Справа №2-215/10
03 вересня 2010р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Проценко Л.Г.
при секретарі Сова Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, 3-я особа 2-а Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 Харківської міської ради, 2-ї Харківської державної нотаріальної контори 3-і особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового приміщення з надвірними будівлями, визнання незаконним заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, та усунення ОСОБА_1 від спадкування, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами, в якому зазначив, що будинок по АДРЕСА_1 належав в рівних долях по Ѕ частці його дружині ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Його дружина ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті він прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори. Але брат померлої, ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_3 забрали правовстановлюючі документи, приховавши факт, що він є спадкоємцем першої черги, звернулися до суду з позовом про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини і рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 14.08.2008р. зазначений позов був задоволений. Вважав це рішення незаконним і просив визнати за ним право власності на Ѕ частку будинку поАДРЕСА_1.
Позивач позов уточнив, просив встановити факт належності правовстановлюючого документу: свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 від 28.01.1989р. та визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями після смерті своєї дружини ОСОБА_6, зазначив що встановлений строк подавав відповідні документи до ХДНК.(довідку про смерть отримав у морзі, а свідоцтво отримав тільки в 2009р.) Зустрічний позов не визнав.
Представник позивача ОСОБА_7 уточнений позов підтримала, зустрічний позов не визнала та пояснила, що власниками по Ѕ частині будинку по АДРЕСА_1 є померла ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Шлюб не був розірваний і позивач є спадкоємцем 1-ї черги, бо звернувся в 6 місячний строк з заявою до ХДНК та була заведена спадкова справа, тобто прийняв спадщину, інших спадкоємців 1-ї черги немає. Прізвище померлої дружини в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р. зазначено як «ОСОБА_6.», а в свідоцтві про смерть «ОСОБА_6.», хоча це є одна і таж особа. На запити Жовтневого суду були надані відомості з 2-ї ХДНК що після смерті ОСОБА_6. заяв про прийняття спадщини не надходило у зв'язку з чим відповідачі по справі, як спадкоємці 2-ї черги звернулися до суду про подовження строку для прийняття спадщини. Рішення суду було скасовано апеляційною інстанцією з вказівкою що не було встановлено коло спадкоємців. Зустрічний позов, а також позови про подовження строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню бо відповідачі є спадкоємцями 2-ї черги та не можуть призиватися до спадкування бо є спадкоємець 1-ї черги.
Відповідач ОСОБА_2 первісний позов не визнав, вважав, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в частині ј, а не Ѕ спадкового майна та пояснив, що позивач будь якого відношення до особистої приватної власності ОСОБА_6 та пояснив, що його мати ОСОБА_3 зверталася до ХДНК про прийняття спадщини після смерті сестри, але їй було відмовлено в усній формі. ОСОБА_1 проживав у спірному будинку близько пів року, потім уходив та знову з'являвся.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про слухання справи у її відсутність, вважала що позов не підлягає задоволенню тому що ОСОБА_1 будь яких прав на Ѕ частину будинку не має, бо ця частка була отримана її сестрою ОСОБА_6 до одруження, в спадщину від батьків . ОСОБА_1 участі в будівництві, ремонті, обслуговуванні будинку не приймав і фактично з ОСОБА_6 не проживав ,спільного майна не мав. Зазначила, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в частині ј, а не Ѕ спадкового майна
Відповідач ОСОБА_4 проти первісного позову заперечував та пояснив, що є правонаступником після смерті свого батька, який помер не отримавши свідоцтва на право власності, хоча спадщину прийняв .
Подав зустрічний позов про визнання права власності на Ѕ частину житлового приміщення з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, визнання незаконним документу - заяви ОСОБА_1 від 16.05.2005р. про прийняття спадщини, та усунення ОСОБА_1 від спадкування.
Представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_9, проти первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав та пояснив , що позивач не підписував позовну заяву, а за нього це робила представник, заява складена на російській мові всупереч ст.7 ЦПК України, не доплачено судовий збір. Апеляційна інстанція скасовуючи рішення про подовження строку для прийняття спадщини помилилася, бо докази були зібрані незаконним шляхом. На запит Жовтневого суду з 2-ї ХДНК були надані відомості що після смерті ОСОБА_8 заяв про прийняття спадщини не надходило та спадкова справа не заводилася. Заява позивача в 2-й ХДНК про прийняття спадщини була оформлена з порушенням, т.я. у позивача не було свідоцтва про смерть, а документи з моргу не є підставою для оформлення заяви про прийняття спадщини. В заяві померлого ОСОБА_4 про прийняття спадщини є не застережені виправлення, також в заяві ОСОБА_1 прийняття спадщини також є не застережені виправлення в частині місяця народження ОСОБА_6 Батько відповідача ОСОБА_4 звертався до нотаріальної контори з рішенням суду подовження строку для прийняття спадщини, але йому було відмовлено в усній формі та не видано документі для оскарження. Хоча шлюб ОСОБА_1 не розірвано, але набуте ОСОБА_6 майно Ѕ частини будинку на підставі свідоцтва в порядку спадкування за заповітом до шлюбу є її особистим майном і не було сумісною власністю подружжя і ОСОБА_1 не має на нього будь якого права. ОСОБА_4 прийняв спадщину у порядку трансмісії, але правовстановлюючого документу не має.
Представник Харківської міської ради не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність.
Представник 2-ї ХДНК ОСОБА_10 у судовому засіданні вважала що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний - ні, т.я. ОСОБА_1 є спадкоємцем 1-ї черги, який звернувся в 6 місячний термін, та пояснила, що 28.03.2008р. було надано відповідь Жовтневому райсуду м.Харкова щодо відсутності заяв про прийняття спадщини, або про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_8 На запит Ленінського райсуду м.Харкова від 01.07.2009р. щодо заяв про прийняття спадщини, або про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_6 надана відповідь про заведення спадкової справи від 16.05.2005р. та інформацію про спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини. Тобто було надано відповіді на 2 запити суду щодо різних прізвищ спадкодавця, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_6. ОСОБА_4 звертався до ХДНК але йому було відмовлено у зв'язку з заявою ОСОБА_1 про звернення його до суду. Заява про прийняття спадщини не є правовстановлюючим документом.
Суд, вислухавши пояснення і доводи позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4 та його представника, 3-ю особу, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Свідок ОСОБА_11 судовому засіданні пояснила, що заява ОСОБА_4 від 24.09.2008р. (реєстр.1-900) про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_6 на підставі рішення суду про надання додаткового строку посвідчена у реєстрі нотаріальних дій за 2008р. і зареєстрована на підставі інструкції. Спадковій справі присвоюється тільки один номер, а спадкова справа була вже заведена. В книзі обліку реєстрації спадкових справ за 2008р. де реєструються всі заяви про прийняття чи відмову від спадщини зареєстровано за №1250. У заяві виправлено № спадкової справи за 2005р. Позивач 16.05.2005р. подав у 6 місячний строк заяву про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_6 Підпис ОСОБА_1 був посвідчений нотаріусом, а заява зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за №485. Будь яких виправлень в заяві не було. Заяву, яка не несе правових наслідків, можна прийняти і без свідоцтва про смерть, однак при видачі свідоцтва про право власності на спадкування нотаріус витребує всі необхідні документи. В рішенні суду від 2008р. вказано про подовження строку, але нічого не сказано про видачу свідоцтва і ОСОБА_4 будь яких додаткових документів не надавав. У зв'язку з тим, що у спадковій справі були данні про спадкоємців першої та другої черги, ОСОБА_1 15.05.2009р. подав заяву про невидачу свідоцтва та був спір між спадкоємцями свідоцтво не видавалося. У запитах суду було зазначено прізвище померлої як «ОСОБА_6», а не «ОСОБА_8», тому перевірка електронної бази не встановила спадкоємців і у відповідях 2-ї ХДНК було зазначено, що заяв після смерті «ОСОБА_6» не надходило.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р., після смерті ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8, а також по 1/4 частці ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відповідно. (а.с.5-6,165)
Свідок ОСОБА_14 судовому засіданні пояснила, що на заяві про прийняття спадщини від 16.05.2005р. стоїть її підпис та печатка №4 яка відповідала її реєстру, коли вона працювала у 2-й нот конторі. При поданні заяви нотаріус перевіряє паспорт, при наявності свідоцтво про смерть чи інший документ про смерть, але відмовити в прийнятті заяви нотаріус не має права. Заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 виконана на бланку, що не є порушенням, бо в той період були такі рекомендації, а в подальшому згідно роз'яснень заяви приймались на чистих аркушах. В копіях реєстру нотаріальних дій та книги обліку спадкових справ вона впізнає свій почерк.
