується довідкою з Харківського обласного військового комісаріату від 28.01.2010р. № 46/фін-2. (а.с. 12)
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК та Закону України «Про міжнародне приватне право», провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Зазначеною нормою прямої дії Кабінет Міністрів України зобов'язано встановлювати розміри грошового забезпечення, а Міністра оборони України визначати порядок виплати грошового забезпечення для військовослужбовців, що і встановлено та визначено відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та наказом Міністра оборони України від 11.06.08 № 260 „Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу " грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 5-3) віщезазначеної Постанови керівникам державних органів надається право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до розділу XXX п.п. 30.1 наказу Міністра оборони України від 11.06.08 № 260 „Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.
В п. 30.3 відповідного наказу зазначено, що виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Відповідно до розділу XXXIII п.п. 33.1 наказу Міністра оборони України від 11.06.08 № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.п. 33.2 цього ж наказу матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Відповідно до п. 36.2 наказу Міністра оборони України від 05.03.01 № 75 «Про затвердження положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" (Наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 N 259,) матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира чальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Згідно довідці Харківського обласного військового комісаріату від 28.01.2010 року № 46/фін-2, дані матеріальні допомоги не виплачуються в зв'язку з недостатнім фінансуванням Харківського обласного військового комісаріату Департаментом фінансів Міністерства оборони України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6 статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа "Жовнер проти України" від 29.06.2004 року.
Відповідно до розділу І п.п. 1.10 наказу Міністра оборони України від 11.06.08 № 260 „Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідачем, в порушення ч. 1 ст. 60 ЦПК України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу на підставі наказів начальника 118 військового представництва грошового забезпечення - матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2008 рік.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідно до п. 47 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7 - 93 „Про державне мито” позивач звільнений від сплати держмита, а також звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення, з відповідача необхідно стягнути державне мито на користь держави у розмірі 51,00 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 124 Конституції України, ст..ст. 1,2,9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226, 294, 296 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про стягнення грошового забезпечення - задовольнити.
Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 2475 грн. 75 коп., а також грошову допомогу для оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2475 грн. 75 коп.
Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь держави судові витрати у розмірі 171грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяті днів з дня отримання його копії.
Суддя С.О. Скляренко