Свідок ОСОБА_15 судовому засіданні пояснив, що є братом ОСОБА_4 з яким привозив батька до нот контори, де їх батько писав заяву про прийняття спадщини після смерті сестри. Він був присутній при підписанні батьком надрукованої заяви і виправлень в заяві не було. Про інші спадкові справи з приводу написання заяви батьком нотаріусом не повідомлялося.
ОСОБА_3 09.12.2004р. подарувала ОСОБА_2 1/4 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель.(а.с.7-8)
Згідно відповідей КП „ОСОБА_5 міське бюро технічної інвентаризації” від 14.01.2009р. та 28.08.2009р., житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за: ОСОБА_6 - 1/2 частини на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину виданого 28.01.1989р. виданого 2-ю ХДНК №3-297, дублікат видано 02.03.2009р.Харківським обласним нотаріальним архівом та ОСОБА_2 - 1/2 частини на підставі договору дарування від 09.12.2004р., посвідченого 1-ю ХДНК в реєстрі №5-2711. (а.с.12,155)
Згідно актового запису про укладення шлюбу №1204 від 25.08.1989р. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб та видано свідоцтво НОМЕР_1, прізвище подружжя після реєстрації шлюбу ОСОБА_1. Запис про розірвання шлюбу у повному витягу на громадян відсутній. (а.с.104 -107) Даних про заміну паспорту ОСОБА_6 на ОСОБА_1 від сторін не надійшло.
Згідно відповіді Ленінського РАЦС м.Харкова від 21.08.2009р. запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відсутній.(а.с.115)
ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. і правонаступником є його син ОСОБА_4.
ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що є відповідний запис №2811.(а.с.13)
Відповідно до довідки з 2-ї ХДНК від 14.07.2009 р. після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкала по АДРЕСА_1 16.05.2005р. надійшла заява про прийняття спадщини від імені чоловіка померлої, ОСОБА_1, який зареєстрований в Харківській області с.Пересічне, вул.Колгоспна, 23, яка зареєстрована по книзі обліку спадкових справ №485, спадкова справа №262/2005. Також 24.09.2008р. було зареєстровано заяву по книзі обліку спадкових справ №1250 від імені брата померлої ОСОБА_16, який зареєстрований в м.Харкові по вул.Познанська,8-А, кв.49 про прийняття спадщини на підставі рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 14.08.2008р. про продовження строку для прийняття спадщини. Інших заяв не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.(а.с.86 ).
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 14.08.2008р. задоволено позов ОСОБА_16 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_16 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Продовжено строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до двох місяців з дня набуття законної сили рішенням. Ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 10.02.2010р. апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 14.08.2008р. скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Як вбачається з вказаної ухвали апеляційного суду спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є її чоловік ОСОБА_1, який своєчасно подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Суд першої інстанції, визначивши додатковий строк на прийняття спадщини іншим спадкоємцям, порушив права особи, яка не була залучена до участі в справі.
ОСОБА_16 24.09.2009р. звернувся до 2-ї ХДНК з заявою про прийняття спадщини після своєї сестри ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.141) ОСОБА_3 до 2-ї ХДНК з заявою про прийняття спадщини не звернулася.
ОСОБА_1 15.05.2009р. звернувся до 2-ї ХДНК з заявою щодо не розгляду питання про оформлення спадщини у зв'язку з розглядом справи у суді. Оскільки вважав що його право на спадщину за законом не визнано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.142)
Згідно відповіді Ленінського РВ ХМУ від 16.09.2009р. ОСОБА_6 прізвище з «ОСОБА_8» на «Омельченко» та паспорт громадянина СРСР на паспорт громадянина України не змінювала. Згідно архівної картотеки форми №1 ОСОБА_6, значиться померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначити яка транскрипція прізвища була зазначена у паспорті українською мовою не має можливості.(а.с.179)
Згідно відповіді Жовтневого РАЦС від 31.08.2009р. відповідно до Основних правил відтворення російських прізвищ українською мовою, словник-довідник Власні імена людей, Київ, Наукова думка, 2005р. п.7Г стр.320 - російське прізвище «ОСОБА_8» перекладається українською мовою як «ОСОБА_8».(а.с.157)
Як вбачається з копії спадкової справи № 323/186, до 2-ї ХДНК 09.07.1986р. звернулася з заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_17, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Також 29.01.1989р. з заявами про прийняття спадщини звернулися діти померлого ОСОБА_17: ОСОБА_6, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 За заповітом від 04.02.1986р. згідно якого ОСОБА_17 заповідав на випадок смерті Ѕ частину житлового будинку своїй дочці ОСОБА_6, та Ѕ частину в рівних частках кожному: дочці ОСОБА_3 та синові ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р., після смерті ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8, а також по 1/4 частці ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відповідно. (а.с.159-177) Тобто при видачі свідоцтва про право на спадщину допущено помилку у написі прізвища «ОСОБА_8» як «ОСОБА_6».
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 10.02.2010р., яка набрала законної сили, встановлені обставини, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є її чоловік ОСОБА_1, який своєчасно подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Щодо встановлення юридичного факту: відповідно до п.6 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові якої не збігається з ім'ям, по батькові, прізвищем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Оскільки у заповіті ОСОБА_17, паспорті та реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб спадкодавця зазначена як ОСОБА_6 і на російській мові її прізвище зазначене як «ОСОБА_8» то і в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р., посвідченого 2-ю Державною нотаріальною конторою м.Харкова прізвище спадкоємця в українській транскрипції виконане як „ОСОБА_6” належить спадкодавці. Це підтверджується рішенням РВК Ленінської районної ради у м.Харкові від 12.10.1965р. за №149/19 де прізвище її батька зазначене як «ОСОБА_8», а також паспортом її рідного брата, прізвище якого вказано як «ОСОБА_4.» як у російській та і українській транскрипції, та заповітом складеним українською мовою від 04.02.1986р. згідно якого ОСОБА_17 заповідав на випадок смерті Ѕ частину житлового будинку своїй дочці ОСОБА_6, та Ѕ частину в рівних частках кожному: дочці ОСОБА_3 та синові ОСОБА_4 (а.с.21,132,164)
Однак у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р. зазначені прізвища і ОСОБА_6 та її брата ОСОБА_16 українською мовою як «ОСОБА_6». Разом з тим, з заяви про продовження строку на прийняття спадщини, пояснень ОСОБА_4 вбачається ,що Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1належить саме ОСОБА_6, а ј -ОСОБА_4 Тобто у суді, як письмовими доказами, так і поясненнями свідків беззаперечно підтверджено, що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом виданого 28.01.1989р. 2-ю ХДНК та зареєстрованому у реєстрі за №3-298 при написанні прізвища українською транскрипцією «ОСОБА_8», мова йде про ОСОБА_6, 1942 р.н.
Таким чином свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р., посвідчене 2-ю Державною нотаріальною конторою м.Харкова і зареєстроване у реєстрі за №3-298 належить ОСОБА_6.
Щодо вимог про визнання права на спадщину. Після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за законом 1-ї черги був її чоловік ОСОБА_1, який звернувся до нотаріальної контори 16.05.2005р. Брат померлої - спадкоємець за законом 2-ї черги ОСОБА_4 також 24.09.2008р. подав заяву про прийняття спадщини.
За ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
До першої черги спадкоємців за законом ст.1261 ЦК України відносить дітей спадкодавця, а також того з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Оскільки відповідно до відповіді 2-ї державної нотаріальної контори м.Харкова від 14.07.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом строк після смерті своєї дружини ОСОБА_6, відсутні дані про фактичне прийняття спадщини будь якими іншими особами (спадкоємцями 1 черги) крім позивача суд вважає що він набув право власності на спадкове майно, яке складається з Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель як спадкоємець 1 черги в порядку спадкування за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2 як племінник також не може призиватися до спадкування. Не порушено і його право як співвласника житлового будинку, оскільки ще у заповіті ОСОБА_17 було зазначено конкретні приміщення які успадковували кожен із спадкоємців.(а.с.164)
Зустрічний позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Також не підлягає задоволенню позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_16 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд вважає, що з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порядку ст.88 ЦПК України, та Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” № 1258 від 21 грудня 2005 р. з відповідними змінами та доповненнями, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 45 грн. 33 коп. з кожного, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 83 грн.33 коп. з кожного.
На підставі, вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 256, 1258 , 1261 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, 3-я особа 2-а Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами задовольнити .
Встановити юридичний факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.01.1989р., посвідчене 2-ю Державною нотаріальною конторою м.Харкова і зареєстроване у реєстрі за №3-298 належить ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на Ѕ частину житлового будинкуАДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель, після смерті своєї дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
В зустрічному позові ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити .
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені зі сплатою державного мита в розмірі 45 грн. 33 коп. з кожного, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 83 грн.33 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Г. Проценко